Постанова № 43444343, 02.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02 квітня 2015 року (12 год. 20 хв.) Справа № 808/926/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги.

13.02.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» (далі - позивач) до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить: податкову вимогу від 28.01.2015 №5-25, прийняту відповідачем відносно позивача, про те, що станом на 27.01.2015 сума податкового боргу платника податків, за узгодженим грошовим зобов'язанням становить 3668,50 грн., у тому числі 1221,70 грн. штрафні (фінансові) санкції, визнати протиправною, недійсною та скасувати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку, за результатами якої складено акт від 26.10.2012 №210/2202/37197029. На підставі Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.01.2013 №0000211701 та 28.01.2015 складена податкова вимога №5-25 на суму 3668,50 грн. Направлення податкової вимоги, позивач вважає передчасним та необґрунтованими, оскільки рішення по справі №808/5136/13-а за апеляційною скаргою позивача Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом не прийняте, а тому оскаржувана податкова вимога на думку позивача є безпідставною та підлягає скасуванню.

Через невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, ухвалою від 16.02.2015 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 04.03.2015.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою судді від 05.03.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 02.04.2015.

01.04.2015 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання 01.04.2015 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі ст. 79, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України та Наказу відповідача від 11.10.2012 №282 було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог законодавства при здійснені касових операцій в національній валюті та вимог ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР та п. 157.12 ст. 157 Податкового кодексу України позивача за період з 15.10.2010 по 19.10.2012. За наслідками перевірки складено Акт від 26.10.2012 №210/2202/37197029 (далі - Акт перевірки).

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2013 №0000211701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників 3668,50 грн.: за основним платежем - 2446,80 грн., за штрафними санкціями - 1221,70 грн.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №808/5136/13-а щодо спору між позивачем та відповідачем з приводу визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2013 №0000211701.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014 по справі №808/5136/13-а у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 по справі №808/5136/13-а апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі № 808/5136/13-а було повернуто позивачу.

28.01.2015 у зв'язку із виникненням у позивача податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням відповідачем була сформована та направлена податкова вимога №5-25 на суму 3668,50 грн.: за основним платежем - 2446,80 грн., за штрафними санкціями - 1221,70 грн., яка згідно відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення була отримана позивачем 29.01.2015.

Вважаючи зазначену вимогу такою, що не відповідає вимогам законодавства та підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №808/5136/13-а щодо спору між позивачем та відповідачем з приводу визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2013 №0000211701.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014 по справі №808/5136/13-а у задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 по справі №808/5136/13-а апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014 у справі № 808/5136/13-а було повернуто позивачу.

Суд зазначає, що за приписами ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно вимог п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014 по справі №808/5136/13-а набрала законної сили 18.11.2014, після повернення апеляційної скарги.

Отже, оскільки судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2014, що набрало законної сили 18.11.2014, встановлена правомірність складеного відповідачем податкового повідомлення-рішення від 22.01.2013 №0000211701, то грошове зобов'язання нараховане позивачу у розмірі 3668,50 грн. є узгодженим з 18.11.2014.

Суд зазначає, що згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З зазначених норм чинного законодавства вбачається, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, у разі не сплати якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу платнику податків.

Судом встановлено, що відповідачем у зв'язку з непогашенням позивачем узгодженого грошового зобов'язання, була направлена податкова вимога від 28.01.2015 №5-25, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 3668,50 грн. Зазначена податкова вимога була отримана позивачем 29.01.2015.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що нарахована позивачу, за податковим повідомленням-рішенням від 22.01.2013 №0000211701, сума грошового зобов'язання, у розмірі 3668,50 грн. є узгодженою з 18.11.2014 та набула статус податкового боргу, в розумінні ст. 14 ПК України, а тому, керуючись вимогами ст. 59 ПК України, відповідачем було правомірно складено та направлено позивачу податкову вимогу від 28.01.2015 №5-25.

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність направлення податкової вимоги, у зв'язку з чим у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Доданою до матеріалів справи квитанцією від 09.02.2015 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 182,70 грн. (10% розміру ставки судового збору).

Отже, оскільки у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі, з позивача має бути стягнуто на користь Державного бюджету України, залишок судового збору (90% розміру ставки судового збору) у розмірі 1827,00 грн.

На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкової вимоги - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сусіди-2010» на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль