Рішення № 43452980, 30.03.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/11647/14-ц

№ провадження 2/646/834/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2015 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Васильєвої О.О.,

при секретарі - Міщенко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Червонозаводського районного суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача кошти в розмірі понесених витрат 8300, 16 грн., судовий збір в сумі 243, 60 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1743, 60 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначили, що 28 березня 2010 року близько о 00 годині 50 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шкода Октавіа», д.н.з. НОМЕР_1, по пр. Московському на перехресті пр. Маршала Жукова та пр. Московському в м. Харкові, не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого була скоєна дорожньо-транспортна пригода.

На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина відповідача у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.05.2010 р.

В результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль «ВАЗ» з державним номерним знаком НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2.

Згідно Звіту № 2726 про оцінку автомобіля «ВАЗ 2103», державний номерний знак НОМЕР_2, від 03 червня 2010 року, складеного Харківським науково-дослідним інститутом експертиз ім. Засл. Професора М.С. Бокаріуса, молодшим науковим співробітником, експертом ОСОБА_4, розмір завданих збитків становить 10 050,16 грн. Огляд пошкодженого транспортного засобу проведено 03 червня 2010р.

Зазначена шкода, особисто винуватцем ДТП, не була відшкодована потерпілій особі. Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України звідповідною заявою, до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо - транспортної пригоди.

В зв'язку з настанням події, передбаченої п.п."а" п.41.1 ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України 30 липня 2010 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 8300,16 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач та його представник в судове засідання не з'явидись, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника відповідача до суду надійшло клопотання, в якому просила справу розглянути за її відсутності, зазначила, що з позовом не згодна, просила застосувати позовну давність у зв'язку з пропущенням строкыв подання позову.

Дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 березня 2010 року близько о 00 годині 50 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Шкода Октавіа», держ. номер. НОМЕР_1, по пр. Московському на перехресті пр. Маршала Жукова та пр. Московському в м. Харкові, не вибрав безпечну швидкість руху та допустив зіткнення з автомобілем "ВАЗ", держ. номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5

В результаті вище зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль "ВАЗ", держ. номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5 (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/4532955), що належить на праві власності ОСОБА_2.(довіреність від 22.04.2009 року).

Вина водія ОСОБА_1 у скоєні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується копією постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.05.2010 року.

Згідно заключення експертного автотоварознавчого дослідження №2726 від 03.06.2010 року, розмір завданих збитків власнику транспортного засобу "ВАЗ-2103", держ. номер НОМЕР_2,. внаслідок ДТП становить 10050,16 грн.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приписами норми ст.1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо ).

Відповідно до ст.39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховикiв, якi здiйснюють обов'язкове страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв за шкоду, заподiяну третiм особам. Участь страховикiв у МТСБУ є умовою здiйснення дiяльностi щодо обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв.

МТСБУ є непiдприємницькою (неприбутковою) органiзацiєю i здiйснює свою дiяльнiсть вiдповiдно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", законодавства України та свого Статуту.

Основними завданнями МТСБУ є здiйснення виплат iз централiзованих страхових резервних фондiв компенсацiй та вiдшкодувань на умовах, передбачених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст.39 ч.2.1. Закону).

Відповідно до ст.41 п.41.1 п.п. "а"Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно -правову відповідальність.

Відповідно до ст.1.6. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

ОСОБА_1 на дату дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

ОСОБА_5 скориставшись своїм правом передбаченим Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", подав відповідну заяву, як того вимагає ст.35 п.35.1 вказаного Закону, з метою отримання грошового відшкодування за матеріальну шкоду завдану ОСОБА_1

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.

ОСОБА_1 відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.

В зв'язку з настанням події, передбаченої п.п."а" п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України 30 липня 2010 року здійснило виплату відшкодування ОСОБА_5 в розмірі 8300, 16 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №3188 від 30.07.2010 р.

21.06.2010 року листом за вих. №11977/3-2-05 та 02.11.2010 року листом за вих. №20373/3-2-05 Моторне (транспортне) страхове бюро України зверталося до ОСОБА_1 з проханням добровільно компенсувати завдані збитки. Вказані листи були залишені без відповіді, відповідач відшкодування за завдану матеріальну шкоду добровільно не сплатив.

Частиною 1 статті 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 п.2 ч.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" після проведення виплати ОСОБА_5 у Моторного (транспортного) страхового бюро України виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1

Однак, відповідно до ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше ніж за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданих в відповідності до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, що приймають участь у справі.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки на підставі ст. 257 ЦК України.

За приписами ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Представник відповідача в наданій до суду заяві, вказала, що з позовом не згодна, оскільки позивачем був пропущений строк строк подання позову, просила застосувати позовну давінсть.

Представник позивача також звернувся до суду з заявою про поновлення строків позовної давності. В обгрунтування клопотання зазначив, що позов був поданий вчасно, але до Ордонікідзевського районного суду м. Харкова, за місцем проживання відповідача. При подачі позову до суду виявилось, що відповідач мешкає в Червонозаводському районі м. Харкова. Докази того, що позов подано вчасно додаються.

Як вбачається з ухвали Ордонікідзевського районного суду м. Харкова від 09.09.2013 року, позивач звернувся з аналогічним позовом до Ордонікідзевського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1

Вказаною ухвалою суду позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування було повернуто позивачу для звертання до компетентного суду.

Також судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача ОСОБА_1 з листом про відшкодування, яка була заподіяна настанням ДТП, 21.06.2010 року за вих№11977/3-2-05, виплата страхового відшкодування була здійснена згідно до платіжного доручення №3188 30.07.2010 року та проведена банком 04.08.2010 року, та ОСОБА_6 було визнано винним у порушенні правил дорожнього руху постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.05.2010 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивач звернувся з аналогічним позовом до Ордонікідзевського районного суду м. Харкова поза межами строку позовної давності, визначеної ст 257 ЦК України.

Тому судом не застосовуються положення ст. 264 ЦК України до спірних відносин.

Також, представник позивача, в обґрунтування заяви про поновлення строку позовної давності, належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставини суду не надав, а тому суд вважає заявою такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст. 261 ЦК України, за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Оскільки право зворотної вимоги до ОСОБА_1 у позивача виникло 30 липня 2010 року, тобто з моменту здійснення виплати відшкодування ОСОБА_5, суд вважає, що позивачем був пропущений строк для звернення до суду з вказаним позовом,

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст. 267, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку зі спливом позовної давності.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 197 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 256-268, 993, 1191 ЦК України, ст.ст.1, 29, 38, 39, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 10, 11, 60, 62, 88, 169, 208, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.О.Васильєва