Постанова № 43444988, 31.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 березня 2015 р. № 820/2580/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Панова М.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Золотаренко А.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представників сторін:

відповідача - Цимбалістий В.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Комунального закладу "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального закладу "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради, в якому просить суд визнати неправомірними дії Комунального закладу "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради, що виявились у незаконній відмові в наданні інформації на запит ОСОБА_1 про надання публічної інформації № 80/15 від 04.02.2015р.; зобов'язати Комунальний заклад "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради надати ОСОБА_1 інформацію, що запитувалася ним в інформаційному запиті № 80/15 від 04.02.2015р., а саме: Копії договорів, укладених Комунальним закладом "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради на постачання продуктів харчування в 2015 році, з додатками у разі наявності таких додатків; Інформацію стосовно переліку продуктів харчування, які закуповує Комунальний заклад "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради на 2015 рік, та інформацію про ціни, за якими продукти харчування закуповуються; Копію пропозиції суб'єкта господарювання про укладення договору на поставку Продуктів харчування до Комунального закладу "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради, з яким було укладено договір поставки у разі наявності такої пропозиції.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем, в порушення вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", йому було відмовлено в наданні інформації на запит про надання публічної інформації № 80/15 від 04.02.2015р., а саме: Копії договорів, укладених Комунальним закладом "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради на постачання продуктів харчування в 2015 році, з додатками у разі наявності таких додатків; Інформацію стосовно переліку продуктів харчування, які закуповує Комунальний заклад "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради на 2015 рік, та інформацію про ціни, за якими продукти харчування закуповуються; Копію пропозиції суб'єкта господарювання про укладення договору на поставку Продуктів харчування до Комунального закладу "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради, з яким було укладено договір поставки у разі наявності такої пропозиції.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав та мотивів викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в повному обсязі. В обгрунтування заперечень зазначив, що в спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечення проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Комунального закладу «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс» Харківської обласної ради з інформаційним запитом № 80/15 від 04.02.2015р. про надання публічної інформації. Вказаний запит містив вимоги про надання Позивачу наступної інформації: Копій договорів, укладених Відповідачем на постачання продуктів харчування в 2015 році, з додатками у разі наявності таких додатків; Інформацію стосовно переліку продуктів харчування, які закуповує Відповідач на 2015 рік, та інформацію про ціни, за якими продукти харчування закуповуються; Копію пропозиції суб'єкта господарювання про укладення договору на поставку продуктів харчування до Відповідача, з яким було укладено договір поставки у разі наявності такої пропозиції.

Листом від 11.02.2015 року № 92-1 Комунальним закладом «Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс» Харківської обласної ради було надано обґрунтована відповідь на зазначений запит. В обґрунтування якої зазначено що у відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації, яка є конфіденційною, може обмежуватись фізичною або юридичною особою (крім суб'єктів владних повноважень). Така інформація може поширюватись лише у порядку, визначеному такими особами, за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. У відповідності до змісту вказаної норми закону інформація, вказана у ч.5 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не є виключенням з переліку інформації, яка може бути визнана конфіденційною. Оскільки запрошувана інформація ОСОБА_1 стосується не лише Комунального закладу "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради, як розпорядника інформації, але й осіб, з якими укладено договори про придбання продукції для державних потреб, інформація, яка стосується цих договорів та їх змісту, є конфіденційною і може бути надана тільки з дозволу відповідних осіб .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної служби інформації» , з урахуванням положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», публічна інформація визначається як відображена та задокументована будь-якими засобами та будь яких носіях інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на метаріальних носіях або відображені в електронному вигляді, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Тобто публічна інформація це: відомості - отримані або створені у процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; відомості, які знаходяться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Згідно з п. 7 ст. З КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлює, що суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади АРК, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Згідно з п.п. 1.3., 1.6. Статуту Комунального закладу «Харківський спеціалізований навчально-виховний комплекс» Харківської обласної ради (далі - Статут) Відповідач заснований на майні спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області та є юридичною особою.

Діяльність Відповідача регулюється Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Статутом та іншими нормативно- правовими актами у сфері освіти. Відповідно до положень вказаних нормативних актів та п. 2.2 Статуту, Відповідач - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію прав громадян з вадами слуху і мови на здобуття дошкільної, повної загальної середньої освіти.

Під управлінською функцією розуміється законодавче наділення суб'єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. Таких повноважень Відповідач не має, а також не виконує жодних делегованих повноважень від органів державної влади чи місцевого самоврядування.

Отже, Відповідач жодним чином не відноситься до суб'єктів владних повноважень.

Інформація не може бути публічною, якщо вона створена не суб'єктом владних повноважень.

Виходячи з вищевикладеного, будь-яка інформація, що створена в процесі діяльності Відповідача, незалежно від напряму діяльності та завдань, не може вважатися публічною та не підпадає під дію положень Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Щодо вимог Позивача надати копії договорів з додатками

В адміністративному позові ОСОБА_1 просить зобов'язати Відповідача надати копії договорів, укладених Відповідачем на закупівлю продуктів харчування в 2015 році, з додатками у разі наявності.

Суд зазначає, що публічна інформація - готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків. Інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків. Інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

У разі відсутності перелічених ознак, така інформація не належить до публічної.

Отже, створити публічну інформацію може виключно суб'єкт владних повноважень під час виконання своїх обов'язків.

Відповідач не є суб'єктом владних повноважень та не виконує владних управлінських функцій. Тому інформація (договори та додатки) є результатом діяльності Відповідача не як суб'єкта владних повноважень, а як учасника господарських правовідносин та не вважається публічною.

Крім того, у договорах міститься інформація з обмеженим доступом про фізичних осіб (ідентифікаційний номер, адреса місця реєстрації, телефони тощо) та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1. ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є, зокрема конфіденційна інформація. Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Інформація про ідентифікаційний номер, адресу місця реєстрації та телефон є персональними даними фізичної особи.

Згідно з ч.ч.І. 2. ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних» поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних.

Отже, враховуючи, що окрім прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб та найменувань юридичних осіб в договорах міститься інформація з обмеженим доступом (персональні данні та інформація, доступ до якої обмежено юридичною особою), положення вищевказаних нормативно-правових актів покладають на Відповідача обов'язок захищати таку інформацію від неправомірного доступу, розголошення тощо.

Надання Відповідачем інформації, яка є конфіденційною нерозривно пов'язано з втручанням (правомірним/допустимим/протиправним) в особисте життя особи, щодо якої така інформація розповсюджується.

Право особи на таємницю особистого життя; захист від свавільного чи незаконного втручання в особисте і сімейне життя гарантовано кожному ст. 301 Цивільного кодексу України, ст. 8, 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 2 ст. 29 Загальної декларації прав людини, ст. 17 Міжнародного Пакта про громадянські та політичні права.

Можливість отримання інформації про особу без її згоди може мати місце лише у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Такі дії допускаються винятково у визначених законом випадках в обсязі, обумовленому лише інтересами національної безпеки, територіальної цілісності, економічного добробуту, для охорони здоров'я населення, громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, захисту репутації або прав інших людей, а також для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

В той же час, збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації про особу, без попередньої згоди цієї особи, має ознаки неправомірного втручання її в особисте життя.

Відповідач зазначає, що надання Позивачеві копій договорів, що містять вказану інформацію може зашкодити правам та законним інтересам фізичних та юридичних осіб.

Додатково, суд зазначає, що Законом України «Про доступ до публічної інформації» не передбачено обов'язку розпорядника будь-яким чином прикривати інформацію з обмеженим доступом, яка міститься в документах (заклеювати, заштриховувати тощо). Більш того, для закриття положень договору, що містять інформацію з обмеженим доступом, розпоряднику фактично необхідно створити новий документ. Як вже було зазначено, Закон України «Про доступ до публічної інформації» не покладає такого обов'язку на Відповідача.

Крім того, якщо б на Відповідача був покладений обов'язок надати вказану інформацію, копії договорів, повинні відповідати оригіналу. Тобто, здійснення будь-яких виправлень, закреслень в договорах не допускається.

Також, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію має містити, серед іншого, загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит.

З аналізу запиту Позивача вбачається, що він не містить у собі прохання надати конкретну публічну інформацію, а лише є проханням надати якусь інформацію у вигляді усіх договорів та додатків. Оскільки положеннями діючого законодавства не визначено поняття додаток до договору, додатком може виступати будь-який документ, визначений сторонами у якості додатку. Отже Позивач у запиті, у порушення вимог ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», попросив надати не публічну інформацію, а певні договори та певні додатки, які не містять жодних відомостей про розпорядження бюджетними коштами.

Це свідчить про те, що існування інформації, яку Позивач бажав отримати у відповідь на запит, є припущенням, жодними фактичними даними не підтвердженим.

Щодо додатків до договорів окремо, суд зазначає, що виходячи з положень п.п. 6, 7, 47 ч. 1 ст. 2 бюджетного кодексу України (далі - БК України) розпорядження бюджетними коштами передбачає взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Позивач, у свою чергу, помилково вважає, що додаток до договору якимось чином відображає процес використання бюджетних коштів. Жодний додаток не супроводжує процес використання бюджетних коштів відповідно до положень БК України, та більш того, він не відносяться до документу на підставі якого беруться бюджетні зобов'язання.

Отже, інформація, яка міститься в додатках, не підпадає під ознаки публічної.

Крім цього, додатками можуть виступати, зокрема й копії паспортів фізичних осіб, установчі документи, свідоцтва платників податків тощо. В таких документах міститься інформація з обмеженим доступом відповідно до положень Законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації».

Щодо вимог Позивача надати інформацію стосовно продуктів харчування та цін.

В адміністративному позові Позивач просить зобов'язати Відповідача надати інформацію стосовно переліку продуктів харчування, які закуповує КЗ «ХСНВК» на 2015 рік, та інформацію про ціни, за якими продукти харчування закуповуються.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

Зазначимо, що інформація щодо продуктів харчування та цін на них не відноситься до інформації про використання бюджетних коштів (публічної) та є результатом діяльності Відповідача не як суб'єкта владних повноважень, а як учасника господарських правовідносин.

В ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» під публічною розуміється інформація, що відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях.

Однією з основних ознак публічної інформації є те, що вона має бути заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях. У разі відсутності цієї ознаки інформація не належить до публічної.

Представником відповідача зазначено, що на час отримання запиту від ОСОБА_1, а також на час судового розгляду, відповідач не має у своєму розпорядженні зведеної, відображеної та задокументованої будь- якими засобами та на будь-яких носіях інформації про закуплені протягом 2015 року продукти харчування та цін на них.

Тобто, Позивач фактично порушив питання не про отримання наявної у Відповідача публічної інформації, а про створення нової інформації, якої досі ще не існувало.

З аналізу положень ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та ст. 1 Закону України «Про інформацію» вбачається, що законодавцем на розпорядників публічної інформації покладено обов'язок надавати на запити зацікавлених осіб вже реально існуючу на момент отримання запиту (тобто раніше створену і, в силу цього, вже наявну в розпорядженні) інформацію.

Разом з тим, Закон України «Про доступ до публічної інформації» не вимагає (не зобов'язує) Відповідача у відповідь на запит створювати нову (тобто таку, якої раніше не існувало) інформацію шляхом складення певного переліку постачальників, продуктів харчування

Отже, позивачем в ході судового розгляду не доведено ті обставини на яких грунтуються його позовні вимоги, проте, відповідачем доказано правомірність своїх дій, у зв"язку з чим у задоволенні позову належить відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Комунального закладу "Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс" Харківської обласної ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАСУ, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 квітня 2015 року.

Суддя Панов М.М.