Ухвала суду № 43464041, 02.04.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/10447/2012

Провадження № 11/779/21/2015

Категорія ст. 317 ч. 1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Кишакевич Л. Ю.

Суддя-доповідач Стефурак Є.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Стефурака Є.М.,

суддів Вилки С.С., Томенчука Б.М.,

з участю прокурора Журавльова Є.Є.,

засудженого ОСОБА_2,

законного представника засудженого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_4, поданою в інтересах засудженого ОСОБА_2, на вирок Івано-Франківського міського суду від 21 січня 2015 року та постанову Івано-Франківського міського суду від 21 січня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, несудимого, -

засуджено за ст. 317 ч. 1 КК України та призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі п. а ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року звільнено ОСОБА_2 від призначеного покарання у виді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишено попередню - підписку про невиїзд.

Окрім того, постановою Івано-Франківського міського суду від 21 січня 2015 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника підсудного ОСОБА_2 про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв`язку із зміною обстановки.

За вказаним вироком суду 18.05.2012 року ОСОБА_2 незаконно надавав приміщення своєї кімнати АДРЕСА_2 для вживання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Не погодившись із вироком суду, захисник засудженого подав апеляцію, в якій зазначив про допущення судом порушення ст. 7 КПК України та принципу змагальності та диспозитивності, передбаченого ст. 16-1 КПК України, оскільки захистом та обвинуваченням було досягнуто єдиної думки щодо можливості і наявності підстав для застосування відносно підсудного ст. 48 КК України та звільнення його від кримінальної відповідальності.

Крім того, на думку захисника, судом першої інстанції порушено вимоги ст. 375 КПК України, згідно якої при новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також, коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення. У даному випадку застосована міра покарання у виді 1 року позбавлення волі не відповідає мірі покарання, визначеної за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2013 року з врахуванням вимог вищевказаної ст. 375 КПК України. З врахуванням наведеного просив скасувати вирок Івано-Франківського міського суду від 21 січня 2015 року та Постанову Івано-Франківського міського суду від 21 січня 2015 року і постановити нове судове рішення, яким звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України у зв`зку із зміною обстановки, а кримінальне провадження закрити.

Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого, його захисника ОСОБА_4 та законного представника ОСОБА_3, які підтримали доводи апеляції, позицію прокурора, який не погодився з апеляцію, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Доведеність вини ОСОБА_3 і кваліфікація його дій за ст. 317 ч. 1 КК України в апеляції не оспорюється, тому вирок в цій частині згідно ст. 365 КПК України не перевіряється.

Щодо апеляційних вимог в частині скасування постанови Івано-Франківського міського суду від 21 січня 2015 року про відмову з задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки то вони є безпідставними, так-як відповідно до ст.347 КПК України на вказане рішення в апеляційному порядку не оскаржується, а може бути подана апеляція тільки на постанову про закриття справи із вищевказаних підстав.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим, а призначене покарання достатнім і справедливим.

Таких вимог закону при постановленні даного вироку суд не дотримався, а тому доводи апелянта про порушення судом вимог кримінально-процесуального законодавства колегія суддів вважає обґрунтованими.

Так, у ході нового судового розгляду за зміненим досудовим слідством обвинуваченням ОСОБА_2 обвинувачувався у тому, що він 18 травня 2012 року незаконно надавав приміщення своєї кімнати АДРЕСА_2, гуртожитку Аграрного коледжу ЛНАУ для вживання особливо небезпечного наркотчного засобу, обіг якого заборонено - канабісу гр. ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Як вбачається із заявленого захистом клопотання та матеріалів справи на момент судового розгляду справи ОСОБА_2 досягнув повноліття, розкаявся у вчиненому, пояснюючи вчинення злочину своєю легковажністю, як неповнолітнього, усвідомив наслідки свого діяння, працевлаштувався, проживає разом з батьками у смт. Міжгір`я, Закарпатської області та допомагає їм у здійсненні догляду за сестрою інвалідом 1 групи. Зазначені дані свідчать про зміну обстановки, що усувають можливість вчинення повторно ОСОБА_2 злочину, передбаченого ст. 317 ч. 1 КК України та про те, що особа перестала бути суспільно-небезпечною, атому його слід було звільнити від кримінальної відповідальності. Із зазначеним висновком погодився і прокурор при розгляді справи судом першої інстанції.

Відповідно до вимог ст..376 України, апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені статтею 7 КПК України, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

Підсудний обвинувачується в тому, що він незаконно надавав приміщення своєї кімнати у гуртожитку Аграрного коледжу ЛНАУ для вживання наркотичного засобу, обіг якого заборонено.

Як встановлено судом на момент судового розгляду справи ОСОБА_2 досягнув повноліття, розкаявся у вчиненому, пояснюючи вчинення злочину своєю легковажністю, як неповнолітнього, усвідомив наслідки свого діяння, працевлаштувався, переїхав на інше місце проживання, що призвело до розриву зв'язків з кримінальним середовищем, під впливом якого особа могла б вчинити новий злочин, проживає разом з батьками у смт. Міжгір`я, Закарпатської області та допомагає їм у здійсненні догляду за сестрою інвалідом 1 групи. Зазначені дані свідчать про зміну обстановки, що позитивно впливає на неї і робить маловірним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину, а особа перестала бути суспільно-небезпечною.

Із зазначеним обставинами погодився і прокурор при розгляді справи судом першої інстанції.

За наведених обставин колегія судді приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 перестав бути суспільно-небезпечною особою і є всі обставини для звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.317 КК України внаслідок зміни обстановки., а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції - скасуванню.

К е р у ю ч и с ь ст. ст. 365, 366 КПК 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

апеляцію захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Івано-Франківського міського суду від 21 січня 2015 року відносно ОСОБА_2 скасувати.

ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України у зв`язку із зміною обстановки, а справу - закрити.

Судді Є.М. Стефурак

С.С. Вилка

Б.М. Томенчук

Згідно з оригіналом

Суддя Є.М. Стефурак