Рішення № 43456644, 23.03.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/551/15-ц

пр.№ 2/464/542/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.03.2015 року

Сихівський районний суд м. Львова

у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,

секретар - Кріль Х.О.,

за участі: позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики на загальну суму 458 871, 96 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 2 жовтня 2012 року між сторонами в усній формі був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 позичив ОСОБА_3 328 000 грн., які останній зобов'язався повернути до 01.02.2013 року. На підтвердження факту укладення договору позики та факту передачі грошей оформлена письмова розписка в присутності двох свідків. Кошти відповідачу були передані, проте до встановленої дати відповідач не повернув кошти, у зв'язку з чим термін повернення позики за згодою сторін продовжено до 2 травня 2013 року, що зазначено в розписці. Станом на день подання позовної заяви борг відповідачем не повернуто, у зв'язку з чим просить стягнути крім основної суми боргу, проценти у відповідності до ст. 1048 ЦК України в сумі 44468, 68 грн., відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування за час прострочення повернення позики в сумі 70848 грн. та три відсотки річних в сумі 15555,28 грн.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, що викладені в позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, просили суд у задоволенні таких відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду або такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Із письмової розписки від 02.10.2012 р. /а.с. 3 - копія/ встановлено, що між сторонами укладено договір позики, згідно з умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 328 000 грн., які останній зобов'язався повернути до 02.05.2013 р. /а.с.3/.

Допитаний в судовому засіданні як свідок відповідач ОСОБА_3 дав показання про те, що 02.10.2012 р. дійсно позичив у позивача кошти в сумі 328000 грн., проте в подальшому на вимогу останнього розписка ним переписана в доларах США, але кошти при цьому фактично не були отримані. Крім цього, вказав, що при переписанні розписки в доларах США ОСОБА_1 замість оригіналу повернув йому копію розписки, яка дуже схожа на оригінал, чим ввів його в оману.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_1 дав показання про те, що між ним та ОСОБА_3 02.10.2012 р. укладений договір позики, оформлений письмовою розпискою, відповідно до якого передав відповідачу кошти в сумі 328 000 грн. Оригінал вказаної розписки не повернув ОСОБА_3, оскільки останнім порушено свої зобов'язання та не повернуто отримані кошти. З пропозицією переукласти договір позики від 02.10.2012 р. до відповідача не звертався, оскільки той ухилявся від зустрічей і розмов по телефону. Крім даної позики, між ними укладався ще один договір позики коштів в доларах США, проте до цього договору такий не має жодного відношення.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Враховуючи вимоги ст.1046 ЦК України, а також те, що відповідачем порушені умови укладеного між сторонами договору позики, а саме не повернуто кошти позивачу, з відповідача на користь позивача слід стягнути 328 000 грн. заборгованості за договором позики. Доводи відповідача про обман зі сторони позивача при поверненні розписки не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки повернення позивачу отриманих в позику коштів відповідачем не доведено. Твердження відповідача про переукладення договору позики, отримання коштів у гривні лише 02.10.2012 р. додатково підтверджують факт отримання коштів згідно з розпискою від 02.10.2012 р. та таким чином достатню обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Укладений договір між сторонами від 02.10.2012 р. не є безпроцентним та розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно з розрахунком, наданим позивачем, становить 44468,68 грн. /а.с.2/.

Крім цього, відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, розмір трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_3 за договором позики становить 15555,28 грн.; розмір інфляційних нарахувань - 70848,00 грн. /а.с.2/.

Враховуючи наведене, у зв'язку з невиконанням умов договору позики від 02.10.2012 р., з відповідача ОСОБА_3 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за договором позики у загальному розмірі 458 871, 96 грн.

Крім цього, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору, в розмірі 3654 грн..

На підставі статей 526, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України та керуючись статтями 10, 60, 88, 197, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в розмірі 328000 грн., проценти за договором позики в розмірі 44468,68 грн., три проценти річних від простроченої суми в розмірі 15555,28 грн., інфляційні нарахування в розмірі 70848 грн., судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору, в розмірі 3654 грн., а всього 462525 (чотириста шістдесят дві тисячі п'ятсот двадцять п'ять) гривень 96 (дев'яносто шість) копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Дулебко Н.І.