Постанова № 43445130, 01.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 р. Справа № 544/146/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області на постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 18.02.2015р. по справі № 544/146/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахувати і виплатити грошову компенсацію вартості ліків особі-інваліду, що зазнала трудового каліцтва,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області (далі - відповідач), в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому грошової компенсації понесених ним витрат на придбання ліків, виробів медичного призначення та інших медичних послуг за період лікування травми, отриманої 18 жовтня 2013 року на виробництві, у ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" у м. Києві

- зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області здійснити нарахування та виплату позивачу грошової компенсації витрат, понесених ним на придбання ліків, виробів медичного призначення та інших медичних послуг за період лікування травми, отриманої 18 жовтня 2013 року на виробництві, у ДУ "Інститут травматології та ортопедії НАМН України" у м. Києві, у сумі 19577 грн. 85 коп.

Постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 18.02.2015р. зазначений позов задоволено.

Визнано неправомірними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації понесених витрат на придбання ліків, виробів медичного призначення та інших медичних послуг за період лікування травми, отриманої 18.10.2013 від нещасного випадку на виробництві, у ДУ "Інституту травматології та ортопедії НАМН України" у м. Києві.

Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області (ідентифікаційний код 25940827) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошову компенсацію понесених витрат на придбання ліків, виробів медичного призначення та інших медичних послуг за період лікування травми, отриманої 18.10.2013 від нещасного випадку на виробництві, у ДУ "Інституту травматології та ортопедії НАМН України" у м. Києві, у сумі 19 577 (дев'ятнадцать тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 85 коп.

Стягнуто із відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області (ідентифікаційний код 25940827) на користь ОСОБА_1, витрати на правову допомогу у сумі 2220 (дві тисячі двісті двадцять) грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач зазначає, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 17, ч. 4 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», п. 8 ІІ Розділу, п. 10 ІІІ Розділу Положення «Про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення», затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010р. № 18, ст.ст. 10, 11, 49, 72, 138 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 18 жовтня в м. Миколаїв на території автостоянки для вантажного автотранспорту з позивачем ОСОБА_2 стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, зокрема, працюючи водієм у TOB «ТЕК - Агрогруп» під час здійснення перевезення ТНС (олії) для потреб замовника на автомобілі MAN, при проведенні ремонту зіпсованої пневморессори на автоцистерні зірвалося кріплення і пневморессора ударила позивача по нозі, завдавши тяжкі травми (а.с.8-11).

Того ж дня його було госпіталізовано до Миколаївської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, де він лікувався до 11.12.2013р., після чого його було транспортовано для подальшого проходження лікування до хірургічного відділення Пирятинської центральної районної лікарні (а.с. 70).

3 12 грудня 2013 року по 03 лютого2014 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні Пирятинської ЦРЛ з діагнозом сповільнено-консолідуючий перелом середньої третини кісток лівої гомілки, рана яка тривало не загоюється (а. 63). За направленням лікуючого лікаря Пирятинської ЦРЛ потерпілий був направлений на обстеження з приводу подальшого лікування травми до Полтавської обласної клінічної лікарні, де після проведення обстеження йому було рекомендовано звернутися за консультацією до фахівців ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України м. Києва (а.с.64).

З 11.03.2014р. по 10.04.2014р., з 03.06.2014р. по 20.06.2014р. та з 27.10.2014р. по 17.11.2014р. ОСОБА_1 проходив курс лікування в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» м. Києва. Відповідно до виписки з історії хвороби стаціонарного хворого позивач знаходився на стаціонарному лікуванні ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМИ України» м. Києва, в ході якого йому було проведено 5 операційних втручань (а.с.12, 55).

Згідно довідки, виданої медико-соціальною експертною комісією м. Лубни ОСОБА_1 з 13 травня 2014 року визнаний інвалідом II групи, причиною інвалідності є трудове каліцтво (а.с. 13).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації вартості лікування в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України».

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області у відшкодуванні витрат за пройдене лікування в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» відмовлено.

Позивач, вважаючи таку відмову неправомірною, оскаржив її до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності відмови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області нарахувати та виплатити грошову компенсацію вартості ліків позивачу як особі-інваліду, що зазнала трудового каліцтва.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фонд соціального страхування від нещасних випадків фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Питання щодо здійснення лікування та його фінансування передбачено Положенням «Про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення», що затверджене Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06. 2010 року № 18 (надалі - Положення).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими особами.

Згідно з п. 8 II розділу Положення, у разі самостійного придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за цінами у розмірі не більше вартості лікарських засобів, виробів медичного призначення в аптечних закладах (постачальників, виробників), з якими укладено договори, за умови перебування потерпілого на обліку та на підставі оригіналів платіжних документів, що підтверджують їх витрати.

Відповідно до п. 10 розділу ІІІ зазначеного Положення, у разі якщо заклад охорони здоров'я, з яким укладено договір, не в змозі самостійно забезпечити цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого, він направляє потерпілого до іншого закладу охорони здоров'я, який має можливість надати потерпілому відповідне кваліфіковане лікування, про що повідомляє робочі органи виконавчої дирекції Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2013 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, у зв'язку з чим його було госпіталізовано до Міської лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаїв (а.с. 8-11, 65). В зазначеному медичному закладі ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 18.10.2013р. по 10.12.2013р. (а.с. 70).

12.12.2013р. позивач був направлений на госпіталізацію до Пирятинської центральної лікарні (а.с. 62).

У виписці із медичної карти хворого № 1415 від 03.02.2014р., копія якої міститься в матеріалах справи, вказано лікувальні і трудові рекомендації після виписки зі стаціонару, серед яких направлення ОСОБА_1 до іншого закладу охорони здоров'я відсутнє (а.с. 63).

Між тим, ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до Державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» та проходив там лікування з 11.03.2014р. по 10.04.2014р., з 03.06.2014р. по 20.06.2014р. та з 27.10.2014р. по 17.11.2014р.

Таким чином, позивач проходив лікування в Державній установі «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» за власним бажанням, без направлення закладу охорони здоров'я.

Разом з тим, вищезазначеними нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та Положення «Про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення» передбачено відшкодування потерпілому витрат на лікування у разі направлення закладу охорони здоров'я для проходження такого лікування.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання суду першої інстанції на наявність в матеріалах справи (а саме а.с. 64) направлення позивача для проходження лікування до Державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», оскільки колегією суддів при вивченні матеріалів справи не встановлено наявність жодного документу, в якому б зазначалось про направлення позивача для подальшого лікування до інших закладів охорони здоров'я, в тому числі і на а.с. 64.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відмова відповідача відшкодувати позивачу витрати за пройдене лікування з огляду на відсутність направлення до Державної установи «Інститут травматології та ортопедії НАМН України», ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Між тим, суд першої інстанції не врахував приписів вищезазначених норм матеріального права, що призвело до необґрунтованого задоволення позовних вимог.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова через порушення судом першої інстанції норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області задовольнити.

Постанову Пирятинського районного суду Полтавської області від 18.02.2015р. по справі № 544/146/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гребінківському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахувати і виплатити грошову компенсацію вартості ліків особі-інваліду, що зазнала трудового каліцтва - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. Повний текст постанови виготовлений 06.04.2015 р.