Ухвала суду № 43459863, 06.04.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/8392/14

Провадження № 2-п/750/33/15

У Х В А Л А

06 квітня 2015 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого судді Коверзнева В. О.,

при секретарі Разумейко К. М.,

за участю: позивача, представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.10.2014 року даний позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1500 грн щомісячно, починаючи з 18.08.2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Копію заочного рішення представник відповідача отримав 24.02.2015 року, а 03.03.2015 року він звернувся до суду із заявою про його перегляд. Заяву мотивує тим, що відповідач не був належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи; крім того, судом не враховано того факту, що в жовтні 2014 року відповідач припинив підприємницьку діяльність і в даний час не має постійного заробітку, а тому відсутні законні підстави для покладення на нього обовязку сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн.

У судовому засіданні представник відповідача заяву про перегляд заочного рішення суду підтримав і наполягав на її задоволенні.

Позивач із заявою не погодилася. Вона стверджує, що відповідач був сповіщений про час і місце розгляду справи, оскільки напередодні судового засідання неодноразово в телефонному режимі обговорював з нею питання сплати аліментів. Позивач також зазначає, що відповідач продовжує працювати на ринку, знімає квартиру, а тому викладена ним інформація про відсутність доходів не відповідає дійсності.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Згідно положень частини першої статті 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, підставою для скасування заочного рішення є наявність в сукупності двох підстав, а саме:

1) поважність причини неявки відповідача в судове засіданні та неможливість при цьому повідомлення суду про свою неявку;

2) існування доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 10 ЦПК України судочинство в цивільних справах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення, відповідач повинен довести наявність поважних причин для неявки в судове засідання та наявність доказів, які мають істотне значення для даної справи.

Вперше судове засідання було призначено на 01.10.2014 року. Відповідач був належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується його особистими розписками (а. с. 19, 20). Втім, у цей день відповідач у судове засідання не зявився та не повідомив суд про причини своєї неявки, що стало причиною відкладення розгляду справи.

Будучи проінформованим про відкриття у відношенні нього провадження в цивільній справі про стягнення аліментів, відповідач повістку про виклик до суду на 27.10.2014 року не отримав. Проте, враховуючи той факт, що повістку про виклик до суду було направлено за адресою його місця реєстрації, а також приписи частини пятої статті 74 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином сповіщений про день і час розгляду справи.

Виходячи з цього, в суду були підстави для заочного розгляду справи.

Надана представником довідка про припинення державної реєстрації відповідача як фізичної особи-підприємця не впливає на правильність рішення суду, в частині способу стягнення з нього аліментів, оскільки, в силу положень статті 184 Сімейного кодексу України підставою для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі є саме відсутність у платника аліментів регулярного заробітку.

Додатково слід зазначити, що не маючи відомостей про реальні доходи відповідача, суд визначив розмір аліментів виходячи з доходів позивача та соціально-економічної ситуації в країні, зокрема: рівня інфляції, зростання цін на основні продукти харчування та послуги. Тому, на думку суду, стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1500 грн дозволить позивачеві забезпечити на мінімальному рівні матеріальне утримання дитини, її фізичний і духовний розвиток. Та обставина, що відповідач має можливість користуватися в суді допомогою фахівця в галузі права та винаймати для себе житло, обєктивно є підтвердженням наявності у нього доходів, які він приховує.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення цієї заяви.

Керуючись статтями 208 210, 229 231 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, ухваленого в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, відмовити.

Ухвала суду не оскаржується.

Суддя В. О. Коверзнев