Рішення № 43459121, 03.04.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2015 Справа №607/3588/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Рихліцької О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" пред'явив до суду позов до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу від 12 грудня 2012 року, згідно з яким відповідач отримав у платне користування автомобіль марки Geely, модель: СК 1.5.L Impress (GT), рік випуску: 2012, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, державний реєстраційний номер: НОМЕР_3. На погашення заборгованості за договором фінансового лізингу відповідач зобов'язаний був сплачувати щомісячні платежі, пов'язані з виконанням договору лізингу, у строк та в розмірах, встановлених цим договором, з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору. Проте зобов'язання за договором не виконав, в результаті чого відповідач повернув предмет лізингу - автомобіль, та має заборгованість за фактичний строк користування предметом лізингу, яка станом на 03 лютого 2015 року складає 8238,10 гривень, в тому числі: заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу - 2036,23 гривень, заборгованість за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу - 2504,35 гривень, заборгованість з пені - 3067,13 гривень, у зв'язку з чим йому нараховано штраф у розмірі 250,00 гривень (фіксована частина) та 380,39 гривень (процентна складова). З цих підстав позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість за договором фінансового лізингу в розмірі 8238,101 гривень та понесені судові витрати в розмірі 243,60 гривень.

В судове засідання представник позивача Гулкевич Н.І. подала заяву, згідно з якою заявлені позовні вимоги підтримала та просить задоволити, розглянувши справу в її відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, не повідомивши про причини неявки. Заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 169, ч. 1 ст. 224 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача згідно з поданою ним письмовою заявою не заперечив проти такого вирішення справи, та відповідно до вимог ст. 225 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

12 грудня 2012 року між публічним акціонерним товариство комерційний банк "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу, відповідно до заяви про приєданн до умов надання фінансвого лізингу №К200А-47771040 від 12 грудня 2012 року.

Заява про надання послуг фінансвого лізингу ОСОБА_1 підписана 12 грудня 2012 року особисто, і в цій заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомився та згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому у письмовій формі. Своїм підписом він підтвердив факт про надану йому повну інформацію про умови надання послуг фінансвого лізингу в ПАТ КБ "Приватбанк".

Відповідно до умов зазначеного договору фінансового лізингу відповідачу був наданийу платне користування автомобіль марки Geely, модель: СК 1.5.L Impress (GT), рік випуску: 2012, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, державний реєстраційний номер: НОМЕР_3, зі сплатою щомісячних платежів, пов'язаних з виконанням договору лізингу, у строк та в розмірах, встановлених цим договором, з переходом права власності на предмет лізингу по закінченню строку виконання договору.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (стаття 2 вказаного Закону).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Законом України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (стаття 16 Закону).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг» встановлено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно вимог ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1. ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Всупереч вказаним вимогам закону ОСОБА_1 умов договору належним чином не виконував, лізингових платежів не сплачував.

З цих підстав 30 грудня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» направлено ОСОБА_1 письмову вимогу про сплату в 10 денний строк із дня її отримання 7268,25 гривень заборгованості за договором фінансового лізингу.

Однак, як убачається з викладених у позовній заяві обставин, відповідач зазначену вимогу банку не виконав, коштів у вказаному розмірі не сплатив.

Як слідує з розрахунку заборгованості за договором фінансового лізингу від 12 грудня 2012 року, станом на 03 лютого 2015 року заборгованість залишку вартості предмету лізингу у ОСОБА_1 відстутня, однак у нього наявна заборгованість за винагородою за користування предметом лізингу - 2036,23 гривень та заборгованість за винагородою за проведення моніторингу предмету лізингу - 2504,35 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З цих підстав позивач має право на одержання від відповідача неустойки за прострочення сплати обумовлених договором платежів.

Розмір пені, згідно з зазначеним вище розрахунком становить 3067,13 гривень, а також за несвоєчасне виконання зобов'язань за договоромОСОБА_1 нараховано штрафи в розмірі 630,39 гривень, в тому числі: 250,00 гривень - фіксована частина та 380,39 гривень - процентна складова.

Аналізуючи в сукупності викладені обставини і визначені відповідно до них правовідносини сторін, положення закону, якими вони регулюються, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до переконання, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" підлягає до задоволення шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з винагороди за користування предметом лізингу - 2036,23 гривень, заборгованості з винагороди за проведення моніторингу предмету лізингу - 2504,35 гривень, заборгованості з пені - 3067,13 гривень, штрафу: у розмірі 250,00 гривень (фіксована частина) та 380,39 гривень (процентна складова).

Крім цього, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають до стягнення понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 526, 527, 530, 550, 625, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 215, 223, 224, 226, 228, 233, ч. 1 ст. 294, ч. 1 ст. 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дженін, Палестина, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄРДПОУ 14360570) 8238,10 гривень заборгованості за договором фінансового лізингу від 12 грудня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дженін, Палестина, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄРДПОУ 14360570) 243,60 гривень понесеного судового збору та 70 гривень витрат, пов'язаних із викликом ОСОБА_1 до суду через оголошення в пресі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за умови подачі відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя