Ухвала суду № 43445171, 31.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2015 р.Справа № 818/3324/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. по справі № 818/3324/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільське ХПП"

до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Краснопільське ХПП", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області, якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 року № 0001492202.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 р. по справі № 818/3324/14 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 року № 0001492202, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 89633 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22408, 25 грн.

Відповідач, Сумська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, та зазначає, що на перевірку позивачем не було надано договори поставки ТМЦ, укладені з ТОВ "Епро-Дівайс" та ТОВ "Омега - Метал", не було надано також товарно-транспортних накладних та подорожніх листів автотранспорту, в зв'язку з цим факт здійснення господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами не підтверджується. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 р. по справі № 818/3324/14 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що Сумською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Сумській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарських операціях з ТОВ "Епро-Дівайс" за квітень 2013 року та ТОВ "Омега-метал" за березень 2014 року, про що було складено акт № 191/22/35906463 від 10.10.2014 року (а.с. 9-20).

Під час перевірки були встановлені порушення позивачем вимог пп. а, п.198.1, абз.1 п. 198.2 п. 198.3, абз. 1 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2013 року на суму 38300 грн., за березень 2014 року на суму 51333 грн.

На підставі акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2014 року № 0001492202, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 89633 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 22408,25 грн. (а.с. 25).

Позивач не погодився з оскаржуваним рішенням податкового органу, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі умови для формування податкового кредиту, тому податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014 року № 0001492202, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 89633 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22408, 25 грн., не відповідає вимогам закону, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

В перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Епро-Дівайс" та ТОВ "Омега - Метал".

З матеріалів справи встановлено, що 11.04.2013 року позивачем укладено з ТОВ "Епро - Дівайс" договір купівлі - продажу № 04/11, на виконання якого ТОВ "Епро - Дівайс" здійснило поставку шиферу 80. На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано видаткові накладні № 12044 від 12.04.2013 р. на суму 51000 грн. (сума ПДВ 8500,00 грн.), № 17043 від 17.04.2013р. на суму 127800,00 грн. (сума ПДВ 21300,00 грн.), № 26041 від 26.04.2013р. (сума ПДВ 8500,00 грн.) (а.с. 33, 35, 37).

Відповідно до п.3.1. договору купівлі - продажу № 04/11 поставка продукції здійснювалась за рахунок продавця, місце поставки смт. Краснопілля, Сумської області, вказане підтверджується складеними сторонами актами приймання-передачі від 12.04.2013 р., від 17.04.2013 р., від 26.04.2013 р. (а.с. 34, 36, 38).

ТОВ «Епро-Дівайс» видало податкові накладні від 12.04.2013 р. № 12044 сума ПДВ 8500,00 грн., від 17.04.2013 р. № 17043 сума ПДВ 21300,00 грн. (зареєстрована в ЄРПН) від 26.04.2013 р. № 26041 сума ПДВ 8500,00 грн. вказані податкові накладні були відображені в податковій декларації за квітень 2013 року (а.с. 39-42).

Отримана продукція оплачена та використана в господарській діяльності позивача, а саме перекрита покрівля зерноприймального комплексу, про що свідчить бухгалтерська довідка від 05.12.2014 року №70 (а.с. 48), іншого використання в ході перевірки не встановлено.

25 березня 2014 року позивачем з ТОВ "Омега - метал" укладено договір купівлі - продажу № 25/03 (а.с. 43). На виконання вказаного договору ТОВ "Омега - метал" здійснило поставку норії НЦ-100 у кількості 4 одиниць, що підтверджується видатковою накладною № 2501 від 25.03.2014 р. на суму 308000,00 грн. (сума ПДВ 51333,33 грн.) (а.с. 44).

Відповідно до п.3.1. договору купівлі - продажу № 25/03 поставка продукції здійснювалась за рахунок продавця, місце поставки смт. Краснопілля, Сумської області, вказане підтверджується складеним актом приймання-передачі від 25.03.2014 р. (а.с. 45).

ТОВ «Омега-Метал» видало податкову накладну від 25.03.2014р. № 2501 (зареєстровану в ЕРПН) сума ПДВ 51333,33 грн., вказана податкова накладна була відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 р. (а.с. 46-47).

Зазначені документи підтверджують, що позивачем в податкових накладних відображались суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні товарів.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем з контрагентами ТОВ "Епро-Дівайс" та ТОВ "Омега-Метал" належним чином оформлені договірні відносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлені документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Посилання відповідача на відсутність господарських договорів під час перевірки спростовуються тим, що листом № 619 від 04.11.2013 р. відповідач витребував надання копії документів, які були надані позивачем разом з листом № 115 від 11.11.2013 р., у тому числі і копія договору від 11.04.2013 року №04/11, про що свідчить лист від 11.11.2013 року №115, а тому у податкового органу були наявні копії документів, які він витребував під час перевірки у позивача. Доказів додаткового витребування договору в ході перевірки і не надання його платником податку відповідачем суду не надано.

Щодо доводу апеляційної скарги про відсутність товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 14.10.1997 р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського ліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п.п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше трьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною ладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Однак вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність перевізників. При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином колегія суддів вважає, що відсутність таких документів як товарно-транспортна накладні, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність права на податковий кредит та підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання ТМЦ. При цьому, доставка товару згідно умов договорів здійснювалась за рахунок продавців ТОВ "Епро-Дівайс" та ТОВ "Омега-Метал", що відповідач не заперечує.

Крім того, колегія суддів зазначає, що на підтвердження правомірності прийнятого рішення відповідач посилається на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Омега-Метал" у зв'язку з відсутністю посадових осіб за вказаною адресою, з якого встановлено, що звірка проведена не була, тобто первинні документи досліджені не були. При цьому податковим органом зроблено висновки про вчинення порушень податкового законодавства вказаним суб'єктом. Колегія суддів не приймає такий довід, оскільки законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливе допущеними порушень законодавства іншими юридичними особами, на господарючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Враховуючи викладене, а також те, що позивачем належним чином було підтверджено правомірність віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості придбаних товарів у продавців, наданими до перевірки належно оформленими документами, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами господарських операцій, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо заниження податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму 38300 грн., за березень 2014 року на суму 51333 грн. позивачем, а тому суд першої інстанції правомірно скасував податкове повідомлення - рішення повідомлення-рішення від 03.11.2014 року № 0001492202, яким збільшено суму зобов'язання з податку на додану вартість на 89633 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22408, 25 грн.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, без врахування всіх обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 р. по справі № 818/3324/14 суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.01.2015р. по справі № 818/3324/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.04.2015 р.