Ухвала суду № 43460185, 01.04.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/11737/14 Провадження № 22-ц/795/631/2015 Головуючий у I інстанції -Литвиненко І. В. Доповідач - Позігун М. І.Категорія - цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Позігуна М.І.

суддів: Зінченко С.П., Мамонової О.Є.

при секретарі: Козлачковій Ю.В.

з участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2015 року, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 632 грн. 87 коп. матеріальної шкоди, а також 1 200 грн. на відшкодування моральної шкоди, вирішено питання відшкодування судових витрат; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Незаконність рішення суду апелянт обґрунтовує невідповідністю висновків суду про наявність підстав для покладення на неї матеріальної відповідальності фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між її діями та виникненням наявних у позивача збитків та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги (оскільки рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 не оскаржено), апеляційний суд приходить до слідуючого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, під час проведення ремонтних робіт в якій, пов'язаних з ремонтом підлоги, 14 та 15 липня 2014 року відбулося залиття стелі квартири № 54 вказаного будинку, розташованої поверхом нижче. Згідно кошторисної документації вартість відновлювального ремонту становить 2 851 грн., також позивачем понесено витрати в сумі 739 грн. 50 коп. на складання проектно-кошторисної документації та акту залиття квартири в сумі 42 грн. 37 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив із доведеності факту завдання шкоди в зв'язку з проведенням ремонтних робіт в квартирі, належній на праві власності відповідачу, який і зобов'язаний нести відповідальність за завдану шкоду як власник майна не лише в розмірі вартості відновлювального ремонту, а й витрат, які позивач поніс в зв'язку з вчиненням дій для відновлення свого права. За висновком суду, пошкодженням майна позивача останньому було завдано і моральної шкоди, грошовий еквівалент якої судом було визначено з врахуванням обставин справи.

Такі висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи і відповідають вимогам закону.

Так, відповідно до статей 213, 212 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у їх прийнятті.

З урахуванням зазначених вимог судом і дано оцінку доказів по справі, взаємний зв'язок яких у сукупності і дали суду підстави для обґрунтованого висновку, що пошкодження стелі в квартирі ОСОБА_1, яка знаходиться під квартирою ОСОБА_3, сталося під час проведення ремонтних робіт підлоги квартири останньої з використанням розчинів на основі води, які проводилися 14 та 15 липня 2014 року. При цьому дані акту про залиття від 21.07.2014 року щодо можливості виникнення плям на стелі в квартирі позивача в зв'язку з проведенням ремонтних робіт підлоги в квартирі відповідача узгоджуються як з показами свідків ОСОБА_5 ОСОБА_6, який безпосередньо брав участь в проведенні ремонтних робіт, так і з кошторисною документацією на відновлювальний ремонт квартири позивача.

За таких обставин, виходячи з належності і допустимості доказів, оскільки виникнення плям на стелі квартири позивача мали місце саме в дні проведення робіт по ремонту підлоги в квартирі відповідача з застосуванням сумішей на основі води, недотримання вимог щодо складання акту про залиття, встановлених додатком №4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, за наявності інших доказів, якими підтверджується як сам факт залиття квартири позивача з квартири відповідача, так і обсяг завданої шкоди, не може бути підставою для звільнення відповідача - власника квартири від цивільно - правової відповідальності за завдану шкоду. Суд обгрунтовано з врахуванням положень ст. 22, 1192 ЦК України до збитків відніс витрати позивача на складання проектно-кошторисної документації та складання акту залиття квартири, оскільки зазначені витрати позивач змушений був понести для відновлення свого порушеного права.

Апеляційним судом сторонам пропонувалося скористатися своїм правом надання додаткових доказів по справі, зокрема і шляхом проведення будівельно-технічної експертизи, в зв'язку з чим по справі оголошувалася перерва для з'ясування позиції ОСОБА_3 з зазначеного приводу, яка, за доводами її представника, відмовилася від проведення експертизи. Позивач, хоча і відмовився від проведення експертизи, але погоджувався на допуск експертів в квартиру для проведення експертизи.

За таких обставин посилання апелянта на відсутність у нього реальної можливості встановлення дійсної причини виникнення пошкоджень є безпідставними.

При цьому апеляційний суд виходить із того, що хоча дані кошторисної документації на відновлювальний ремонт частини внутрішніх приміщень квартири і не є висновком експерта, але за своєю правовою природою відносяться до письмових доказів, складання яких передбачено Правилами визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, які складено фахівцем в галузі будівництва, що підтверджується кваліфікаційним сертифікатом на його ім'я.

За таких обставин, оскільки позивачем надано докази щодо завданої шкоди та її розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку її завдання з проведенням ремонтних робіт підлоги квартири відповідача, а останній окрім своїх заперечень, не надав доказів в спростування підстав та предмету заявлених вимог, суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування шкоди.

Обгрунтованим є висновок суду і щодо покладення відповідальності за завдану шкоду саме на власника квартири, яка хоча безпосередньо і не виконувала ремонтні роботи, проте відповідно до статей 319, 322 ЦК України власність зобов'язує, а тягар утримання майна лежить саме на власникові. Частиною 2 ст.383 ЦК України передбачено право власника квартири на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, але за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації. Відповідно до ч. 2 ст. 1172 ЦК України якщо підрядник діяв за завданням замовника, то останній відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником. ОСОБА_3 не надано доказів виконання робіт в її квартирі іншими особами поза її волею чи наявної домовленості про відповідальність зазначених осіб, а не власника, у випадку завдання шкоди під час проведення робіт третім особам.

Незаконність рішення суду в частині стягнення судом моральної шкоди апелянт обґрунтовував недоведеністю вини відповідача у її завданні.

Проте, судом встановлено наявність пошкодження майна позивача, а згідно п. 3 ч.2 ст. 23 ЦК України душевні страждання, пов'язані з пошкодженням майна, є моральною шкодою, що згідно зазначеної ст. 23 ЦК України відповідно є підставою для її відшкодування. Судом в рішенні дано обґрунтування наявності як моральної шкоди, так і розміру її грошового відшкодування. При цьому апеляційний суд також враховує, що позивач після залиття його квартири 14 липня 2014 року висловлював претензії з цього приводу, але, незважаючи на попередження, 15 липня 2014 року також відбулося залиття його квартири. З врахуванням викладеного та відсутності в апеляційній скарзі доводів щодо невірного визначення судом розміру грошового відшкодування моральної шкоди, посилання представника апелянта на зазначену обставину в суді апеляційної інстанції, не дають підстав для виходу апеляційним судом за межі доводів апеляційної скарги згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України, а відповідно відсутні правові підстави і для скасування рішення суду чи його зміні в частині вимог про відшкодування моральної шкоди.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду і посилання апелянта на рішення інших судів, в тому числі і на рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ухвалених судами у спорах про відшкодування шкоди, пов'язаної із залиттям квартири, оскільки наявність протилежних за змістом рішень, постановлених у спорах між іншими сторонами, в силу ст. 309 ЦПК України не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або його зміни.

З врахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення і скасування рішення суду, ухваленого в межах заявлених вимог на підставі доказів, наданих сторонами, яким судом було надано оцінку відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, про що з дотримання положень ст. 213 ЦПК України було зазначено в рішенні.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 16 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: