Ухвала суду № 43443789, 02.04.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Жуковська Л.А.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"02" квітня 2015 р. Справа № 817/15/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Білоцькій А.В. ,

за участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" лютого 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - РЗВА" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській областіті про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Високовольтний союз - РЗВА» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми "У" за №0000642240 від 26.08.2014 року в частині нарахування пені в сумі 44948,39 грн. та за №0000652240 від 26.08.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що при виконанні експортних контрактів №ВЭД-13-108/ВС-И від 02.12.2013 року, укладеного з фірмою-нерезидентом ЗАО «Високовольтный союз» г.Екатеринбург (Российская Федерация) та №3.1-97-13 від 02.08.2013 року, укладеного з фірмою-нерезидентом ООО «НТЕАЗ Електрик» мало місце ненадходження валютної виручки за відвантажену продукцію у законодавчо встановлений 90-денний строк в сумі 986667,40 КІІВ/3472279 грн. (офіційний курс НБУ станом на 11.08.2014 року - 10 руб.=3,5192 грн.). Враховуючи ймовірність неотримання в 90-денний строк валютної виручки за відвантажену покупцю продукцію згідно з укладеними експортними контрактами, позивачем було подано до Арбітражного суду Свердловської області позовні заяви про стягнення з покупця заборгованості по відвантаженню. Позивач вважає, що податковим органом не правильно проведено обрахунок пені за порушення строків здійснення розрахунків за експортними операціями, так як останнім в якості дати початку зупинення перебігу строків розрахунків взято не дату отримання судом позовних заяв, а дату ухвал про відкриття провадження по справі. Зазначив також, що порушення, яке полягало в неправильному зазначенні дебіторської заборгованості в декларації валютних цінностей, взагалі не мало місця. За таких обставин, вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 26.08.2014 №000652240 та 26.08.2014 №0000642240 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 44 948, 39 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України №185/94-ВР від 23.09.1994 року "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі Закон №185/94-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується зокрема.

Відповідальність за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями передбачена статтею 4 Закону №185/94-ВР, відповідно до якої порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

В свою чергу, частиною 2 статті 4 вищезазначеного Закону №185/94-ВР передбачено зупинення строків, визначених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, пеня за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями в цей період не сплачується.

Разом з тим, частиною 4 статті 4 Закону №185/94-ВР встановлено, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - РЗВА" зареєстроване як юридична особа 21.11.2006 року Виконавчим комітетом Рівненської міської ради, взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів в Рівненській області 23.11.2006 року.

В період з 07.08.2014 року по 11.08.2014 року посадовими особами ДПІ у м.Рівному на підставі інформації ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» №5604/4/07-5-2БТ від 09.07.2014 року (а.с.131), наказу №649 від 06.08.2014 року (а.с.133) та направлення №490/61/17-16-22-04 від 06.08.2014 року (а.с.132) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» при виконання експортного контракту №ВЗД-13-108/ВС-И від 02.12.201 року, укладеного з фірмою-нерезидентом ЗАО «Высоковольтный союз» та експортного контракту №3.1-97-13 від 02.08.2013 року, за результатами якої складено акт №585/17-16-22-04/34704105 від 14.08.2014 року (а.с.13-18).

Заперечення позивача до акту перевірки №11-0/138юр від 18.08.2014 року (а.с.38-40) не були взяті відповідачем до уваги, у зв'язку з чим 26.08.2014 року органом податків і зборів прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000642240 від 26.08.2014 року, яким ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД» на загальну суму 85527,79 грн. (а.с.8);

- №0000652240 від 26.08.2014 року, яким ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» на загальну суму 340 грн. (а.с. 11).

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до ГУ Міндоходів у Рівненській області зі скаргою №11-0/154 юр від 04.09.2014 року (а.с.45-48), яка рішенням ГУ ДФС у Рівненській області №85/10с/17-00-10-05-105/274 (а.с.50-52) залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін. Повторна скарга позивача №11-0/196 від 10.11.2014 року (а.с.53-56) рішенням ДФС України №9732/6/99-99-10-01-04-25 від 26.12.2014 року теж залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін (а.с.59-60).

Зі змісту акта перевірки від 14.08.2014 року вбачається, що ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» порушено ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за №185-94 від 23.09.1994 року, а саме: ненадходження валютної виручки за відвантажену продукцію у законодавчо встановлений 90-денний строк в сумі 986667,40 КІІВ/3472279 грн. (офіційний курс НБУ станом на 11.08.2014 року - 10 руб.=3,5192 грн.) при виконанні експортного контракту №ВЗД-13-108/ВС-И від 02.12.2013 року, укладеного з фірмою-нерезидентом ЗАО «Високовольтний союз» г.Екатеринбург (Российская Федерация).

Судами встановлено, що 02.12.2013 року між ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» (Продавець) та фірмою-нерезидентом ЗАО «Високовольтний союз» (г.Екатеринбург, Россия) (Покупець) було укладено контракт №ВЗД-13-108/ВС-И, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар - обладнання для перетворення та розподілення електричної енергії, запасні частини і комплектуючі до нього (продукцію).

На виконання умов контракту ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» експортувало покупцю вимикачі автоматичні вакуумні на напругу 10 кВ. загальною вартістю 4833528 грн. протягом періоду з 02.12.2013 року по 11.08.2014 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи митними деклараціями №204050001/2014/004185 від 21.03.2014 року на суму 9195440 грн., №204050001/2014/005798 від 17.04.20144 року на суму 158800 грн., №204050001/2014/004186 від 21.03.2014 року на суму 683190 грн., №204050001/2014/003902 від 17.03.2014 року на суму 401610 грн., №204050001/2014/004184 від 21.03.2014 року (а.с.109-114).

В основу оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000642240 від 26.08.2014 р. відповідно до даних про виконання експортного контракту №ВЗД13-108/ВС-И від 02.12.2013 року лягли наступні нарахування (а.с.9):

1)6160 х 15 х 0,3% = 227,20 грн., де

- 6160 - сума дебіторської заборгованості в грн.;

- 15 - кількість днів, що прострочено (період з 16.06.2014 року по 30.06.2014 року);

- 0,3% - ставка пені.

2)990345 х 11 х 0,3% = 32681,39 грн., де

- 990345 - сума дебіторської заборгованості в грн.;

- 11 - кількість днів, що прострочено (період з 20.06.2014 року по 30.06.2014 року);

- 0,3% - ставка пені.

3)237774 х 26 х 0,3% = 18546,37 грн., де

- 237774 - сума дебіторської заборгованості в грн.;

- 26 - кількість днів, що прострочено (період з 20.06.2014 року по 15.07.2014 року);

- 0,3% - ставка пені.

4)919540 х 11 х 0,3% =30344,82 грн., де

- 919540 - сума дебіторської заборгованості в грн..;

- 11 - кількість днів, що прострочено (період з 20.06.2014 року по 30.06.2014 року);

- 0,3% - ставка пені.

5)158800 х 7 х 0,3% = 3334,80 грн., де

- 158800 - сума дебіторської заборгованості в грн.;

- 7 - кількість днів, що прострочено (період з 17.07.2014 року по 23.07.2014 року);

- 0,3% - ставка пені.

Таким чином, сума пені, нарахованої податковим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням №0000642240 від 26.08.2014 року, становить 85134,58 грн.

Як уже зазначалось, відповідно до ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 3 статті 1 Закону №185 також передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктом 1 Постанови Правління НБУ «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» від 14.11.2013 року за №453 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Згідно з ч.І ст.4 Закону №185 порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як свідчать матеріали справи та не заперечувалося представником позивача, у встановлений контрактом термін оплату поставленого товару покупець не здійснив.

Крім того встановлено, що враховуючи ймовірність неотримання в 90-денний строк валютної виручки за відвантажену покупцю продукцію згідно з митними деклараціями:

№003902 від 17.03.2014 року, №004184 від 21.03.2014 року, №004185 від 21.03.2014 року, №004876 від 01.04.2014 року ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» 26.06.2014 року подано до Арбітражного суду Свердловської області позовну заяву №11-0/99юр від 19.06.2014 року про стягнення з покупця заборгованості на загальну суму 9048004,86 руб.;

№004186 від 21.03.2014 року - 14.07.2014 року подано позовну заяву №11-0/1 Ююр від 15.07.2014 року про стягнення заборгованості на загальну суму 702579,56 руб.;

№005798 від 17.04.2014 року - 17.07.2014 року подано позовну заяву №11-0/1 Ібюр від 15.07.2014 року про стягнення заборгованості на загальну суму 1061422,54 руб.

Вказані позовні заяви були подані позивачем шляхом заповнення форми, розміщеної на офіційному сайті арбітражного суду, у відповідності до ч.1 ст.125 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, що підтверджується долученими до матеріалів справи позовними заявами та картками справ (а.с.61-75).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Арбітражного суду Свердловської області по справі №А60-23353/2014 від 08.12.2014 року постановлено стягнути з ЗАО «Високовольтний союз» на користь ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» заборгованість в сумі 9048004 руб. (а.с.69-98), рішенням Арбітражного суду Свердловської області по справі №А60-29809/2014 від 12.09.2014 року постановлено стягнути з ЗАО «Високовольтний союз» на користь ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» заборгованість в сумі 702579,56 руб.(а.с.99-103), постановою Сімнадцятого арбітражного апеляційного суду по справі №А60-34052/2014 від 27.01.2015 року постановлено стягнути з ЗАО «Високовольтний союз» на користь ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» заборгованість в сумі 1061422,54 руб. (а.с. 104-108).

Відтак, в силу приписів частини другої та четвертої статті 4 Закону №1805 Закону у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для зупинення строку, передбаченого ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Як зазначено в статті 125 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, питання про прийняття позовної заяви до провадження арбітражного суду вирішується суддею одноособово в п'ятиденний строк з дня надходження позовної заяви до арбітражного суду.

Тобто, кодекс передбачає певний строк, який наданий суду для вирішення питання для "прийняття позовної заяви до провадження" справи. Але, суд вважає, що будь який строк при вирішення питання судом щодо прийняття до провадження справи чи відкриття провадження у справі, відмови у прийнятті чи у відкритті провадження та інше, не може ставити в залежність права сторони, яка звертається для їх захисту до відповідного суду, оскільки юридичним фактом, що встановлює процесуальні відносини між сторонами спору і судом, є факт звернення позивача до суду. Тому датою прийняття судом позовної заяви, з якої терміни, передбачені статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", зупиняються, є саме дата звернення резидента до суду з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом.

Аналогічної думки дійшла колегія суддів Верховного суду України від 07.02.2011 р. у справі №21-63 у справі №21-63а10 та колегія суддів Вищого адміністративного суду України в адміністративній справі К/9991/33622/11 за позовом ТОВ "Бриджтаун Фудс Дістрібьюшн України" до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строки розрахунків, передбачені Національним банком України, стосовно продукції, що експортувалася позивачем відповідно до контракту №ВЗД-13-108/ВС-И від 02.12.2013 року, та пеня за їх порушення повинні обраховуватися з врахуванням факту подання ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» позовних заяв до Арбітражного суду Свердловської області, а саме: перебіг 90-денного строку розрахунків по експортним операціям повинен зупинятися з дати подання позову до суду, тобто з 24.06.2014 року, 14.07.2014 року та 17.07.2014 року.

Таким чином, ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» при виконанні експортного контракту №ВЗД13-108/ВС-И від 02.12.2013 року порушено наступні строки зарахування виручки в іноземній валюті:

ВМД №003902 від 17.03.2014 року на суму 6160 грн. - прострочено 8 днів, а не 15, як зазначено в акті перевірки (кінцева дата оплати - 15.06.2014 року, дата надходження позову до суду - 24.06.2014 року);

ВМД №004184 від 21.03.2014 року на суму 990345 грн. - прострочено 4 дні, а не 11, як зазначено в акті (кінцева дата оплати - 19.06.2014 року, дата надходження позову до суду -24.06.2014 року);

ВМД №004186 від 21.03.2014 року на суму 237774 грн. - прострочено 24 дні, а не 26, як зазначено в акті (кінцева дата оплати - 19.06.2014 року, дата надходження позову до суду -14.017.2014 року);

ВМД №004185 від 21.03.2014 року на суму 919540 грн. - прострочено 4 дні, а не 11, як зазначено в акті (кінцева дата оплати - 19.06.2014 року, дата надходження позову до суду -24.06.2014 року);

ВМД №5798 від 17.04.2014 року на суму 158800 грн. - прострочено 0 днів, а не 7, як зазначено в акті (кінцева дата оплати - 16.07.2014 року, дата надходження позову до суду -17.07.2014 року).

Враховуючи наведене, сума пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки повинна становити 40186,19 грн. (а не 85134,58 грн. як стверджується органом податків і зборів), а саме: за ВМД №003902 від 17.03.2014 року -147,84 грн., за ВМД №004184 від 21.03.2014 року - 11884,14 грн., за ВМД №004186 від 21.03.2014 року - 17119,73 грн. та за ВМД №004185 від 21.03.2014 року - 11034,48 грн. (а.с.148).

З урахуванням вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення №0000642240 від 26.08.2014 року в частині нарахування пені в сумі 44948,39 грн.

Щодо правомірності податковоого повідомлення-рішення №0000652240 від 26.08.2014 року, то слід зазначити таке.

Як вбачається зі змісту акта перевірки в основу даного податкового повідомлення-рішення лягли наступні висновки: «перевіркою порядку та строків декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і перебувають за її межами станом на 01.04.2014 року, на 01.07.2014 року при виконанні експортного контракту №ВЗД13-108/ВС-И від 02.12.2013 року встановлено, що ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» станом на 01.07.2014 року подало до ДПІ у м.Рівному Декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами, в якій в п.5 «Товари, роботи, послуг, що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавцем терміни валютні кошти» Розділу III «Майно та товари за кордоном», чим порушено ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» задекларувало прострочену дебіторську заборгованість, що обліковується у нього станом на 01.07.2014 року, що не відповідає даним бухгалтерського обліку» (ст.11 акту перевірки).

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» встановлено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Досліджена в судовому засіданні Декларація ТОВ «Високовольтний союз-РЗВА» про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і перебувають за її межами від 01.07.2014 року свідчить, що позивачем в п.5 «Товари, роботи, послуг, що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавцем терміни валютні кошти» Розділу III «Майно та товари за кордоном» повністю та правильно відображено суму простроченої дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію згідно з ВМД №003902 від 17.03.2014 року, ВМД №004184 від 21.03.2014 року та ВМД №004186 від 21.03.2014 року, а саме: 6160 грн., 990345 грн. та 237774 грн. відповідно (а.с.150-158).

Відтак, податкове повідомлення-рішення №0000652240 від 26.08.2014 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач в повній мірі довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 05.06.2014 року №0000372240 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 228 187,02 грн. не доказана.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "17" лютого 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "02" квітня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Високовольтний союз - РЗВА" вул.Біла,16,м.Рівне,33001

3-представник позивача: Тильчик Сергій Анатолійович м.Рівне, вул.Біла, 16,33001

4- відповідачу: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,