Ухвала суду № 43444612, 31.03.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

про відстрочення виконання судового рішення

31 березня 2015 року № 813/878/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

заявника: представник Хробак Г.В.;

позивача: представник не прибув;

розглянувши в судовому засіданні заяву про відстрочення виконання судового рішення у справі за поданням Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2015 року Державне підприємство «Львіввугілля» (далі - ДП «Львіввугілля») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення від 23.02.2015 року у справі №813/878/15 за поданням Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства «Львіввугілля» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 2233214,43 грн. Просить відстрочити виконання рішення суду до 31 грудня 2017 року.

Подану заяву обґрунтовує тим, що підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі, зменшено розмір державної фінансової допомоги, що, в свою чергу, ускладнює виконання судового рішення. Крім цього, зазначав, що відтермінування виконання судового рішення у справі №813/878/15 надасть змогу ДП «Львіввугілля» поступово в міру отриманих коштів сплачувати платежі до бюджету та частково погашати заборгованість, допоможе попередити соціальну напругу в регіоні та повне зупинення діяльності підприємства.

Враховуючи вищенаведене, просить задовольнити заяву та відстрочити виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі №813/878/15 до 31 грудня 2017 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав до суду заперечення від 24.03.2015 року, в якому просить судове засідання з розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення від 23.02.2015 року у справі №813/878/15 проводити без участі представника Сокальської ОДПІ. Крім цього, позивач заперечив щодо задоволення заяви ДП «Львіввугілля» про відстрочення виконання рішення суду від 23.02.2015 року, з тих підстав, що у даній справі не виданий виконавчий лист; чинним законодавством не передбачено відстрочення (розстрочення) виконання судових рішень про стягнення коштів (податкової заборгованості) з рахунків у банках платника податків, що мають податковий борг; заявник просить відстрочити виконання судового рішення до 31.12.2017 року, тобто на термін, більший, ніж передбачений Податковим кодексом України; відсутність коштів на рахунках платника, необхідна для виконання судового рішення, не є підставою для відстрочення виконання такого.

В судовому засіданні 31.03.2015 року Сокальську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Львівській області, в порядку ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено правонаступником - Сокальську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Сокальська ОДПІ).

При постановленні ухвали, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Суд у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 41.1 статті 41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7-95.21 статті 95 Податкового кодексу України.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу юридичних осіб. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються, оскільки процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

З урахуванням наведеного, суд критично ставиться до твердження позивача, що у даній справі не видано виконавчий лист і не відкрито виконавче провадження, а також, що відсутність коштів на рахунках платника, необхідна для виконання судового рішення, не є підставою для відстрочення виконання такого.

Суд також не враховує покликання позивача, що чинним законодавством не передбачено відстрочення (розстрочення) виконання судових рішень про стягнення коштів (податкової заборгованості) з рахунків у банках платника податків, що мають податковий борг, оскільки ані норми Кодексу адміністративного судочинства України, ані інші нормативно-правові акти не містять обмежень щодо застосування судом ст.263 КАС України наявністю певної процедури щодо стягнення боргу, визначеної спеціальними законами.

Зазначені вище норми Податкового кодексу України не регулюють процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Крім цього, звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу відповідно до ст.100 ПК України є його правом, а не обов'язком, реалізація цього права жодним чином не впливає на право особи звернутись до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до п. 100.1. ст. 100 ПК України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

На підтвердження вищевказаного, заявником долучено копію довідки №7/474 від 12.03.2015 року, згідно якої заборгованість ДП «Львіввугілля» перед ДП «Вугілля України» за надану фінансову допомогу станом на 01.03.2015 року становить 53297 тис. грн. та копію довідки №7/473 від 12.03.2015 року, в якій зазначено, що заборгованість ДП «Львіввугілля» за одержані кредити і відсотки за них станом на 01.03.2015 року перед ПАТ «Акціонерний комерційний Промінвестбанк» становить 39318 тис. грн.

Заявником також долучено наступні документи: звіт про фінансовий стан на 31 грудня 2014 року, звіт про фінансові результати за 2014 рік, зведені результати інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості по ДП «Львіввугілля» на 30 вересня 2014 року та документи, які містять аналіз фінансового стану ДП «Львіввугілля» за результатами роботи за 2014 рік (таблиці 1-7), поступлення та використання коштів від реалізації вугілля по ДП «Львіввугілля» за лютий 2015 року (*2), довідку про заборгованість по заробітній платі станом на 01.03.2015 року по ДП «Львіввугілля».

Згідно п. 100.7. ст. 100 ПК України, відстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов'язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

Розглянувши подану ДП «Львіввугілля» заяву, суд вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, оскільки заявником надано суду докази на підтвердження обґрунтування важкого фінансового становища, проте не надано належних доказів на обґрунтування заявленого строку відстрочення виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 165, 167, 263 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства «Львіввугілля» про відстрочення виконання судового рішення у справі - задовольнити частково.

Відстрочити виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі №813/878/15 про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Львіввугілля» (вул. Б.Хмельницького, 26, м. Сокаль, Львівська область, 80000, код ЄДРПОУ 32323256) податковий борг в сумі 2233214 (два мільйони двісті тридцять три тисячі двісті чотирнадцять) грн. 43 коп. до 31 грудня 2015 року.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.04.2015 року.

Суддя Клименко О.М.