Рішення № 43457363, 30.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/49/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015 Справа № 908/1265/15-г

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство", м. Донецьк

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" в особі філії "Металургійний комплекс" ПРАТ "ДМЗ", м. Донецьк

про стягнення 380 684 грн. 36 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Стрепетова Т.М., на підставі довіреності № 51/12 від 20.01.2015 р.;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство", м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" в особі філії "Металургійний комплекс" ПРАТ "ДМЗ", м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 380 684 грн. 36 коп. за Договором підряду від 13 липня 2012 року № 308915.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., довідкою про автоматичний розподіл справ між суддями від 26.02.2015 р., справу 908/1265/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2015 р. порушено провадження у справі № 908/1265/15-г. Справі присвоєно номер провадження № 10/49/15, її розгляд призначено на 30.03.2015 р.

Представник відповідача у судове засідання 30.03.2015 р. не з'явився, відзив на адресу суду не надав. Про час та місце проведення судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином. Представник позивача у судовому засіданні 30.03.2015 р. підтримав вимоги викладені в позовній заяві та надав до суду клопотання, в якому просить суд не стягувати з відповідача пеню, яка була заявлена в позовній заяві.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 30.03.2015 р., було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаським промислово -транспортним підприємством»(ТОВ «ДОНПРОМТРАНС») (далі - Позивач, підрядник) та Приватним акціонерним товариством«Донецьксталь» - металургійний завод»(ПРАТ «ДМЗ»), (далі - Відповідач, замовник) 13 липня 2012 року був укладений Договір підряду №308915 (далі -Договір). Відповідно до п. 1.1. Договору Підрядник взяв на себе зобов'язання на свій ризик виконати роботи по укладанню залізничних шляхів, роботи виконуються на території замовника - ПРАТ «ДМЗ». Замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи у встановлені строки.

Згідно до п.1.2 Договору, строки виконання робіт визначаються в Календарному плані, пункт 2.6. Договору визначає, що фактичний строк виконання робіт визначається датою підписання акту приймання-передачі підрядних робіт.

Вартість робіт визначена в пункті 3.1 Договору та додаткових угодах № 1-№ 8, які є невід'ємною частиною Договору. У відповідності до п.3.2.1. Договору, оплата замовником виконаних робіт здійснюється згідно актів виконаних робіт і наданих підрядником рахунків, податкових накладних.

Пункт 3.2.1Договору визначає, що оплата виконаних робіт здійснюється щомісяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 20 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Пунктом 3.4 Договору визначає, що кінцевий розрахунок здійснюється замовником протягом 30 календарних днів від дати підписання виконаних робіт за останній період.

Позивач виконав роботи, передбачені Договором та додатковими угодами, належним чином, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання виконаних робіт:

- за вересень 2013 року за формою № КБ-2 в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, підписаними 30.09.2013 року, на суму 726 213, 67 грн. з ПДВ;

- за жовтень 2013 року за формою № КБ-2 в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, підписаними 31.10.2013 року, на суму 3 897 201, 63грн. з ПДВ;

- за листопад 2013 року за формою № КБ-2 в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, підписаними 29.11.2013 року, на суму 2 774 204, 67грн. з ПДВ;

- за грудень 2013 року за формою № КБ-2 в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, підписаними 25.12.2013 року, на суму 1 567 611, 88грн. з ПДВ;

- за січень 2014 року за формою № КБ-2 в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, підписаними 31.01.2014 року, на суму 239 493,66 грн. з ПДВ;

- за лютий 2014 року за формою № КБ-2 в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, підписаними 28.02.2014 року, на суму 2 235, 00 грн. з ПДВ.

Всього виконані роботи на загальну суму - 9 202 490, 51грн. з ПДВ.

Також на виконання пункту 3.2.1 Договору Позивач надав Відповідачеві рахунки. Отже, Позивач виконав взяті на себе зобов'язання належним чином.

Натомість, Відповідач частково здійснив оплату за виконані роботи в сумі - 8 927 551, 85 грн. з порушенням строку, обумовленого умовами Договору. Таким чином, заборгованість Відповідача на момент подання позову до суду склала 274 938, 66 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім гривень 66 коп.).

Згідно пункту 6.1 Договору передбачено право Сторін вирішувати у претензійно -правовому порядку суперечки, що виникли при виконанні Договору.

Так, 04.06.2014 року та 15.07.2014 року Позивачем було підготовлено й направлено претензію про погашення заборгованості, яка залишена Відповідачем без відповіді.

На час розгляду справи по суті Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, чим порушив права Позивача.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши та проаналізувавши докази надані до суду позивачем, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Згідно з п.2 ст.317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначають відповідно до положень Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1.ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Пунктом 4 ст. 879 ЦК України передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Так, Відповідач порушив умови Договору та діє всупереч чинному законодавству України.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідач повинен був належним чином виконувати умови Договору, а саме: у строк, обумовлений умовами Договору, сплатити вартість виконаних робіт, а у разі порушення - повинен сплатити неустойку та штрафні санкції.

Крім того, Відповідач повинен сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позивачем на адресу Відповідача була нарахована сума заборгованості, з урахуванням договірної пені та штрафних санкцій у розмірі 3% річних та індексу інфляції.

Позивач нарахував Відповідачу штрафні санкції в наступних розмірах: договірна пеня у сумі 40 905, 37 грн., 3% річних у сумі 6 553, 33 грн. та інфляційне збільшення у сумі 58 287, 00 грн.

30.03.2015 р. представник позивача надав до суду клопотання, в якому просить суд не стягувати з відповідача пеню, яка була заявлена в позовній заяві, наслідки відмови від стягнення пені позивачу відомі.

З урахування клопотання позивача про відмову від стягнення пені за договором, відповідач повинен сплатити за порушення умов Договору суму заборгованості з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 339 778, 99 грн., яка складається з суми заборгованості за Договором підряду №308915 від 13.07.2012р. в розмірі 274 938, 66 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім гривень 66 коп.), 3% річних в розмірі 6 553, 33 грн., інфляційного збільшення в розмірі 58 287, 00 грн.

Згідно п.6.1 Договору Сторони несуть відповідальність за невиконання зобов'язань у відповідності з чинним законодавством та вказаними в цьому договорі нормативними документами.

Відповідно до умов ст. 629 Цивільного кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі належним чином. Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати отриманих послуг своєчасно та у повному обсязі не виконав.

Позивач вважає за необхідне захистити свої права шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості за Договором підряду № 308915 від 13.07.2012 р.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України, Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Представник відповідача в судове засідання не з'явися, відзив на адресу суду не направив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а інша сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст. ст. 638, 639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 зазначеної статті визначені способи захисту порушених прав та законних інтересів. Особа, яка звертається за захистом свого порушеного права вільна у виборі способу захисту.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

У порушення зазначених норм закону та умов договору підряду № 308915 від 13.07.2012 р., відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Факт порушення відповідачем умов договору підряду № 308915 від 13.07.2012 р, а також факт заборгованості за даним договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд частково задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство", м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" в особі філії "Металургійний комплекс" ПРАТ "ДМЗ", м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 339 778, 99 грн., яка складається з суми заборгованості за Договором підряду №308915 від 13.07.2012р. в розмірі 274 938, 66 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім гривень 66 коп.), 3% річних в розмірі 6 553, 33 грн., інфляційного збільшення в розмірі 58 287, 00 грн.

Відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України, припинити провадження по справі в частині стягнення суми пені.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаське промислово-транспортне підприємство", м. Донецьк до Приватного акціонерного товариства "Донецьксталь" - металургійний завод" в особі філії "Металургійний комплекс" ПРАТ "ДМЗ", м. Донецьк задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь»- металургійний завод» (83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченко, 122, Код ЄДРПОУ 30939178) в особі Філії Приватного акціонерного товариства «Металургійний комплекс» ПРАТ «ДМЗ» (83062, м. Донецьк, вул. І.Ткаченко, 141, Код ЄДРПОУ 34850132, п/р 26000198063161 в Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк», м. Донецьк, МФО 335593, ІПН 309391705094, свідоцтво № 100337148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаське промислово - транспортне підприємство» (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, п/р №26006962489520 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, код ЄДРПОУ 31366355, ІПН 313663505637, свідоцтво № 07595203) - суму заборгованості в розмірі 274 938 (двісті сімдесят чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім) гривень 66 коп., 3% річних в сумі 6 553 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 33 коп., інфляційне збільшення в розмірі 58 287 (п'ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривні 00 копійок

Видати наказ.

Припинити провадження по справі в частині стягнення суми пені.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 03.04.2015 р.