Рішення № 43457341, 25.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/21/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 Справа № 908/561/15-г

за позовом: Комунального підприємства "Водоканал", м. Мелітополь

до відповідача: ФОП ОСОБА_1

про стягнення 1006,20 грн.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Єрьомич С.С., довіреність № 16 від 16.09.2013 р..

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Комунального підприємства "Водоканал", м. Мелітополь до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1006,20 грн. за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 2014 від 27.04.2012 р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., витягом автоматичного розподілу справи між суддями від 29.01.2015 р., справу 908/561/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 30.01.2015 р. порушено провадження у справі № 908/561/15-г. Справі присвоєно номер провадження № 10/21/15, її розгляд призначено на 25.02.2015 р.

Представник позивача у судовому засіданні 25.02.2015 р. підтримав свої вимоги викладені в позові. Представник відповідача у судове засідання 25.02.2015 р. не з'явився, відзив не направив.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача, ненаданням відзиву на позовну заяву та для отримання всіх необхідних документів по справі, судом було відкладено розгляд справи на 25.03.2015 р. о 10 год. 20 хв.

Представник відповідача у судове засідання 25.03.2015 р. вдруге не з'явився, ніяких заяв та клопотань на адресу суду не направив. Відзив до суду не надав.

Представник позивача у судовому засіданні 25.03.2015 р. підтримав вимоги викладені в позові та просив суд задовольнити їх повністю.

Про час та місце проведення судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 25.03.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

27.04.2012 р. між Комунальним підприємством «Водоканал»та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 2014, далі за текстом «Договір».

У відповідності до п.п. 1.1., «Договору» Відповідач зобов'язався приймати у позивача воду та скидувати останньому стоки в кількості та якості, встановлені Договором.

Відповідно пункту 8 Договору норматив сплати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації нараховується за нормативом плати за очищення одного куб. м. стічних вод з умістом забруднень у межах ДК, обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод та коефіцієнтом кратності.

Період за який стягується плата за скид відповідачем стічних вод з перевищенням допустимої концентрації, встановленим разовим аналізом, визначається згідно до місцевих Правил прийому.

28.01.2014 р. Виконавчий комітет Мелітопольської міської ради прийняв Рішення № 13 "Про затвердження" Правил прийому стічних вод підприємств в систему міської каналізації м. Мелітополя", далі "Правила". Відповідно п. 1.6 "Правил" - Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Комунальне підприємство "Водоканал" м. Мелітополя надає послуги по водовідведенню та які розміщені на території міськради м. Мелітополя.

Відповідно ч. 2 п. 2.1.2 , 2.1.3 "Правил" КП "Водоканал" має право:

- здійснювати миттєвий (у будь-який час доби), не узгоджений з Підприємством наперед, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, які скидаються;

- пред'являти Підприємствам в узгодженому порядку рахунки за скидання понаднормативних забруднень з застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень безпеки скинутих забруднень при порушенні як загальнодержавних Правил приймання стічних вод підприємств в комунальні й відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики № 37 від 19.02.2002 р., так й місцевих "Правил". Розділ 8 "Правил" визначає норматив плати за скид стічних вод підприємств в систему каналізації м. Мелітополя. Відповідно до розділу 9 величина плати за скид стічних вод в систему каналізації населеного пункту (Пс) розраховується відповідно до встановленої формули.

Відповідно розділу 7 Правил - з метою контролю якості стічних вод Підприємство Водоканалу здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення Допустимих концентрацій забруднюючих речовин є основаним для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод Підприємства виконується уповноваженими представниками "Водоканалу" та фіксується у спеціальному журналі або акті, які підписують як представники Водоканалу, так й представники Підприємства-абонента.

Відповідно до Акту № 57 перевірки якості стоків, скидаємих на міські очисні споруди абонентом від 15 квітня 2014 р., в систему міської каналізації відповідачем було здійснено скидання стоків з перевищенням ДК.

Відповідно до розрахунку від 07 травня 2014 р. та рахунку від 07 травня 2014 р., врученим відповідачу, штрафні санкції за скидання стічних вод с перевищенням допустимих концентрацій склав 1006,20 грн.

Однак на момент подання позову до суду, відповідачем оплата за скидання стічних вод с перевищенням допустимих концентрацій так і не була погашена.

Умови договору № 2014 від 27.04.2012 року відповідачем грубо порушуються.

Відповідно до ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі, - ЦПК України), сторони мають право давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань щодо договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 2014 від 27.04.2012 р. і не бажає добровільно сплачувати борг.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 2014 від 27.04.2012 р. становить 14 714, 46 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 2014 від 27.04.2012 р., Правил прийому стічних вод підприємств в систему міської каналізації м. Мелітополя, а також факт заборгованості, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судове засідання двічі не з'являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача відзив не надходив.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі представником позивача були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Комунального підприємства "Водоканал", м. Мелітополь до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1006,20 грн. за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № 2014 від 27.04.2012 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства "Водоканал", м. Мелітополь до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЕДРПОУ НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Водоканал" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарского, 100, р/р 26006000113824 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 03327090) - заборгованість в розмірі 1006 (одна тисяча шість) гривень 20 коп. та судові витрати в розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 30.03.2015 р.