Ухвала суду № 43463291, 07.04.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 211/5578/14-ц Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц\774\697\К\15 Рибаєв О.А.

Категорія № 31 (І) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Братіщевої Л.А., Чорнобука В.І.,

при секретарі: Петренко К.І.

за участю: позивача - ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди спричиненої злочином.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24 грудня 2013 року приблизно о 14 годині 30 хвилин відповідач ОСОБА_4, знаходячись у приміщені буд. АДРЕСА_1, взявши у руки дерев'яну скалку, декілька разів умисно вдарив позивача по голові, спричинивши позивачу легкі тілесні ушкодження.

Вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 11.07.2014 року відповідач ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. У зв'язку із спричиненими тілесними ушкодженнями позивач відчував фізичну біль та моральні страждання, тому після уточнення позовних вимог просив суд стягнути з відповідача на свою користь у відшкодування моральної шкоди 6000 грн. та у відшкодування витрат на правову допомогу - 1000 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 лютого 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., витрати на правову допомогу - 1000 грн., витрати по сплаті судового збору 97 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи.

Вважає, що судом не взято до уваги, що позивачем не доведено моральні страждання та переживання.

Крім того, вважає, що позивачем не доведені витрати на правову допомогу, не надано документів про оплату послуг адвоката.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 просить рішення суду, як законне та обґрунтоване залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно вироку Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 11.07.2014 року відповідач ОСОБА_4 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, стосовно спричинення потерпілому ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень.( а.с.4,5).

На підставі встановлених обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відшкодування позивачу ОСОБА_2 моральної шкоди у зв'язку із злочинними діями відповідача ОСОБА_4, які полягали у нанесенні легких тілесних ушкоджень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як убачається з матеріалів справи, вина відповідача у нанесенні легких тілесних ушкоджень позивачу ОСОБА_2 встановлена вироком суду, тому не підлягає доказуванню в порядку ч.4 ст. 61 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом з урахування роз'яснень наданих п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

Зокрема, на думку колегії суддів визначений судом розмір компенсації моральної шкоди 1000 грн. визначений із урахуванням характера отриманих позивачем ушкоджень, які відносяться за своїм характером до легких, тривалість страждань позивача, стан його здоров'я - короткочасний розлад, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача про відсутність доказів сплати послуг за правову допомогу, колегія суддів їх до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Пунктом 2 частиною 3 ст.79 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних із розглядом судової справи , належать витрати на правову допомогу.

Частина 1 ст.88 ЦПК України передбачає, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

У матеріалах справи міститься договір про надання юридичних послуг, укладений 21 серпня 2014 року між адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , копія його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; оригінал квитанції прибуткового касового ордеру № 95 від 21 серпня 2014 року про сплату ОСОБА_2 1000 грн. за надання правової допомоги, розрахунок виконаних робіт, на підставі яких колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 надавав правову допомогу позивачу, яка підлягає компенсації.

Дані витрати підлягають компенсації в сумі 1000 грн., що не перевищує граничного розміру , передбаченого Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" , з урахуванням перебування ОСОБА_5 в судових засіданнях 23 жовтня 2014 року, 04 грудня 2014 року, 10 лютого 2015 року із загальним часом перебування 2год.., та вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 10 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді :