Ухвала суду № 43444050, 02.04.2015, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

02 квітня 2015 рокум. Ужгород№ 807/614/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С. А.

при секретарі судових засідань - Приходько Т.В.

сторони у судове засідання не викликались;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним ОСОБА_2 до Ужгородської районної державної адміністрації про скасування розпорядження, поновлення на роботі та визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ужгородської районної державної адміністрації про скасування розпорядження, поновлення на роботі та визнання дій протиправними..

Одночасно із поданою позовною заявою позивач в даній адміністративній справі подав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом призупинення Розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки голови Ужгородської районної державної адміністрації Тимченко А.І. «Про звільнення ОСОБА_2» від 26.03.2015 року №39-к з посади начальника відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації та шляхом заборони вчинення дій, щодо звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації.

Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що 26 березня 2015 року тимчасово виконуючим обов'язки голови Ужгородської районної державної адміністрації Тимченко А.І. видано Розпорядження про звільнення позивача із займаної посади на підставі постанови про закриття кримінального провадження від 24.03.2015 р., пояснення ОСОБА_2 та листа УОЗ ЗОДА від 26.03.2015 р. про згоду на звільнення з посади у відповідності до п.1 ст.41 КЗпП України.

Крім того, заявник також як на підставу вжиття заходів забезпечення адміністративного позову вказує на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам як позивача до ухвалення кінцевого рішення в адміністративній справі, зокрема права на працю, належні умови життя шляхом можливості заробляти собі на життя працею відповідно до фаху та професійного досвіду, адже у випадку подальшого виконання цього Розпорядження, позивача буде звільнено, відбудеться прийняття на посаду іншої особи, а тому рішення суду про скасування в подальшому даного розпорядження від 26.03.2015 р. не можна буде виконати і поновити незаконно звільненого ОСОБА_2 з посади, та необхідно буде в подальшому звернутися з додатковим позовом до суду на предмет звільнення іншого новопризначеного керівника з займаної ним посади начальника відділу охорони здоров»я Ужгородської РДА.

Також, позивач вважає, що в даному випадку очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного рішення, суб'єкта владних повноважень так, як відповідач виносячи оскаржуване Розпорядження виходив лише з припущень, оскільки в постанові про закриття кримінального провадження від 24.03.2015 р. в п.2 вказано, що в діях ОСОБА_2 можуть міститися озимки дисциплінарного проступку.

Відповідно до ст. 118 ч.1 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому розгляд даного клопотання розглядається без виклику сторін, що беруть участь у справі з дотриманням вимог ч.1 ст. 41 КАС України.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, а також заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду даної заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України "завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ". Отже, виходячи із змісту даних норм, суд вважає, що такий інститут адміністративного судочинства як забезпечення адміністративного позову, спрямований на виконання завдання адміністративного судочинства, що передбачене статтею 2 КАС України.

Крім цього, згідно з частинами 3 та 4 цієї статті забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах - зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються або заборони вчиняти певні дії.

При цьому подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

За частиною першою зазначеної статті підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наданих позивачем, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, а також оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

З врахуванням наведеного суд, приходить до висновків, що вжиття заходів забезпечення даного адміністративного позову шляхом призупинення Розпорядження тимчасово виконуючого обов'язки голови Ужгородської районної державної адміністрації Тимченко А.І. «Про звільнення ОСОБА_2» від 26.03.2015 року №39-к з посади начальника відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації та шляхом заборони вчинення дій, щодо звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу охорони здоров'я Ужгородської районної державної адміністрації до набуття законної сили судовим рішенням по справі, фактично вирішить даний спір у даній адміністративній справі без розгляду даної справи по суті, оскільки таким чином буде відновлено становище осіб, які беруть участь у справі, а саме до моменту вирішення спору по суті.

Крім того забезпечення даного адміністративного позову у спосіб який просить позивач, суд фактично може позбавити Ужгородську районну державну адміністрацію здійснювати свої владні та управлінські функції відповідно до чинного законодавства та Конституції України, що на думку суду в даному конкретному випадку є неприпустимим та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Також обраний спосіб забезпечення даного позову не узгоджується з позицією п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України 06.03.2008 N 2, де передбачено, що судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України, в адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді.

Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Отже, судам слід мати на увазі, що забезпеченням зазначеного адміністративного позову в такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, передбачених частиною першою статті 117 КАС України ( 2747-15 ), що є неприпустимим.

Щодо посилань позивача на протиправність оскаржуваного рішення, то суд вважає, що таке рішення є предметом розгляду даної справи по суті і такі питання повинні з'ясовуватися в ході судового розгляду даної справи по суті так як, без з'ясування всіх фактичних обставин справи стверджувати, що таке містить очевидні ознаки протиправності є передчасним та неприпустимими в даному випадку.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що дана заява про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою та не підтверджена належними та допустимими доказами які б підтверджували наявність підстав передбачених ст. 117 КАС України для необхідності забезпечення судом даного позову, а тому в задоволенні даної заяви слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 41, 117, 118, 160,165 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним ОСОБА_2 до Ужгородської районної державної адміністрації про скасування розпорядження, поновлення на роботі та визнання дій протиправними - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя C.А. Гебеш