Ухвала суду № 43444546, 23.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року Справа № 3838/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довгої О.І.,

судді Матковської З.М.,

судді Запотічного І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю представників сторін:

від позивача Алексеєнко А.А.

від відповідача Ортинська Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року у справі № 2а-9367/12/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного Українсько-американського підприємства «Термобуд» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-американського підприємства «Термобуд» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000442200 від 19.10.2012 року у частині нарахування податкового боргу з податку на прибуток у сумі 247520,70 грн. та штрафних санкцій у розмірі 61880,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року у справі № 2а-9367/12/1370 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000442200 від 19.10.2012 року у частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-американського підприємства «Термобуд» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в частині основного платежу - 247520,00 грн. та нарахованих штрафних (фінансових) санкцій на суму 61880,00 грн.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права скаржник просить постанову суду скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує.

Представник відповідача підтримує вимоги апеляційної скарги.

З наданих відповідачем документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України Державна податкова інспекція у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби підлягає заміні її правонаступником Державна податкова інспекція у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Така перевірка здійснюється на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, а тому органи державної податкової служби мають право вимагати надання вказаних документів під час перевірки.

В період з 17.09.2012 року по 28.09.2012 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-американського підприємства «Термобуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 року.

З результатами перевірки складено Акт №1543/2200/32862958 від 05.10.2012 року, в пункті першому розділу 4 якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення Товариством вимог п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4, п.п.135.5.14 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до заниження податку на прибуток всього на 322493,00 грн., в тому числі за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на 74973,00 грн., за півріччя 2012 року - на 247520,00 грн.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000442200 від 19.10.2012 року, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 384373,00 грн., в тому числі основний платіж - 322493,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 61880,00 грн.

Висновки про заниження позивачем податку на прибуток за перше півріччя 2012 року на суму 247520,00 грн. обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів засновників Товариства (Протокол №64 від 20.05.2011 року) компанію «Радвел ЛЛС» США було виключено з числа Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-американського підприємства «Термобуд» та вирішено, після затвердження звіту про діяльність Товариства за 2011 рік, але у термін не пізніше 12 місяців з дня виключення з числа Учасників Товариства, виплатити компанії «Радвел ЛЛС» у грошовій формі 820887,10 грн., як внесок до Статутного капіталу Товариства та частину вартості майна, пропорційну частці у Статутному капіталі останнього, а також частину прибутку, який позивачем отриманий у період 01.01.2011 року по 20.05.2011 року. Цим же рішенням зборів вирішено відновити розмір Статутного капіталу ТзОВ СУАП «Термобуд» шляхом внесення додаткових внесків Учасниками Товариства на суму 820887,10 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку, станом на 30.06.2012 року Кт сальдо по рах. 67 складає 1178670,10 грн. (820887,10 грн. + 357783,00 грн.).

Відповідно до норми ст.54 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року №1576-ХІІ та ст.148 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №4345-ІV, відповідач зазначає, що Товариство розрахунки із Компанією «Радвел ЛЛС» повинно було провести у ІІ кв. 2012 року, проте, фактично, станом на 30.06.2012 року такі розрахунки не провело. Відтак, на думку відповідача, Товариством порушено п.п.135.5.4, п.п.135.5.14 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI. Стверджує, що Товариством в порушення п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п.п.135.5.4, п.п.135.5.14 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України занижено валовий дохід за перше півріччя 2012 року на 1178670,0 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

В силу п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно із п.п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 14.1.84 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №3 « 3віт про фінансові результати», затвердженим під доходами наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87, яке розкриває економічний зміст поняття доходів, під доходами розуміється збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Згідно з визначенням, що міститься у підпункті «б» підпункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою, є прямими інвестиціями.

Аналогічне визначення було наведене у підпункті 1.28.1 пункту 1.28 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В силу вимог підпункту 136.1.3 пункту 136.1 статті 136 Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток не враховуються доходи у вигляді суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Таким чином, внесок до статутного фонду в обмін на корпоративні права не збільшує оподатковуваний дохід підприємства.

Податкове законодавство, що регулює розглядувані правовідносини, не містить положень, які передбачають збільшення доходу платника на суму неповернутого внеску до його статутного фонду. Власне неповернення відповідного внеску не змінює сутності господарської операції з внесення коштів в обмін на корпоративні права як прямої інвестиції та не впливає на порядок податкового обліку такої операції.

До того ж, у підприємства відсутній обов'язок повернення зазначених вкладів (крім як у разі виходу учасника з товариства).

Оскільки операція з внесення вкладу до статутного фонду підприємства є оплатною (позаяк передбачає компенсацію у вигляді корпоративних прав), та не передбачає подальшого повернення підприємством переданого йому майна у вигляді внеску (учасник несе ризик втрати вартості свого вкладу), то позивач не має заборгованості перед його учасниками за наслідками здійснення ними вкладів та не отримує будь-яких економічних вигод внаслідок неповернення таких вкладів засновникам, що можуть кваліфікуватися як безповоротна фінансова допомога у розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.90 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно із п.п.14.1.81 п.1.4.1 ст.14 Податкового кодексу України, інвестиції це - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на: а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу; б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на: прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою; портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку; в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Виходячи з вищезазначених норм Податкового кодексу України та економічного визначення поняття доходів, яке передбачає, що зростання капіталу за рахунок внесків власників до доходів не відноситься, суд вважає, що внесок учасника Товариства до Статутного капіталу Товариства в тому числі і за умов його повернення у випадку виходу особи з останнього не підпадає під визначення поняття дохід, а отже не є об'єктом оподаткування податком на прибуток.

Відповідна позиція узгоджується і з нормами п.п.136.1.13 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України, згідно з якими кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної і кінцевої ліквідації такої юридичної особи - емітента, або в разі зменшення розміру статутного фонду такої особи, але не вище вартості придбання акцій, часток, паїв.

Відповідно до ст.54 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року №1576-ХІІ, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 160, 195, 198, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року у справі № 2а-9367/12/1370 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Матковська З.М.

Запотічний І.І.