Ухвала суду № 43464016, 19.03.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/3069/14-ц

Провадження № 22-ц/779/618/2015

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Бельмега М.В. М. В.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

Головуючої: Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Соколовського В.М.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Косівського районного суду від 05 лютого 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Косівського районного суду від 05 лютого 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 аліменти в твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ОСОБА_3 не погодився з даним рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення судом норм матеріального права.

Вказав, що відповідно до ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З січня 2015 року прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років становить 1032 грн., а 30% становить 344 грн. Виходячи з цього апелянт зазначив, що згідний платити аліменти в розмірі 350 грн. щомісячно, а не 500 грн. , як визначив суд.

Крім того, ОСОБА_3 посилається на те, що на даний час він не працює, а доглядає перестарілу бабцю - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та знаходиться у важкому матеріальному становищі. У зв'язку з відсутністю вакантних робочих місць за місцем проживання, він не може працевлаштуватись на постійну роботу та сплачувати аліменти в розмірі 500 грн.

Просив скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягувати з нього на утримання сина 350 грн. аліментів.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт підтримав доводи апеляційної скарги з наведених в ній мотивів.

Позивач в судове засідання не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що з 06.08.2011 року сторони перебувають у шлюбі (а.с.4), від якого у них народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), який проживає разом з позивачкою у с. Старий Косів Косівського району і перебуває на її повному утриманні. Відповідач проживає окремо та ухиляється від матеріального утримання дитини, у зв'язку з чим позивачка просила суд стягувати з відповідача на утримання сина аліменти в розмірі 800 грн. щомісячно.

Задовольняючи позов частково та стягуючи з ОСОБА_3 аліменти в розмірі 500 грн., суд першої інстанції виходив із положень сімейного законодавства щодо обов'язку батьків утримувати неповнолітню дитину, а також з огляду на те, що відповідач не має постійного місця роботи.

Колегія суддів таким висновком погоджується, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.18 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991року), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

За змістом ст.ст.180, 181 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів, згідно вимог ст. 182 СК України, суд повинен враховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не має постійного місця роботи, відтак з огляду на положення ст.184 СК України, суд правильного визначився щодо стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів судом враховано, що відповідач є молодим, здоровим та працездатним, інших дітей чи непрацездатних осіб на його утриманні немає та обґрунтовано визначив розмір аліментів в розмірі 500 грн. щомісячно.

Посилання апелянта на те, що він здійснює догляд за перестарілою бабцею - ОСОБА_5 колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Як вбачається з актів обстеження матеріально-побутових умов життя від 28.01.2015 року та від 30.01.2015 року, ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 разом з матір'ю - ОСОБА_6, яка працевлаштована.

Бабця відповідача - ОСОБА_5 (мати ОСОБА_2.) проживає окремо та потребує сторонньої допомоги, яку хоче надавати її онук - ОСОБА_3 (відповідач), оскільки він не працевлаштований (29,30).

Рішення Косівської міської ради від 28.01.2015 №7-6 про призначення ОСОБА_3 опікуном ОСОБА_5 було прийнято на підставі заяви та особистої ініціативи відповідача (а.с.31).

Відтак, приймаючи рішення щодо здійснення догляду за перестарілою бабцею, відповідач зобов'язаний був зважити на те, як дана обставина вплине на виконання ним батьківського обов'язку щодо утримання ним свого сина - ОСОБА_4

Крім того, як вбачається з довідки, виданої управлінням соціального захисту населення Косівської РДА від 16.02.2015 року №545, у зв'язку з доглядом за перестарілою ОСОБА_5, ОСОБА_3 з 04.02.2015 року призначено компенсаційну виплату (а.с.43).

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Косівського районного суду від 05 лютого 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Пнівчук О.В.

Судді: Беркій О.Ю.

Соколовський В.М.