Постанова № 43451844, 24.03.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

24.03.2015

Провадження №2а/263/70/2015

Справа №263/1553/15а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області Папаценко П.І., при секретарі Безвербній І.Ю., розглянувши справу адміністративної юрисдикції за позовом ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради (далі за текстом - ММР), ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2015 року позивач звернулася до суду із зазначеною адміністративною позовною заявою, в якій просить визнати дії заступника міського голови ОСОБА_3 з розгляду її заяви про скасування рішення Виконавчого комітету ММР від 15.08.2012 року №242/7 незаконними, зобов`язати ММР розглянути та прийняти рішення по вказаній заяві.

В судове засідання позивач не з'явилася - надала суду заяву про підтримку позовних вимог та проханням розглядати справи у її відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що рішення Виконавчого комітету ММР від 15.08.2012 року №242/7 є правомірним, постанова адміністративної комісії виконавчого комітету від 27.06.2012 року №1194 залишено без змін, відносно чого заступником міського голови ОСОБА_3 в межах своєї компетенції та повноважень відповідно до Розпорядження міського голови від 30.01.2014 року №46р «Про розподіл обов'язків міського голови, секретаря міської ради, першого заступника міського голови, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами виконкому та схему їх взаємовідношення» надано 25.12.2014 року роз'яснення вих.№К-2254-11-1.1. Крім того, зазначив, що ухвалою Жовтневого районного суд м.Маріуполя від 10.12.2014 року адміністративну позовну заяву ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради про скасування рішення Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 15.08.2012 року №242/7 - залишено без розгляду. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несправедливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, 18.06.2012 року спеціалістами інспекції з благоустрою м.Маріуполя відносно ОСОБА_2 було складено протокол №001289 за порушення п.14-1.20 Розділу 14-1 Правил благоустрою території м.Маріуполя, затверджених рішенням ММР від 21.06.2011 року №6/8-616 зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням міської ради від 20.09.2011 року №6/11-962, а саме: встановлення елементів зовнішнього художнього оформлення - вивіски «Аптека», «Детский мир, трикотаж» (3,0*0,6м, 3,0*0,6м) на фасаді споруди по пр.Леніна, 75б, за що передбачена відповідальність за ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до п.14-1.20 Розділу 14-1 Правил благоустрою території м.Маріуполя, затверджених рішенням ММР від 21.06.2011 року №6/8-616 зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням міської ради від 20.09.2011 року №6/11-962, елементи зовнішнього художнього оформлення, встановлені без затверджених паспортів, вважаються розміщеними самовільно.

Пунктом 1.2 Правил благоустрою м.Маріуполя передбачено, що Правила є обов'язками для виконання всіма розміщеними на території міста Маріуполя органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування їх посадовими та службовими особами, органами самоорганізації населення, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають на території м.Маріуполя.

Статтею 152 КУпАП передбачено, що порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян - від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян-субєктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

- адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;

- виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;

- районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цих Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України;

- органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Адміністративна комісія виконавчого комітету ММР є колегіальним органом, яка приймає рішення (постанови) більшістю голосів членів комісії. Відповідно до Положення про адміністративну комісію підставою для розгляду адміністративною комісією є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те посадовою особою, іншими особами відповідно до Кодексу.

Згідно постанови адміністративної комісії виконавчого комітету ММР від 27.06.2012 року №1194 ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП, стягнуто адміністративний штраф у вигляді 1700,00 грн.

Відповідно до положень ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії - у виконавчій комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з особливостями, встановленими цим Кодексом;

2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районній, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Позивачем ОСОБА_2 вказану постанову адміністративної комісії виконавчого комітету ММР було оскаржено до виконавчого комітету ММР, який рішенням №242/7 від 15.08.2012 року відмовив у задоволенні скарги та залишив постанову адміністративної комісії виконавчого комітету ММР від 27.06.2012 року №1194 відносно ОСОБА_2 без змін.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 10.12.2014 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету ММР про скасування рішення від 15.08.2012 року залишено без розгляду внаслідок пропущення строків його подання без поважних причин.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2015 року ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 10.12.2014 року - залишено без змін.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній справі або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

15.12.2014 року ОСОБА_2 направила до Центру адміністративних послуг «Діалог» ММР звернення щодо скасування рішення виконавчого комітету ММР №242/7 від 15.08.2012 року (а.с.4).

Відповідно до розпорядження міського голови від 30.01.2014 року №46р «Про розподіл обов'язків міського голови, секретаря міської ради, першого заступника міського голови, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами виконкому та схему їх взаємовідношення» звернення, які надходять до ММР в межах своєї компетенції розглядає заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_3

25.12.2014 року вих.№К-2254-11-1.1 відповідно до вищезазначеного розпорядження заступником міського голови ОСОБА_3 в межах своїх повноважень та компетенції ОСОБА_2 було надано письмове роз'яснення (а.с.5).

Положення ч.1 ст.69 КАС України визначає поняття доказів в адміністративному судочинстві, як будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність своїх дій, а доводи позивача належним чином не доведені, суд прийшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,8-11,69,71-72,109,159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради, ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені статтею 186 КАС України.

Суддя П.І.Папаценко