Постанова № 43445253, 01.04.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. 7304272, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 квітня 2015 р. № 820/441/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Лавренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області від 05.08.2014 року Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем проведена перевірка діяльності позивача, з питань дотримання встановленого порядку проведення розрахункових операцій, за результатами якої складено акт (довідка). перевіркою встановлено порушення п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування". На підставі вказаного акту перевірки №1102/20/40/22/НОМЕР_1 від 17.07.2014 року відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 05.08.2014 року № 0000492206. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення проведення розрахункових операцій без застосування РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документу на суму 10,65 грн та реалізація та зберігання облікованого в установленому законодавством порядку товару за місцем реалізації та зберігання на суму 1505,70 грн. Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що головним державним ревізор-інспектором на проводилась контрольна закупівля на суму 10,65 грн. Крім того, документів щодо оприбуткування товару під час проведення перевірки у позивача не витребували. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення від 05.08.2014 року № 0000492206 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 01.04.2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.04.2015 року проти позову заперечив, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3013,40 грн слугував відображений в акті перевірки висновок про не проведення розрахункових операцій без застосування РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документу на суму 10,65 грн та реалізація та зберігання облікованого в установленому законодавством порядку товару за місцем реалізації та зберігання на суму 1505,70 грн, у зв'язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена фактична перевірка Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт (довідку) №1102/20/40/22/НОМЕР_1 від 17.07.2014 року (а.с. 42-43) .

Перевіркою встановлено порушення Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 п. 1, 2, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування" (зв.б. а.с. 43).

На підставі вказаного акту перевірки №1102/20/40/22/НОМЕР_1 від 17.07.2014 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000492206 від 05.08.2014 року, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3013,40 грн (а.с. 7).

З дослідженого акту перевірки вбачається, що підставою для нарахування штрафних санкцій став висновок про проведення позивачем розрахункових операцій без застосування РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документу на суму 10,65 грн та реалізація та зберігання не облікованого в установленому законодавством порядку товару за місцем реалізації та зберігання на суму 1505,70 грн.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Так, щодо висновку відповідача в акті перевірки про проведення позивачем розрахункових операцій без застосування РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документу на суму 10,65 грн слід зазначити, що таке порушення встановлено відповідачем шляхом проведення контрольної закупки.

Відповідно до п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Свідком ОСОБА_4 в судовому засіданні 01.04.2015 року зазначено, що у день перевірки вона зайшла до кафе ФОП ОСОБА_3 для проведення контрольної закупки. Нею було придбано товар "Шейк", за який вона розрахувалась 20-ти гривневою купюрою та їй було надано здачі. Однак, за її словами, позивачем не надано розрахунковий документ за вказаний товар, після чого зайшов ревізор-інспектор ОСОБА_5 Надалі ними ФОП ОСОБА_3 повідомлено про перевірку та про проведення контрольної закупки. ОСОБА_4 повернуто товар позивачу, на що позивачем повернуто кошти. Зі слів свідка ОСОБА_4 позивачем не було надано жодних документів на наявний товар.

Свідок ОСОБА_5, який разом з ОСОБА_4 проводив перевірку позивача, спираючись на те, що пройшло дуже багато часу, не зміг повідомити чи разом зайшли до закладу ФОП ОСОБА_3 чи спочатку ОСОБА_4 зайшла та провела контрольну закупку, а потім він зайшов. Також повідомив, що після того, як представились, він підійшов до вітрини з товаром та переписав товар, на який не надано документів.

Проте, позивачем в судовому засіданні 25.03.2015 року зазначено, що в день перевірки вона провела обслуговування клієнта і присіла за столик посеред її закладу і в цей час зайшли чоловік та жінка підійшли до неї та представилися перевіряючими. Чоловік підійшов до барної стійки, за якою знаходилась вітрина з товаром, що перебував на реалізації, та почав щось писати. Жінка - інспектор знаходилась біля позивача та запитувала про наявність патентів на торгівлю, ліцензію на торгівлю спиртними напоями, документів на касовий апарат, які ОСОБА_3 і принесла. Документи, які б свідчили про облік товару, який знаходиться у неї на реалізації, перевіряючи не питали, хоча вони ведуться та зберігаються у сейфі, що знаходиться в приміщенні, де проводиться реалізація товару.

Крім того, відповідно до показань свідка ОСОБА_6 від 01.04.2015 року, у день перевірки він знаходився у кафе ФОП ОСОБА_3 та чекав на свого знайомого, в цей час до вказаного закладу зайшли двоє молодих людей (чоловік та жінка), які одразу підійшли до ОСОБА_3 та почали з нею розмовляти. Надалі чоловік підійшов до вітрини і почав щось писати, а ОСОБА_3 вийшла до іншої кімнати та принесла якісь папери.

Отже, з пояснень позивача та свідка ОСОБА_6 вбачається, що контрольної закупки напою "Шейка" у ФОП ОСОБА_3 в день перевірки не відбувалось.

А згідно з наданих показань свідка ОСОБА_5 він не зміг підтвердити факт проведення контрольної закупки інспектором Капінос А.В.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем достатніх та беззаперечних доказів у підтвердження факту проведення контрольної закупки (фото або відео зйомки, акту з підписами незацікавлених осіб тощо), окрім пояснень інспекторів, які проводили перевірку, з їх документальним підтвердженням не надано.

Враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" та відсутність беззаперечних доказів на підтвердження обставин викладених у акті перевірки, презумпцію добросовісності платника податків, суд приходить до висновку про необхідність прийняття рішення на користь платника.

Щодо встановленого відповідачем порушення позивачем пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування", що виявився у реалізації та зберіганні не облікованого в установленому законодавством порядку товару за місцем реалізації та зберігання на суму 1505,70 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 вказаного Закону визначено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р. із змінами та доповненнями (далі - Закон № 996-XIV).

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні, товарно-транспортні накладні. Такі документи водночас є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704, визначено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Згідно з пунктами 6.2, 6.8 зазначеного Положення, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства, установи повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером. Видача первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських звітів і балансів з бухгалтерії і з архіву підприємства, установи працівникам інших структурних підрозділів може провадитися тільки за рішенням головного бухгалтера.

Тобто, діючим законодавством прямо передбачено зберігання первинних документів у бухгалтерії підприємства під відповідальністю осіб, уповноважених на ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Відсутністю (порушенням) обліку товарів за місцем реалізації або зберігання, в розумінні Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є неведення такого обліку взагалі або ведення його з порушенням встановленого порядку, а не тимчасова відсутність первинних документів за місцем зберігання або реалізації товарно-матеріальних цінностей.

Згідно п.1.2 Правил оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об'єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України (Укоопспілки), затверджених постановою Правління Укоопспілки №153 від 18.09.1997 року, споживчі товариства, споживспілки, їх власні і спільні підприємства, організації (об'єднання) (далі - підприємства) забезпечують оформлення і облік руху товарів та готівки своїми об'єктами роздрібної торгівлі і громадського харчування: магазинами, відділами, секціями, кіосками, буфетами, павільйонами, ларками, автомагазинами тощо (далі - об'єктами роздрібної торгівлі) шляхом складання і подання товарно-грошових звітів та ведення Книги надходження товарів.

Положеннями п.1.3 зазначених Правил передбачено, що матеріально відповідальні особи об'єктів роздрібної торгівлі зобов'язані у встановлені строки і за відповідний період подавати в бухгалтерію підприємства товарно-грошові звіти про рух і залишки товарів, тари і грошових коштів за встановленими формами.

Матеріально відповідальні особи всіх об'єктів роздрібної торгівлі (у т.ч. розподільчих складів) подають в бухгалтерію товарно-грошові звіти з усіма документами, що підтверджують рух товарів, готівки та тари за звітний період (пункт п.2.1 Правил оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об'єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України).

Відповідно до п.п.4.1., 4.2. Правил, об'єкти роздрібної торгівлі ведуть Книги надходження товарів, які знаходиться у завідуючого об'єктом роздрібної торгівлі або уповноваженої ним особи (продавець) і надають службовим особам, які мають посвідчення на право проведення перевірки.

Записи про надходження товарів проводяться в Книзі завідуючим (ою) відразу після їх прийняття на підставі відповідних прибуткових документів (товарно-транспортних накладних, прибутково-видаткових накладних, квитанцій про прийняття товарів на комісію, актів переоцінки тощо) у роздрібних цінах (цінах продажу) з кожного найменування окремо (п.4.7 Правил ).

В ході проведення перевірки, перевіряючими складено відомість (додаток до акту перевірки), в якій було зазначено про наявність фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявлених під час перевірки на загальну суму 1505,70 грн. У відомості вказано про відсутність прибуткових накладних на перелічені товари, внаслідок чого зроблено висновок про порушення встановлено обліку товарних запасів.

Судом встановлено, що позивачем ведеться Книга обліку доходів і витрат відповідно до первинних документів видаткових накладних, які зберігається в магазині за місцем реалізації товарів.

З цього приводу суд зауважує, що відповідно до п.177.10 ст.177 та п.178.6 ст.178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Як встановлено із наданої позивачем на вимогу суду Книги обліку доходів і витрат, записи до вказаної книги (зокрема, в графі 4 "реквізити документа, що підтверджує понесені витрати") носять систематичний характер та підтверджуються наданими позивачем накладними і свідчать про те, що не обліковані залишки товарно-матеріальних цінностей у позивача відсутні.

Окрім того, ведення обліку товарно-матеріальних цінностей за місцем їх реалізації підтверджується не лише наявною Книгою обліку доходів та витрат, але й накладними, які свідчать про наявність у позивача належним чином облікованих товарно-матеріальних цінностей, які знаходилися в місці їх реалізації під час перевірки.

Враховуючи викладене, не виконання відповідачем процесуального обов'язку закріпленого ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно податкового повідомлення - рішення від 05.08.2014 року №0000492206, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Красноградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківської області від 05.08.2014 року №0000492206.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 06.01.2015 року.

Суддя С.О. Чудних