Постанова № 43457194, 24.03.2015, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 р. 16:43 Справа №818/540/15

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Терехової О.Ю.,

представника позивача - Клочко С.В.,

представника відповідача - Мачули А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум стар" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преміум стар" (далі - позивач) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.02.2015 № 0013741502/10552, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25 376, 00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 6 344, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки ДПІ в м. Сумах про порушення позивачем вимог пунктів 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 статті 200, пунктів 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено задекларований ТОВ «Преміум Стар» податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Ела-Плюс».

Перевіркою встановлено, що податкові накладні по господарським операціям з ТОВ «Ела-Плюс», складені з порушенням вимог п. 201.10 ПК України, а саме заповнені дані в податкових накладних (графи 5, 6) у паперовому вигляді не відповідають даним із зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних електронною версією цих податкових накладних.

Проте, як стверджує позивач, вказані податкові накладні заповнені у відповідності до вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.01.2014 № 10, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, та містять всі обов'язкові реквізити, що не заперечується ДПІ у м. Сумах.

Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними відображені продавцем у податкових зобов'язаннях, що підтверджується змістом акту перевірки, в якому зазначено, що згідно комп'ютерної версії «Система співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів» суми ПДВ включено до податкових зобов'язань за відповідний період в повному обсязі.

Відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 29.12.2010 № 1246, ТОВ «Ела-Плюс» зареєструвало вказані податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних та отримало квитанції про прийняття податкових накладних до реєстру.

ТОВ «Преміум Стар» скористалось сервісом «Зворотній зв'язок» на офіційному сайті ДПС України і отримало витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 15180305, в якому підтверджено факт реєстрації спірних податкових накладних.

На переконання позивача, оскільки факт реєстрації продавцем ТОВ «Ела-Плюс» спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі підтверджено квитанціями та витягом, будь-якого порушення порядку заповнення податкових накладних не встановлено, ТОВ «Преміум Стар» мало всі підстави для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

У письмовому запереченні, поданому до суду, зазначив, що актом ДПІ у м. Сумах від 22 вересня 2014 року № 3858/18-19-15-02/35172222/326 було встановлено завищення задекларованого ТОВ «Преміум Стар» податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Ела-Плюс» по виготовленню заготовок верху взуття. Сума податку на додану вартість, які було включено до податкового кредиту по зазначеній операції складає у квітні 2014 року 25376 грн. (податкові накладні від 7 квітня 2014 року № 1, від 23 квітня 2014 року № 3).

Відповідач вважає, що вказані податкові накладні складені з порушенням вимог пунктів 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, заповнені дані в податкових накладних (колонки 5, 6) у паперовому вигляді не відповідають даним із зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних електронною версією податкових накладних.

Відповідач зазначає, що ТОВ «Преміум Стар» не скористалося правом подання заяви зі скаргою на контрагента ТОВ «Ела-Плюс» по причині невідповідності даних податкових накладних від 7 квітня 2014 року № 1, від 23 квітня 2014 року №3 даним Єдиного реєстру податкових накладних, внаслідок чого втратило право на формування податкового кредиту.

Посилання позивача на те, що якщо подані ТОВ «Ела-Плюс» податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН, то це свідчить про їх правильне заповнення, на думку ДПІ у м. Сумах, є трактуванням порядку з боку вигідного для позивача.

Враховуючи викладене, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

З 09.09.2014 по 15.09.2014 посадовою особою ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Преміум Стар» з питань, що стали предметом заперечення, за результатами якої було складено акт від 22.09.2014 № 3858/18-19-15-02/35172222 (а.с. 45-49).

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п.198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201, п. 200.1, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2014 року на суму 19 470, 00 грн. та завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2014 року на суму 43 958, 00 грн.

На підставі акта перевірки від 22.09.2014 № 3858/18-19-15-02/35172222 ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 № 0009421502/54324, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 43 958, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 21 979, 00 грн. (а.с. 11).

Податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 № 0009421502/54324 було оскаржене позивачем у адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління ДФС у Сумській області від 27.11.2014 № 705/10/18-28-10-03-04-264/331 ск податкове повідомлення-рішення від 15.10.2014 № 0009421502/54324 скасовано в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 18 582 грн. та застосуванні штрафної санкції в розмірі 15 635 грн. (а.с. 12-14).

05.02.2015 ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.02.2015 № 0013741502/10552, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25 376, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 6 344, 00 грн. (а.с. 61).

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування став висновок відповідача про те, що податкові накладні від 7 квітня 2014 року № 1 та від 23 квітня 2014 року № 3, видані позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю «Ела-Плюс» не зареєстровані в Єдиному реєстрі - складені з порушенням вимог пунктів 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме, заповнені дані в податкових накладних (колонки 5, 6) у паперовому вигляді не відповідають даним із зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних електронною версією податкових накладних.

Суд не погоджується із зазначеним твердженням ДПІ у м. Сумах з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.2 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із таких способів : а) у паперовому вигляді; б) в електронній форм з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пунктом 201.10 цієї ж статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердження продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у тестовому форматі, яка надсилається продавцю протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у тестовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітній період.

Таким чином, вказаними положеннями Кодексу на платника податку-продавця товарів/послуг покладено обов'язок надати покупцеві податкову накладну за наслідками господарської операції з поставки таких товарів/послуг, а також зареєструвати таку податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом надсилання її податковому органу. Підтвердженням реєстрації податкової накладної у вказаному Реєстрі є квитанція. При цьому, у випадках неприйняття податкової накладної у разі порушення вимог, встановлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, податковий орган також надсилає квитанцію продавцю із зазначенням причини неприйняття. У такому разі покупець товарів/послуг не буде мати права на віднесення сум ПДВ по такій податковій накладній до податкового кредиту, в разі невиконання приписів абз. 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України, в той час як продавець не звільняється від обов'язку включення суми ПДВ по цій податковій накладній до суми податкових зобов'язань за відповідний звітній період.

Доказів неприйняття податковим органом податкових накладних, виданих ТОВ "Ела-Плюс" на адресу ТОВ "Преміум Стар", суми ПДВ по яким перевищують 10 000 грн., для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, внаслідок їх формування з порушенням та невідповідності вимогам п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України або відсутності факту реєстрації продавцем (ТОВ «Ела-Плюс») податкових накладних судом не встанволено.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судом встановлено, що ТОВ «Ела-Плюс» не відмовляло в наданні податкових накладних позивачу, податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно підстав подавати до податкової декларації за звітний податковий період заяви із скаргою на такого постачальника у позивача не виникало.

Суд зауважує, що норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваної операції, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів/податкових накладних або підписання цих документів не уповноваженою особою.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період ТОВ «Преміум Стар» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Ела-Плюс".

В підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем надано:

- договір про надання послуг по пошиттю заготовок верху взуття, укладений між ТОВ «Преміум Стар» (замовник) та ТОВ "Ела-Плюс" (виконавець) від 11.10.2013 № 1.

Договор підписано директорами ТОВ «Преміум Стар» (замовник) та ТОВ "Ела-Плюс" та скріплено печатками підприємств.

Виконання вказаного договору підтверджується: податковими накладними від 7 квітня 2014 року № 1 (а.с. 15) та від 15 квітня 2014 року № 3 (а.с. 16), актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 94, 96).

Оплата послуг за вищевказаними договорами здійснювалася безготівковим шляхом, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень (а.с. 98, 99).

Досліджені в судовому засіданні вищевказані письмові докази свідчать про реальну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких дій з боку позивача суду відповідачем не надано.

Виходячи зі змісту статей 109-113 Податкового Кодексу України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25 376, 00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 6 344, 00 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 05.02.2015 № 0013741502/10552, було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 182, 70 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум стар" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 05.02.2015 № 0013741502/10552, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25 376, 00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 6 344, 00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум стар" судовий збір у розмірі 182 (сто вісмдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 27.03.2015.