Рішення № 43461120, 07.04.2015, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-3893/11

(2/199/3/15)

РІШЕННЯ

Іменем України

31 березня 2015 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді Подорець О.Б., за участі секретаря Хлус Ю.А., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ в натурі майна, що є у спільній сумісній власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4, яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ в натурі майна, що є у спільній сумісній власності. В обґрунтування позову посилаючись на те, що вона з 16 вересня 1989 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який розірвано 01 грудня 2010 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час шлюбу за договором довічного утримання від 29 грудня 1993 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі під №204567, позивачка придбала спірне домоволодіння АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 600 кв.м.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 жовтня 2009 року було визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на домоволодіння, яке складається з житлового будинку загальною площею 32,1 кв.м, житловою площею 13,9 кв.м, убиральні, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2273 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер: 027901 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0505 га - для ведення особистого підсобного господарства.

Після розірвання шлюбу між сторонами склалися дуже неприязні стосунки, вони перестали спілкуватися один з одним, тобто спільне володіння і користування спірним домоволодінням та земельною ділянкою є неможливим.

Спірний будинок побудований в 1957 році та складається з однієї житлової кімнати площею 13,9 кв.м., кухні, коридору, тамбуру та комори. Загальна площа спірного будинку становить 32,1 кв.м. Опалення в будинку пічне, вбиральня знаходиться на вулиці. Таким чином спірне домоволодіння є неподільним, його не можливо розділити в натурі.

За таких обставин позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1; здійснити поділ в натурі земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 реєстраційний номер: 027901, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0505 га. - для ведення особистого підсобного господарства, загальна площа якої складає 0,1505 га.; виділивши у власність позивачу 0,07525 га.; визнати за позивачем право постійного користування на земельну ділянку №1 площею 0,0658 га, та земельну ділянку №2 площею 0,0110 га, видану виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 21.10.1999 №2308 у постійне користування, загальною площею 0,0768 га для ведення особистого підсобного господарства (а.с.2-5 т.1, а.с.47-50, 215-218 т.2).

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 не погодився із позовом та звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив здійснити поділ домоволодіння, яке складається з житлового будинку загальною площею 32,1 кв.м, житловою площею 13,9 кв.м., вбиральні, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2273 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, визнавши за кожним із них по ? частки у праві власності на вказане домоволодіння; припинити право власності ОСОБА_4 на ? частку в праві спільної власності на вищезазначене домоволодіння АДРЕСА_1; здійснити поділ у натурі земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3 реєстраційний номер: 027901 за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1000 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0505 га - для ведення особистого підсобного господарства, виділивши в натурі у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 земельні ділянки по 0,07525 га; встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1, площею 0,0768 га, наданою у постійне користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_4, визначивши користування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 окремими частинами цієї земельної ділянки по 0,0384 га кожна (а.с.49-52 т.1).

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_1 первісні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягали. Зустрічний позов визнавши частково, а саме не заперечуючи проти визнання за кожним із подружжя по ? частини домоволодіння, заперечуючи проти припинення права власності ОСОБА_3 на ? частину домоволодіння в спільному майні зі сплатою компенсації та не заперечуючи проти поділу земельної ділянки в розмірі 0,1505 га.

Відповідач ОСОБА_2 первісні позовні вимоги не визнав, просив задовольнити зустрічний позов в повному обсязі. Крім іншого, вважав, що третій варіант розподілу земельних ділянок із встановленням порядку користування земельними ділянками, які надані у постійне користування, є більш оптимальним для розв'язання спору між сторонами.

Суд, вислухавши сторони, їх представників, допитавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що з 16 вересня 1989 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, зареєстрованому відділом РАГС м. Нікополь, актовий запис №1151.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 залишено дошлюбне прізвище - «ОСОБА_4» (а.с.24 том 1).

Під час шлюбу 29 грудня 1993 року ОСОБА_9 на ім'я ОСОБА_4 було укладено Договір довічного утримання, який посвідчено державним нотаріусом Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 204567. Відповідно до договору довічного утримання від 29 грудня 1993 року ОСОБА_9 ОСОБА_4 було передано у власність домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку житловою площею 13,9 кв. м., загальної площі 32,1 кв.м., вбиральні.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 21.10.1999 №2308 на ім'я відповідача ОСОБА_4 було оформлено 0,1505 га в межах згідно плану за адресою АДРЕСА_1, а саме - 0,1000 га - надано для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; 0,0505 га - ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_5 (а.с.14).

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 21.10.1999 р. №2308 на ім'я відповідача ОСОБА_4 в постійне користування було оформлено також 0,0768 га в межах згідно плану за адресою АДРЕСА_1, для ведення особистого підсобного господарства, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_4, за вказаним яким ділянка складається з Діл. 1 - 0,0658 га та Діл.2 - 0,0110 га (а.с.154 т.1).

Верховний Суд України неодноразово наголошував, що земельна ділянка одержана одним із подружжя у власність в процесу приватизації є його особистою власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, незалежно від того, чи приватизована вона одним із подружжя в період шлюбу (ухвала ВСУ від 02 березня 2011 року №6-23184св08, правова позиція ВСУ висловлена в постанові від 06 лютого 2013 року №6-175цс12).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 19 жовтня 2009 року визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на домоволодіння, яке складається з житлового будинку загальною площею 32,1 кв.м, житловою площею 13,9 кв.м, убиральні, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2273 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер: 027901 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0505 га - для ведення особистого підсобного господарства (а.с.18-23, том 1).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2010 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2009 року залишено без змін (а.с.80-82, том 1)

Ухвалою Верховного Суду України від 22 березня 2010 року у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_10, третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_11, про визнання договорів недійсними та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 лютого 2010 року відмовлено (а.с.51 том 2).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

З роз'яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до чч. 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Відповідно до вимог ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи №3901/3902-11 від 25 червня 2012 року визначено, що розподілити житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 технічно не є можливим (а.с.221-234 т.1, а.с.67-101 том 2).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.365 ЦПК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Звертаючись до суду з позовом, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 просив припинити право власності ОСОБА_3 на її частку в праві власності на домоволодіння АДРЕСА_1.

Враховуючи, що ОСОБА_3 просила визнати за кожним із подружжя право власності в спільному майні подружжя по ? частці, заперечувала проти припинення її права власності на частку домоволодіння, яка не є незначною, суд вважає за необхідне розподілити спільне сумісне майно подружжя - домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., убиральні, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2273 кв.м. та визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині за кожним на домоволодіння АДРЕСА_1, припинивши право спільної сумісної власності, а тому позовні вимоги в цій частині ОСОБА_3 підлягають задоволенню, а зустрічний позов - частковому задоволенню. У зв'язку з таким висновком суду слід повернути ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 7011 грн. 00 коп., що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_6 Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, код 26239738, МФО 805012, ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області.

Відповідно до положень ч.1 ст. 120 ЗК України, ч.1 ст. 377 ЦК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно роз'яснень, наданих у абз.2 п.18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1996 року № 13 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (із змінами і доповненнями), якщо на земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК України, 377 ЦК України.

Як зазначено вище, висновком судової будівельно-технічної експертизи №3901/3902-11 від 25 червня 2012 року визначено, що розподілити житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 технічно не є можливим, а відтак слід визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині за кожним на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер: 027901 за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1000 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0505 га - для ведення особистого підсобного господарства, припинивши право спільної сумісної власності на зазначену земельну ділянку, таким чином задовольнивши позовні вимоги як ОСОБА_3, так і ОСОБА_2 в цій частині частково.

Що стосується земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0768 га яка надана в постійне користування для ведення особистого підсобного господарства згідно державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_4, то суду приходить до наступного.

Частинами 1,2, пунктом 1 частини 4 статті 7 ЗК України (в редакції 1991 року) передбачено, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №2308 від 21 жовтня 1999 року ОСОБА_4 надано на праві постійного користування земельну ділянку площею 0,0768 га для ведення особистого підсобного господарства і яка знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії НОМЕР_4 (а.с.154 т.1).

З урахуванням встановлених обставин по справі, неможливості поділу домоволодіння, враховуючи, що земельна ділянка надана в постійне користування саме для ведення особистого підсобного господарства і не може бути об'єктом спільного майна подружжя, а відтак суд вважає, залишити за ОСОБА_3 право постійного користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0768 га - для ведення особистого підсобного господарства (Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_4).

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом ОСОБА_3 та зустрічним позовом ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, а саме - слід розподілити спільне сумісне майно подружжя - домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., убиральні, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2273 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер: 027901 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0505 га - для ведення особистого підсобного господарства. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині за кожним на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., убиральні, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2273 кв.м. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині за кожним на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер: 027901 за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1000 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0505 га - для ведення особистого підсобного господарства, припинивши право спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., убиральні, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2273 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер: 027901 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0505 га - для ведення особистого підсобного господарства.

Залишити за ОСОБА_3 право постійного користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0768 га - для ведення особистого підсобного господарства (Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_4).

В іншій частині позовів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - відмовити.

З урахуванням результату розгляду справи та згідно ст.88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок сторін, оскільки вони є рівнозначними з урахуванням часткового задоволення позовів. Оскільки проведені по справі експертизи сплачував ОСОБА_2, тоді як ухвалою суду покладалися витрати на обох сторін слід стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати пов'язані з проведенням судових експертиз в розмірі 2610 грн. 64 коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності та поділ в натурі майна, що є у спільній сумісній власності та вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити частково.

Розподілити спільне сумісне майно подружжя - домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., убиральні, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2273 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер: 027901 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0505 га - для ведення особистого підсобного господарства.

Визнати за ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, право власності по 1/2 частині за кожним на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., убиральні, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2273 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, право власності по 1/2 частині за кожним на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер: 027901 за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,1000 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0505 га - для ведення особистого підсобного господарства, припинивши право спільної сумісної власності на домоволодіння АДРЕСА_1, яке складається з житлового будинку загальною площею 32,1 кв.м., житловою площею 13,9 кв.м., убиральні, розташованого на земельній ділянці загальною площею 2273 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, реєстраційний номер: 027901 за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,1000 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; площею 0,0505 га - для ведення особистого підсобного господарства.

Залишити за ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, право постійного користування на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0768 га - для ведення особистого підсобного господарства (Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_4).

Судові витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок сторін.

Стягнути з ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, понесені ним судові витрати пов'язані з проведенням судових експертиз в розмірі 2610 (дві тисячі шістсот десять) грн. 64 коп.

В іншій частині первісного та зустрічного позовів - відмовити.

Повернути ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, грошові кошти в розмірі 7011 (сім тисяч одинадцять) грн. 00 коп., що знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_6 Територіального управління Державної судової адміністрації України у Дніпропетровській області, код 26239738, МФО 805012, ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області.

З повним текстом рішення суду сторони можуть ознайомитися 03 квітня 2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.

Суддя О.Б.Подорець