Ухвала суду № 43443178, 31.03.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4748/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачем подано до суду позов, у якому заявлено вимоги до ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2011 року: №0002430700 - про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, на суму 913929 грн. та 58474 грн. штрафних санкцій; №00024500700 - про зменшення від'ємного значення ПДВ на загальну суму 241383 грн.; №0002440700 - про перенесення суми бюджетного відшкодування, на суму 680032 грн., у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних періодах.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року позов задоволено та скасовано дані рішення.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог не відповідає фактичним обставинам справи, так як під час проведення позапланової документальної перевірки податковим органом встановлено численні порушення податкового законодавства з боку позивача, а саме безпідставне заявлення бюджетного відшкодування з ПДВ у серпні 2010 року, за рахунок попередніх податкових періодів. Крім того підприємством неправомірно збільшено розмір свого від'ємного значення з цього податку через проведення безтоварних господарських операцій з деяким контрагентами.

Позивачем не надано заперечень на апеляційну скаргу, проте у суді першої інстанції зазначено про відсутність порушених вказаних податковим органом, оскільки підприємство має право заявити суму бюджетного відшкодування у будь-який час. Посилання податкового органу на безтоварність проведених операцій також є безпідставними, оскільки такі операції підтверджено належною первинною документацією.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв'язку із неявкою податкового органу в судове засідання та поданням відповідного клопотання від позивача.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 06.07.2011 року по 08.07.2011 року, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних періодів за серпень 2010 року, про що складено акт №3173/07-0/32809496, яким встановлено порушення підприємством: п.1.8, ст.1, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за серпень 2010 року, на 913929 грн. та заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ у березні 2010 року, на 289,00 грн., у квітні 2010 року, на 12609 грн., у травні 2010 року, на 191526 грн., у червні 2010 року, на 272397 грн., у липні 2010 року, на 203211 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення заявленої суми податкового кредиту на 260603 грн., по декларації: за серпень 2010 року, на 6919 грн., за липень 2010 року, на 88899 грн., за травень 2010 року, на 164785 грн.; п.1.8, ст.1, п.п.7.7.1, п.п 7.7.2, п.п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення від'ємного значення по декларації за травень 2010 року, на 164785 грн., та як наслідок завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26) по декларації за червень 2010 року, на 164785 грн.; завищення від'ємного значення по декларації за липень 2010 року, на 69679 грн., по декларації за серпень 2010 року, на 6919 грн.

Порушення полягає у тому, що підприємством безпідставно заявлено бюджетне відшкодування з ПДВ у серпні 2010 року, за рахунок попередніх податкових періодів. Крім того позивачем неправомірно збільшено розмір свого від'ємного значення з цього податку через проведення безтоварних господарських операцій з деяким контрагентами.

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27.09.2011 року: №0002430700 - про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, на суму 913929 грн. та 58474 грн. штрафних санкцій; №00024500700 - про зменшення від'ємного значення ПДВ на загальну суму 241383 грн.; №0002440700 - про перенесення суми бюджетного відшкодування, на суму 680032 грн., у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних періодах.

За результатом встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок, що підприємством правомірно заявлено бюджетне відшкодування у серпні 2010 року за рахунок попередніх податкових періодів, а висновок податкового органу про безтоварність проведених операцій є безпідставним, що вказує на неправомірність оскаржуваних рішень відповідача, з чим погоджується судова колегія з огляду на наступне.

Згідно з п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» - податковий кредит, це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.1 цього ж Закону - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного вступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість» - не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України - висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Судовою колегією встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00024500700, яким позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ, на загальну суму 241383 грн., є безтоварність проведених господарських операцій з ПП «Трансагрогрупп», ПП «ВТФ «Агростандарт», ПП «КФ «Пандора», ТОВ "Про Контрол", ПП "Серпень-2003".

Ухвалою ВАСУ від 29.10.2014 року скасовано попередні рішення судів по цій справі та вказано про необхідність перевірки товарності проведених операцій для постановлення законного та обґрунтованого рішення.

Щодо підтвердження товарності проведених операцій, судовою колегією встановлено наступне.

Між позивачем та ПП «Серпень-2003» укладено контракти №2405/2010 від 25.05.2010 року та №2605/2010 від 27.05.2010 року та додаткову угоду №1 від 28.05.2010 року (т.3, а.с.14-18) щодо придбання соняшнику товарного.

На підтвердження виконання даних контрактів судом зібрано наступні докази: видаткова накладна №РН-00000062 від 27.05.2010 року, на загальну суму 117158,40 грн. у т.ч. ПДВ 19526,40 грн., рахунок - фактура №СФ-0000074 від 27.05.2010 року, на загальну суму 117158,40 грн. у т.ч. ПДВ 19526,40 грн., податкова накладна №62 від 27.05.2010 року на загальну суму 117158,40 грн. у т.ч. ПДВ 19526,40 грн., товарно - транспортна накладна ААБ №011487 від 25.05.2010 року, №011486 від 25.05.2010 року, банківська виписка по рахункам позивача; видаткова накладна №РН-0000065 від 31.05.2010 року, на загальну суму 364240 грн. у т.ч. ПДВ 60706,67 грн., рахунок - фактура №СФ-0000077 від 31.05.2010 року, на загальну суму 364240 грн. у т.ч. ПДВ 60706,67 грн., податкова накладна №65 від 31.05.2010 року, на загальну суму 364240 грн. у т.ч. ПДВ 60706,67 грн., товарно - транспортними накладна ААБ №011500 від 28.05.2010 року, №011493 від 27.05.2010 року, №0141494 від 28.05.2010 року, №011496 від 28.05.2010 року, №011498 від 28.05.2010 року, №011499 від 28.05.2010 року, банківська виписка (т.3, а.с.24-32).

Між позивачем та ПП «Трансагрогрупп» укладено контракт №2205/2010 від 19.05.2010 року (т.3, а.с.33-34) щодо придбання соняшнику товарного.

На підтвердження виконання умов даного договору судом зібрано: копії видаткової накладної №РН-00245/2 від 31.05.2010 року, на загальну суму 440391,89 грн. у т.ч. ПДВ 73398,65 грн., рахунок - фактура №СФ-00245/2 від 31.05.2010 року, на загальну суму 440391,89 грн. у т.ч. ПДВ 73398,65 грн., податкова накладна №245/2 від 31.05.2010 року, на загальну суму 440391,89 грн. у т.ч. ПДВ 73398,65 грн., товарно - транспортні накладні №121 від 31.05.2010 року, №120 від 31.05.2010 року, №1304 від 28.05.2010 року, №3/27 від 27.05.2010 року, №4/26 від 26.05.2010 року, №4/27 від 27.05.2010 року, №1305 від 28.05.2010 року, видаткова накладна №РН-0000239 від 31.05.2010 року, на загальну суму 66921,20 грн. у т.ч. ПДВ 11153,53 грн., рахунок - фактура СФ-0000239 від 31.05.2010 року, на загальну суму 66921,20 грн. у т.ч. ПДВ 11153,53 грн., податкова накладна №239 від 31.05.2010 року, на загальну суму 66921,20 грн. у т.ч. ПДВ 11153,53 грн., товарно - транспортна накладна №31/1 від 31.05.2010 року, виписки банку по рахункам позивача від 08.06.2010 року, 09.06.2010 року (т.3, а.с.35-50).

Між позивачем та ПП «ПТФ «Агростандарт» і ПП «КФ «Пандора» укладено контракт №6307/2010 від 21.07.2010 року та додаткову угоду №1 від 21.07.2010 року, контракт №7307/2010 від 26.07.2010 року, додаткову угоду №1 щодо придбання насіння рапсу, українського походження (т.3, а.с.66-69, 87-90).

На підтвердження виконання умов зазначених контрактів судом зібрано наступні докази: видаткова накладна №РН-0000182 від 22.07.2010 року, на загальну суму 101371 грн. у т.ч. ПДВ 16895,17 грн., рахунок - фактура №СФ-0000157 від 22.07.2010 року, на загальну суму 101371 грн. у т.ч. ПДВ 16895,17 грн., товарно - транспортна накладна №641642 від 21.07.2010 року, податкова накладна №198 від 22.07.2010 року, на загальну суму 101371 грн. у т.ч. ПДВ 16895,17 грн., банківська виписка по рахункам позивача від 22.07.2010 року, податкова накладна №РН-0000197 від 23.07.2010 року, на загальну суму 208035 грн. у т.ч. ПДВ 34672,50 грн., рахунок - фактура №СФ-0000169 від 23.07.2010 року, на загальну суму 208035 грн. у т.ч. ПДВ 34672,50 грн., товарно - транспортні накладні №653476 від 22.07.2010 року, №653477 від 22.07.2010 року, податкова накладна №213 від 23.07.2010 року, на загальну суму 208035 грн. у т.ч. ПДВ 34672,50 грн., виписка банку по рахункам позивача від 23.07.2010 року, рахунок фактура №СФ-0285 від 26.07.2010 року, на загальну суму 87699,16 грн. у т.ч. ПДВ 14616,53 грн., видаткова накладна №РН-0273/4 від 26.07.2010 року, на загальну суму 87699,16 грн. у т.ч. ПДВ 14616,53 грн., товарно - транспортна накладна №10 від 26.07.2010 року, податкова накладна №295 від 26.07.2010 року, на загальну суму 87699,16 грн. у т.ч. ПДВ 14616,53 грн., банківська виписка по рахунку позивача від 29.07.2010 року (т.3, а.с. 70- 80, 91- 95).

Крім того позивачем надано копію договору №21-06/А/2010 від 21.06.2010 року про надання інспекційних (сюрвейєрських) послуг ТОВ «ПРО Контрл» (т.3, а.с.103), згідно з яким виконавець бере на себе зобов'язання по проведенню інспекції вищевказаного товару, завантаженого на борт судна, проведення фумігаційного контролю.

На виконання умов даного договору судом зібрано наступні докази: рахунок - фактура №СФ -0000118 від 11.08.2010 року, на загальну суму 8614,30 грн. у т.ч. ПДВ 1435,72 грн., Акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000118, податкова накладна №118 від 11.08.2010 року, на загальну суму 8614,30 грн. у т.ч. ПДВ 1435,72 грн., рахунок - фактура №СФ-0000098, на загальну суму 13566,96 грн. у т.ч. ПДВ 2261,16 грн., акт здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-000098 від 11.08.2010 року, податкова накладна №98 від 11.08.2010 року, на загальну суму 13566,96 грн. у т.ч. ПДВ 2261,16 грн., рахунок - фактура №СФ-0000110 від 10.08.2010 року, на загальну суму 24300,97 грн. у т.ч. ПДВ 4050,16 грн., акт №ОУ-0000110 від 11.08.2010 року, податкова накладна №110 від 11.08.2010 року, на загальну суму 21460,57 грн. у т.ч. ПДВ 3576,76 грн., банківські виписки по рахункам позивача від 11.08.2010 року, від 30.08.2010 року, акт №ОУ-0000081 від 12.07.2010 року, рахунок - фактура №СФ-0000081 від 12.07.2010 року, на загальну суму 9398,89 грн. у т.ч. ПДВ 1566,48 грн., податкова накладна №81 від 12.07.2010 року, на загальну суму 9398,89 грн. у т.ч. ПДВ 1566,48 грн., виписка банку по рахункам позивача від 13.07.2010 року, Акт №ОУ-0000071 від 06.07.2010 року, рахунок - фактура №СФ-0000071 від 30.06.2010 року, на загальну суму 8010,42 грн. у т.ч. ПДВ 1335,07 грн., податкова накладна №71 від 06.07.2010 року, на загальну суму 8010,42 грн. у т.ч. ПДВ 1335,07 грн., виписка банку по рахункам позивача від 06.07.2010 року (т.3, а.с.105 -123).

В подальшому позивачем реалізовано придбаний товар (насіння соняшнику та рапсу) «VESMA », відповідно до контракту №2105-1/2010 від 21.05.2010 року та №0308-1/2010 від 03.08.2010 р.(т.3, а.с.59, 96-97), що також підтверджено належними доказами.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено товарність проведених господарських операцій, що надає йому право на віднесення даних сум до складу свого податкового кредиту або заявлення бюджетного відшкодування.

Судова колегія також звертає увагу на непослідовність висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки, а саме - податковим органом вказано про завищення позивачем податкового кредиту за липень 2010 року, на суму 88899 грн. (а.с.16), який в подальшому зменшено відповідачем до 69086 грн. (а.с.17), а в самому податковому рішенні вказано про суму 69679 грн. (а.с.7). Відповідачем не надано жодних пояснень з цього приводу та у судові засідання апеляційного суду, останній також не з'явився.

Крім того податковим органом, в акті перевірки, взагалі вказано про відсутність порушень щодо нарахування підприємством своїх податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ (а.с.17).

Колегія суддів не погоджується з посиланнями апелянта, що відсутність декларування вказаних податків контрагентами позивача є підставою для визнання нікчемними проведених господарських операцій, оскільки позивачем добросовісно придбано товари у вищевказаних юридичних осіб, а якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цих осіб.

Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у постанові від 09.09.2008 року, по справі №21-500во08, від 01.06.2010 року, по справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року, по справі №21-47а10.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових рішень №0002430700, яким зменшено позивачу бюджетне відшкодування з ПДВ, на суму 913929 грн., та №0002440700, яким вказано про перенесення суми бюджетного відшкодування, на суму 680032 грн., у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у наступних періодах - є висновок контролюючого органу про безпідставне заявлення бюджетного відшкодування з ПДВ у серпні 2010 року, за рахунок попередніх податкових періодів 2010 року та безтоварність проведених операцій з вищевказаними контрагентами.

З матеріалів справи вбачається, що підприємством декларовано суми від'ємного значення за попередні періоди 2010 року (квітень-червень) у своїх деклараціях з ПДВ, а у декларації за серпень 2010 року вказано про бажання підприємства отримати бюджетне відшкодування, у розмірі 913929 грн., яке виникло за рахунок попередніх періодів, що відповідає вимогам п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки платник податків має право на отримання бюджетного відшкодування протягом 3 років з моменту виникнення у нього такого права, яке в свою чергу виникає з моменту переплати ПДВ.

Крім того судова колегія зазначає, що у рішенні №0002440700 вказано про добровільну відмову підприємства від суми бюджетного відшкодування та перенесення її у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, проте вказані дії контролюючого органу є неприпустимими, оскільки право обирати спосіб спрямування свого ПДВ (у рахунок податкового кредиту наступних періодів, або ж у вигляді бюджетного відшкодування) є тільки у платника податків, а відповідач має право лише відмовити у реалізації обраного способу.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи не допустив порушень норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення її без задоволення.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло