Ухвала суду № 43446921, 02.04.2015, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №А-170/1998

Провадження № 4-с/552/7/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2015 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-

В С Т А Н О В И В:

14.02.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_2 щодо не закриття виконавчого провадження відповідно до статті 49 ЗУ Про виконавче провадження та накладення арешту на його майно. Посилався на те, що він на підставі постанови Київського районного суду м. Полтави від 27 серпня 1998 року зобовязаний був сплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 у розмірі ? частини всіх видів його заробітку, але не менше половини неоподаткованого мінімуму починаючи з 27 серпня 1998 року до досягнення донькою повноліття. На підставі вказаної постанови був виданий виконавчий лист , а на підставі виконавчого листа відкрите виконавче провадження. Строк виконавчого листа обмежується строком його виконання, що визначена в постанові та суду та у виконавчому листі, тобто до досягнення донькою повноліття. 30.07.2011 року донька досягла повноліття. Зазначав до державний виконавець відповідно до вимог ч. 1 п.6 статті 49 ЗУ Про виконавче провадження повинен був закінчити виконавче провадження та письмово повідомити стягувачу про розмір заборгованості і розяснити йому права, визначені ч. 1 статті 87 ЗУ Про виконавче провадження Отже з дня закінчення встановленого строку виконання виконавчого документу, а саме 30.07.2011 року державний виконавець вже не міг здійснювати по виконавчому провадженню з виконання виконавчого листа про стягнення з нього аліментів жодних виконавчих дій, але 28.10.2014 року державний виконавець в межах виконавчого провадження, яке повинен був закінчити ще 30.07.2011 року виніс постанову про накладення арешту на майно боржника і до цього часу не закінчив виконавче провадження. Про те, що державний виконавець порушив його права, йому стало відомо після отримання юридичної консультації з цього приводу, а саме 12.02.2015 року, а тому він вважає, що пропустив строки на оскарження дій державного виконавця з поважних причин та просив їх поновити.

24.03.2015 року ОСОБА_1 змінив свої вимоги, просив визнати незаконними та скасувати постанови державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження , поновити йому строки на оскарження дій державного виконавця.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1, адвокат ОСОБА_6 підтримав скаргу, просив її задовольнити з підстав, що в ній викладені.

Представник Київського ВДВС Полтавського МУЮ просив відмовити у задоволенні скарги. Пояснив, що 18.07.2013 року головним державним виконавцем відкрите виконавче провадження з виконання виконавчого листа № А-170 від 27.08.1998 року на підставі надходження до ВДВС вказаного виконавчого листа із Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ на підставі постанови про закінчення виконавчого провадження від 08.04.2013 року. На час відкриття виконавчого провадження відомості про те, що ОСОБА_7 має заборгованість по аліментам ні у виконавчому листі, ні у постанові Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ про закінчення виконавчого провадження були відсутні.

Заслухавши представника скаржника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження №38932297 суд дійшов до наступних висновків.

Із виконавчого провадження ВП № 38932297 вбачається, що 17.07.2013 року до Київського ВДВС Полтавського МУЮ із Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № А-170 від 27.087.1998 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів разом із виконавчим листом № А-170 від 27.08.1998 року, яким із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти у розмірі ? частини щомісячно на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття.

Підставою для закінчення виконавчого провадження стало те, що згідно акта державного виконавця боржник на даному підприємстві не працює, а тому виконавчий лист направлений за місцем проживання боржника.

Із постанови Октябрського ВДВС про закінчення виконавчого провадження , а також із виконавчого листа № А-170 від 27.08.1998 року не вбачається тієї обставини, що ОСОБА_1 має заборгованість по аліментам, а сам виконавчий лист взагалі не містить жодних відображень щодо його виконання, виконавче провадження закінчене тільки із тих підстав, що боржник на території Октябрського району м. Полтави не працює.

18.07.2013 року на підставі вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження Головним державним виконавцем Київського ВДВС полтавського МУЮ ОСОБА_5 відкрите виконавче провадження з виконання вищевказаного виконавчого листа.

Підставою для відкриття виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначені: а) виконавчий лист № А-170 від 27.08.1998 року, з поміткою, що він набрав чинності 17.07.2013 року та відомостями про стягувача і боржника, а також відомостями про те, що дитина, на користь якої стягнуті аліменти ІНФОРМАЦІЯ_1 ; б) заява про примусове виконання , тоді як саме виконавче провадження такої заяви не містить та не відомо на яку заяву посилався головний державний виконавець відкриваючи виконавче провадження.

У судовому засіданні представник Київського ВДВС Полтавського МУЮ вказану обставину пояснити не міг.

Відповідно до пункту 6 статті 49 ЗУ Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі: закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Статтею 74 ЗУ Про виконавче провадження визначений порядок стягнення аліментів, ч. 4 якої передбачено, що державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику: у разі якщо виконавчий документ уперше надійшов для виконання; за заявою сторін виконавчого провадження; у разі надсилання постанови до адміністрації підприємства, установи, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця для проведення відрахування із заробітної плати (доходів), пенсії та стипендії боржника; у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку з надходженням виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; за власною ініціативою; в інших передбачених законом випадках.

Як убачається із виконавчого провадження на час відкриття виконавчого провадження державний виконавець не мав у своєму розпорядженні відомостей про наявність заборгованості по виконавчому листу, а тому повинен був діяти в межах ЗУ Про виконавче провадження - відмовити у відкритті виконавчого провадження, у звязку з тим, що закінчився строк виконання виконавчого листа.

Таким чином виконавче провадження відкрите із порушенням ЗУ Про виконавче провадження, а саме внесені невірні відомості про підстави відкриття виконавчого провадження ( замість постанови про закінчення виконавчого провадження , яка повинна містити розмір заборгованості по аліментам, зазначена заява стягувача, яка до державної виконавчої служби на надавалась) , невірно зазначена дата набрання чинності виконавчого документу, не вірно зазначені дані стягувача ( стягувачем є ОСОБА_4, а в постанові зазначено ОСОБА_8), не враховано, що на час відкриття виконавчого провадження закінчився строк виконання рішення у звязку з досягненням дитиною на утримання якої стягнуті аліменти повноліття.

Оскільки виконавче провадження відкрите із вищевказаними порушеннями наявні підстави для скасування постанови про його відкриття.

Так як суд дійшов до висновку про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження підлягає скасуванню, оскільки вказана постанова прийнята в межах виконання виконавчого провадження, постанова про відкриття якого судом скасовується.

Суд не приймає заперечення відповідача в тій частині, що при виконанні виконавчого провадження вони керувались Інструкцією з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом міністерства юстиції України, оскільки вказаною інструкцією державний виконавець керується у ході виконання виконавчого провадження, а при прийнятті рішення про відкриття виконавчого провадження повинен керуватись ЗУ Про виконавче провадження, який був порушений державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження.

Щодо строків на звернення до суду , то суд дійшов до наступних висновків.

Судом досліджене вищезазначене виконавче провадження , копія якого мається в матеріалах справи.

Матеріали виконавчого провадження не містять відомостей про те, що державний виконавець повідомив скаржника про відкриття виконавчого провадження, про наявність чи відсутність заборгованості по аліментам, про накладення арешту на його майно, як того передбачає ЗУ Про виконавче провадження, а тому вимога скаржника про поновлення йому строків на оскарження дій державного виконавця підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 386, 387 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови головного державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2013 року з виконання виконавчого листа № А-170 від 27.08.1998 року про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_4 та постанови державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 28.10.2014 року.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_5 про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2013 року № ВП 38932297 з виконання виконавчого листа № А-170 від 27.08.1998 року про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і розмірі ? частини всіх видів його заробітку.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ ОСОБА_2 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 24.10.2014 року в межах виконавчого провадження № ВП 38932297 з виконання виконавчого листа № А-170 від 27.08.1998 року про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і розмірі ? частини всіх видів його заробітку.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя Л.М. Васильєва