Постанова № 43444541, 02.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 876/7507/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.

за участі представника позивача ОСОБА_2

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, третя особа ОСОБА_5 про визнання незаконними дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

23 червня 2014 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Жидачівської районної міграційної служби Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області, третя особа ОСОБА_5 в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо зняття його з постійної реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача по справі поновити його у постійній реєстрації за даною адресою.

10 липня 2014 року в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 заявила клопотання про заміну відповідача на Головне управління Державної міграційної служби України у Львівській області, яке було задоволено.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на неї, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а покликання на обставини, які суд взяв за основу для винесення рішення по справі є недоведені і не відповідають обставинам справи.

Також, апелянт по справі зазначив, що він мав на праві особистої власності разом з своєю матір'ю однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1, де постійно проживав та був постійно зареєстрований до 20 травня 2014 року, коли Жидачівська районна міграційна служба без поданої ним заяви, зняла його з постійної реєстрації.

26 серпня 2014 року третя особа ОСОБА_5 звернулась до Львівського апеляційного адміністративного суду із запереченням на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4 заперечує, вважає її необґрунтованою та просить відмовити в її задоволені з врахуванням обставин, які повністю досліджені судом першої інстанції та покладені в основу оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частково до задоволення.

Відмовляючи в задоволені позовної вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що 27 квітня 2006 року позивач по справі уклав договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_7. За даним договором позивач зобов'язувався передати покупцю (ОСОБА_7.) квартиру, яка розташована у АДРЕСА_1.

02 квітня 2014 року ОСОБА_5 отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_7, і відповідно право на квартиру у АДРЕСА_1.

20 травня 2014 року ОСОБА_4, був знятий з реєстрації місця проживання. Підставою для зняття з реєстрації була заявою власника зазначеної квартири ОСОБА_5 до відповідача по справі.

30 травня 2014 року, згідно договору купівлі-продажу, право власності на вказану квартиру перейшло до нового власника ОСОБА_8.

Згідно із ст.7 Закону України «Про свободу пересувань та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Відповідно до абзацу 9 п.3.1 до Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року №1077, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що ОСОБА_4 був знятий з реєстрації місця проживання за адресою АДРЕСА_1 Жидачівським районним сектором Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області на підставі заяви нового власника квартири, поданих ним документів про право власності та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Однак, з висновками суду першої інстанції про відмову з задоволені вимоги позивача погодитися не можна. Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції неправильними і такими, що не відповідають вимогам законодавства України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Статтею 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законом, яким відповідно до Конституції України регулюються відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними актами, а також визначаються порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлюються випадки їх обмеження є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.

Процедура реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування, визначені «Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року №1077 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 18 грудня 2012 року за №2109/22421.

Відповідно до п.3.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі:

- заяви про зняття особи з реєстрації місця проживання, яка подається особою або її законним представником;

- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;

- свідоцтва про смерть;

- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

- інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства. Інформація територіального органу ДМС України або територіального підрозділу ДМС України, на території обслуговування якого зареєстровано місце проживання особи, про закінчення строку дії посвідки на тимчасове проживання або копія рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання чи посвідки на постійне проживання в Україні; підстав для проживання або перебування особи на обліку у закладі/установі (повідомлення про припинення підстав для проживання/перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту); підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів). Зняття з реєстрації на підставах, визначених в абзацах вісім та дев'ять пункту 3.1 цього розділу, здійснюється за клопотанням уповноваженої особи закладу/установи або за заявою власника/наймача житла або їх законних представників.

Колегія суддів аналізуючи за змістом положення вищенаведених норм приходить до висновку, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється за заявочним принципом та, серед іншого, на підставі документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем доказів наявності втрати позивачами права користування житлом не надано. Заява ОСОБА_5 на зняття з реєстрації місця проживання позивач та доданий до неї договір купівлі-продажу квартири не є належною підставою для зняття позивача з реєстрації місця проживання.

Доказів наявності інших підстав, передбачених ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», для зняття з реєстрації місця проживання позивача відповідач не надав.

З урахуванням вищевикладеного, у відповідача були відсутні правові підстави для зняття позивача з реєстраційного обліку, а відтак, позовні вимоги в частині визнання дій відповідача щодо зняття позивача з постійної місця реєстрації протиправними є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки зняття з реєстрації місця проживання позивача проведено з порушенням вимог законодавства.

Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача поновити його у постійній реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, то колегія суддів вважає зазначити наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.7.1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

У разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС України проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи. Копія цього висновку надсилається керівнику головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для здійснення контролю.

Відомості про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи вносяться до карток реєстрації особи, адресних карток та паспортного документа шляхом внесення запису «скасовано» на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства (штамп реєстрації місця проживання, або штамп реєстрації місця перебування, або штамп зняття з реєстрації місця проживання).

До реєстраційного обліку адресно-довідкового підрозділу надсилаються змінені відомості про реєстрацію місця проживання/перебування особи або талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні з відміткою «скасування попередніх відомостей».

Як вбачається з вищенаведеного, нормами чинного законодавства чітко визначений порядок скасування зняття з реєстрації місця проживання у разі його проведення з порушенням вимог законодавства, а, як зазначено в ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідач діє лише на підставі та у спосіб, що визначені законами України, у даному випадку Порядком реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.

Відомості про скасування зняття з реєстрації місця проживання особи вносяться до карток реєстрації особи шляхом внесення запису «скасовано» на штамп, що був внесений до цих документів з порушенням законодавства, а не шляхом повторної реєстрації особи, як того просить позивач.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що з висновками суду першої інстанції погодитись не можна. Колегія суддів вважає зазначити, що позовні вимоги в частині визнання незаконними дії відповідача щодо зняття позивача з його постійної реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 слід задоволити, натомість позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача по справі поновити позивача у постійній реєстрації не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2014 року по справі №813/4520/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити частково.

Визнати протиправними дії Жидачівської районної міграційної служби Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо зняття ОСОБА_4 з постійної реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Богаченко С.І.

Суддя Старунський Д.М.

Суддя Рибачук А.І.

Повний текст постанови виготовлено 02 квітня 2014 року.