Постанова № 43444700, 02.04.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р.Справа № 916/1230/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С.,

Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Масіної В.П., довіреність № 20/09 від 23.09.14р.,

Угнетенка І.А., довіреність №14/07 від 30.07.14р. /в судовому засіданні від 19.03.15р./,

Чекальської В.П., довіреність №3814-4 від 10.12.13р. /в судових засіданнях від 12.07.14р. та 31.07.14р./;

від відповідача - Бачурної Н.О., довіреність №89 від 30.07.14р. /в судовому засіданні від 31.07.14р./,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автотранс-64", м. Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2014 року

по справі № 916/1230/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал",, м. Одеса

до скаржника

про стягнення 174868, 94 грн.,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Інфокс" в особі філії „Інфоксводоканал" (далі по тексту - Водоканал) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Автотранс-64" /з урахуванням уточнення позовних вимог - т.2,а.с.1/ про стягнення 174868,94грн. боргу за водовідведення ливневих стоків в період з 1.02.10р. по 1.12.13р., також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування вимог позивач послався на ст.ст. 509, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України та порушення відповідачем умов договору сторін № 938/3 від 01.11.2000р. щодо оплати вартості наданих послуг.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13 червня 2014р. (суддя Брагіна Я.В.) позовні вимоги Водоканалу задоволено в повному обсязі та стягнуто на його користь 174868,94грн. основного боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3497,38грн..

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ "Автотранс-64" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та додатковими поясненнями до неї, в яких воно стверджує, що позивачем та судом першої інстанції не вірно визначено площу басейну ливнезбору на підставі акту від 03.09.2002р., оскільки даний документ не підписано керівниками підприємств та не скріплено печатками. Скаржник вважає, що площу басейну ливнезбору неможливо визначити без залучення експерта чи спеціаліста і відповідно неможливо перевірити обґрунтованість розрахунку позивача, у зв'язку з чим заявив клопотання про призначення судової економічної та будівельно-технічної експертизи, яке колегією було задоволено. Крім того, скаржник вважає, що судом безпідставно не було застосовано позовну давність.

У зв'язку з наведеним ПАТ "Автотранс-64" просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким в позовних вимогах позивачу відмовити в повному обсязі.

Представники Водоканалу в судових засіданнях спростовували доводи апеляційної скарги та просили залишити рішення господарського суду Одеської області від 13.06.14р. по даній справі без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом першої інстанції, 01.11.2000р. між Водоканалом та ПАТ "Автотранс-64" укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 938/3 /а.с.23/, відповідно до умов якого Водоканал надає послуги по подачі питної води та прийому стоків /п.1.1 договору/, а споживач своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, забезпечує належну експлуатацію та утримання своїх водоканалізаційних мереж, споруд приладів та пристроїв на них /п. 1.2/.

Згідно до п.3.2 Договору оплата послуг водопостачання та водовідведення проводиться щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових засобів на поточний рахунок водоканалу.

Відповідно до п.3.9 Договору обсяг скинутих ПАТ "Автотранс-64" ливневих стоків визначається розрахунковим шляхом відповідно до п.15.9. "Правил водокористування".

Відповідно до п.5.3 договір укладено на п'ять років, він діє до 1.11.05р. та вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо протягом місяця після спливу строку дії договору жодна зі сторін не заяве про його зміну чи припинення.

Додатковою угодою № 446/3 від 26.04.2010р. /а.с. 25-28/ сторони виклали договір в новій редакції без зміни суті правовідносин та п.3.7 визначили, що обсяг ливневих стоків визначається розрахунковим шляхом згідно п.4.10 «Правил водокористування» та ДСТУ 3013-95.

Пунктом 4.5 сторони встановили, що загальна позовна давність за вимогами, пов'язаними з виконанням договору становить 5 років. Пунктом 7.3. додаткової угоди № 446/3 від 26.04.2010 р. передбачено, що договір діє з моменту укладання по 31.12.2015 р., тобто на час розгляду спору є чинним.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В спірний період позивачем надавалися послуги з відведення ливневих стоків в обсягах, відображених в розрахунку позовних вимог.

Внаслідок несплати в повному обсязі вартості послуг з водопостачання та водовідведення ПАТ "Автотранс-64" було надіслано повідомлення про припинення надання послуг № 37779 від 17.02.2010р. та досудове попередження № 41723 від 11.01.2011 р..

Станом на 13.05.14р. борг за послуги водовідведення ливневих стоків становить 174868,94грн.. Позивачем цілком обґрунтовано і у відповідності до умов Договору та чинного законодавства було здійснено розрахунок боргу в період з 01.02.2010р. по 01.12.2013р. згідно з довідками Гідрометеорологічного центру Чорного і Азовського морів про кількість опадів за даний період та тарифами, встановленими Рішенням виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008р. та Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 182 від 30.09.2011р., за площами, визначеними відповідно до листа ПАТ "Автотранс-64" від 20.12.2003р. вих. № 395 та акта №2051 від 10.06.13р..

Твердження скаржника про невірне визначення площі басейну ливне збору за актом від 3.09.02р. та не врахування її зміни з 01.01.2004р. - 1,58 га., з 01.06.2013р. - 1,587 га., судова колегія не приймає до уваги, оскільки, як вбачається з розрахунку /т.1, а.с.9-13/, в ньому не використовувалися відомості означеного скаржником акту від 3.09.02р., а зміна площі басейну ливнезбору з 1.06.13р. була врахована позивачем в наданих розрахунках.

15.07.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення від ПАТ "Автотранс-64", в яких відповідач не визнає і акт від 10.06.2013р. № 2051-ти та наголошує на тому, що даний акт підписаний особою без повноважень, а саме головним механіком, та не був скріплений печаткою внаслідок чого даний акт не можна вважати належним доказом у справі.

Судова колегія не погоджується з такими твердженнями і не приймає їх до уваги, оскільки обстеження площу басейну ливнезбору, за результатами якого складався цей акт було ініційовано саме відповідачем по справі у відповідності до його звернення вх. 9366 від 06.06.2013р., підписував даний акт головний механік, який був присутній при вимірах і являвся уповноваженим представником ПАТ "Автотранс-64", посилання відповідача на ст. 207 ЦК України, є хибним так як в даному випадку сам по собі акт від 10.06.2013р. не являється правочином і не повинен відповідати вимогам цієї статті, ним лише зафіксовано технічні відомості, необхідні для здійснення розрахунків. Крім того, колегія намагалася за клопотанням скаржника перевірити експертним шляхом площу басейну ливнезбору та обґрунтованість розрахунків позивача, для чого призначалась відповідна судова експертиза, яка не була проведена з вини скаржника, який не оплатив вартість експертного дослідження. Після поновлення провадження в справі, ПАТ "Автотранс-64" кореспонденцію за юридичною адресою не отримувало, на вимогу щодо оплати експертизи не реагувало.

В апеляційній скарзі та у відзиві на позовну заяву ПАТ "Автотранс-64" не визнає заборгованість та зазначає, що предметом договору на послуги водопостачання та водовідведення від 01.11.2000 р. № 938/3 не є надання позивачем послуг на відвід ливневих стоків. Такі твердження є не вірними та повністю спростовуються умовами договору та листом від 04.06.2013р. № 61г. / т. 2 а.с. 33 /, який підписаний головою ПАТ "Автотранс-64" Макарчуком В.А., та в якому останній просив направити представника Водоканалу для поновлення даних по ливневих стоках та обстеження водовідведення.

Щодо строків позовної давності, то колегія зазначає, що, по-перше, відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України вони застосовуються лише за заявою сторони, зробленою до прийняття рішення в справі, а відповідач такої заяви не робив, а по-друге, спірний період цілком знаходиться в межах встановленого п.4.5 додаткової угоди № 446/3 від 26.04.2010р. строку позовної давності.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, не порушив норм матеріального та процесуального права та на підставі ст.ст. 526, 629 ЦК України, ст.193 ГК України та умов договору прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову і не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 13 червня 2014 року по справі № 916/1230/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Автотранс-64" - без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови станову складено 03.04.2015 р.

Головуючий суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя С.І. Колоколов