Рішення № 43442772, 01.04.2015, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 рокуСправа № 912/661/15-г Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Балика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/661/15-г

за позовом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбезпека"

про розірвання договору, стягнення 419272,11 грн

за участю представника позивача Алєксандрова С.В., довіреність 6448/9 від 25.12.2014.

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (далі - Концерн РРТ) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбезпека" (далі - ТОВ "Промбезпека") про розірвання договору підряду № 1745 від 25.09.2013, укладеного між сторонами та стягнення 419272,11 грн. Також Позивач просить покласти на Відповідача судовий збір у розмірі 9603,45 грн.

Ухвалою від 23.02.2015 господарський суд порушив провадження у справі, розгляд якої призначив на 18.03.2015 об 11:00 та зобов'язав сторін подати суду необхідні для розгляду справи по суті докази.

Ухвалою від 18.03.2015 господарський суд відклав розгляд справи до 11:00 01.04.2015, повторно витребувавши необхідні докази.

У своєму позові Концерн РРТ посилаючись на статті 526, 530, 610, 611, 612, 615, 651, 653, 849 Цивільного кодексу України та статтю 320 Господарського кодексу України просить господарський суд розірвати договір підряду № 1745 від 25.09.2013, а посилаючись на статтю 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути безпідставно набуте майно - 419272,11 грн.

Присутній у судовому засіданні представник Позивача наполягав на позовних вимогах, посилаючись на статті 526, 530, 610, 611, 612, 615, 651, 653, 849, 1212 Цивільного кодексу України та статтю 320 Господарського кодексу України.

Відповідач відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, у судовому засіданні не був присутнім, участі свого представника не забезпечив.

Частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження ( місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

При цьому в пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 23.02.2015 та ухвала про відкладення розгляду справи від 18.03.2015 направлялись відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позові, проте повернуті органом поштового зв'язку із відмітками "Організація вибула".

Водночас, відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбезпека" є: 25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 75. Саме на цю адресу були направлені ухвали від 23.02.2015 про порушення провадження у справі і від 18.03.2015 про відкладення розгляду справи.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення даного судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2013 Концерн РРТ (Замовник) та ТОВ "Промбезпека" (Підрядник) уклали договір підряду № 1745 (далі - Договір, а.с. 10-15), відповідно до пункту 1.1. якого Підрядник зобов'язується у 2013-2014 роках виконати роботи з будівництва радіотелевізійної передавальної станції у с. Дігтів Володимир-Волинського району Волинської області відповідно робочого проекту, умов цього договору, документації конкурсних торгів та технічного завдання (додаток № 4, а.с. 21-34) та закінчити роботи у визначений цим Договором строк, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами даного Договору та скріплення його печатками Сторін і діє до 31.12.2014, але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх обов'язків за даним Договором.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до пункту 3.5 Договору загальна вартість робіт за договором становить 2 795 147,42 грн, в тому числі вартість обладнання - 269 113,76 грн (пункт 3.2. Договору), договірна ціна на виконання будівельно-монтажних робіт - 2 504 628,00 грн (пункт 3.3. Договору, додаток № 1 до Договору, а.с.16-17), договірна ціна на виконання пусконалагоджувальних робіт - 21 405,66 грн (пункт 3.4. Договору, додаток № 2 до Договору, а.с. 18-19).

Пункт 4.1 Договору передбачає, що замовник сплачує аванс у розмірі 15% від загальної суми робіт, на закупівлю, поставку Підрядником матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, а саме 419 272,11 грн, у тому числі ПДВ 20% - 69 878,69 грн.

На виконання вказаної умови Договору Замовник 14.11.2013 здійснив перерахунок коштів у сумі 2 879 697,69 грн на рахунок ТОВ "Промбезпека", про що свідчать виписки по особовому рахунку Замовника (а.с. 69-71).

Підрядник після закінчення робіт направляє Замовнику акт приймання-здавання робіт (пункт 4.2. Договору).

Але, за твердженням Позивача, Підрядник не виконує умови Договору, з метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Підрядника щодо стану виконання робіт за Договором. Так в матеріалах справи міститься копія листа № 3675/1-07 від 23.07.2014 за підписом Генерального директора Концерну РРТ (а.с. 77), який, за твердженням Позивача, направлявся на адресу ТОВ "Промбезпека". У вказаному листі Замовник зазначає, що 14.11.2013 було проведено авансовий платіж у розмірі 419272,11 грн та 08.04.2014 отриманий дозвіл на виконання робіт, а роботи щодо будівництва досі не розпочато, а тому Замовник просить надати йому роз'яснення з підтверджуючими документами щодо стану справ на сьогоднішній день у проведенні робіт, в тому числі підготовчих, згідно договору підряду № 1745 від 25.09.2013.

Відповіді на вказаний лист Підрядником не надано.

У зв'язку із невиконанням Відповідачем Договору Позивач і звернувся із даним позовом.

Вирішуючи спір по суті господарський суд враховує наступні положення законодавства.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 цього Кодексу передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частин 1-3 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (частини 1-4 статті 837 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, правовідносини за яким регулюються, зокрема, параграфом 3 глави 61 "Підряд" Цивільного кодексу України.

Так за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (Стаття 875 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин 1-3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, яка включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (частина 1 статті 846 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що строки виконання Підрядником робіт: 2013-2014 роки з моменту підписання договору, а початок та закінчення окремих етапів робіт визначаються Календарним графіком виконання робіт, який є Додатком № 3 до даного Договору і становить його невід'ємну частину.

У той же час в Договорі міститься норма, що всі роботи повинні виконуватись підприємствами у відповідності з Робочим проектом 946 VOL_DGT_KRRT.12 та нормативними документами, при наявності відповідних дозвільних документів на виконання робіт (пункт 2.5. Договору).

Відповідно до календарного плану виконання робіт (додаток № 3 до Договору, а.с. 20) термін будівництва об'єкту 7 місяців з вересня 2013 року по березень 2014 року включно.

У матеріалах справи відсутні докази виконання Підрядником Робіт згідно графіку.

У той же час, як зазначено вище, Позивач здійснив попередню оплату лише 14.11.2013, акт прийому-передачі проектної документації датований 20.12.2013 (а.с. 72), а дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ115140980494 виданий Державною архітектурно-будівельної інспекції України - 08.04.2014 (а.с. 76).

Враховуючи зазначені докази, які містяться в матеріалах справи господарський суд доходить висновку, що Підрядник не міг виконати роботи згідно графіку, який узгоджений сторонами у Додатку № 3 до Договору.

Стаття 613 Цивільного кодексу України передбачає поняття "прострочення кредитора", оскільки невчасно здійснено попередню оплату Замовником та передано проектну документацію, то господарський суд враховує норму, викладену у частині 2 вказаної статті: "Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.". Беручи до уваги ще й те, що дозвіл на виконання будівельних робіт отриманий лише 08.04.2014, то почати роботи за Договором Підрядник мав після його отримання протягом семи місяців (як передбачено графіком).

Разом з тим господарський суд враховує умови Договору, якими передбачено, що строки виконання робіт за даним Договором повинні бути продовжені при наявності обставин: непереборної сили; невиконання своїх зобов'язань за цим Договором (пункт 5.3. Договору).

Пункт 10.1.6 Договору передбачає, що Підрядник зобов'язаний своєчасно письмово інформувати Замовника про можливе сповільнення або призупинення робіт через незалежні від нього обставини.

Але в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують письмові звернення Підрядника до Замовника щодо можливого сповільнення або призупинення робіт через незалежні від нього обставини. Отже строки виконання робіт за Договором не продовжені і жодних доказів виконання робіт суду не надано.

Пунктом 9.1. Договору передбачено, що здача-прийняття етапів робіт оформлюється Актом приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) за звітний період в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

А згідно пункту 4.2 Договору Підрядник після закінчення робіт направляє Замовнику акт приймання-здавання робіт.

Відтак господарському суду не надано на підтвердження виконання пунктів 9.1., 4.2. Договору актів приймання-здавання робіт.

Господарський суд вважає за необхідне дослідити питання щодо односторонньої відмови Замовником від Договору, право на яке передбачено пунктом 15.2 Договору: "Замовник має право достроково розірвати даний Договір в односторонньому порядку в разі невиконання, неналежного виконання Підрядником зобов'язань за даним Договором, шляхом направлення письмового листа на адресу Підрядника, що зазначена в даному Договорі. Замовник повинен повідомити Підрядника про розірвання договору не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати розірвання. В інших випадках Сторони виключають можливість односторонньої відмови від виконання зобов'язань чи одностороннє розірвання даного Договору".

Відповідно до вказаного пункту Договору Позивач звернувся до Відповідача із листом №5630/9-07 від 20.11.2014, у якому, посилаючись на частину 2 статті 849 Цивільного кодексу України, частину 2 статті 320 Господарського кодексу України та пункту 15.2 Договору, повідомляє про дострокове розірвання Договору з 20 грудня 2014 року та просить повернути сплачений аванс у розмірі 419272,11 грн до 30 грудня 2014 року відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 320 та частини 1 статті 322 Господарського кодексу України. Вказаний лист був направлений на адресу Відповідача але повернутий органом поштового зв'язку із відміткою "За закінченням терміну зберігання". Позивач повторно направив засобами спеціального поштового зв'язку лист № 124/9-07 від 19.01.2015 з аналогічними вимогами, повідомляючи про дострокове розірвання Договору з 30 січня 2015 року (а.с. 81), який також не отриманий Відповідачем.

У зв'язку із неотриманням вказаних листів Позивач вважає, що Договір не є розірваним в порядку пункту 15.2 Договору, а тому і звернувся до господарського суду із позовом про розірвання і стягнення з Відповідача коштів в розмірі 419272,11 грн.

Господарський суд погоджується із позицією Позивача щодо нерозірвання Договору внаслідок направлення вищевказаних листів, оскільки Відповідач не повідомлений про таке розірвання, так як поштові конверти були повернуті органами поштового зв'язку. А відповідно до пункту 15.2 Договору Замовник повинен саме повідомити Підрядника про таке розірвання.

З урахуванням приписів статей 526, 599, 631 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк (термін) та виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено вище позивач направляв відповідачу лист № 3675/1-07 від 23.07.2014 з вимогою надати документи, що підтверджують виконання робіт за Договором. Відповіді на такий лист суду не надано.

За приписами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Положеннями статті 3 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Частина 2 статті 651 Цивільного кодексу України визначає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачені права замовника під час виконання роботи, так частиною 2 вказаної статті передбачено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Аналогічна правова норма викладена у частині 2 статті 320 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищезазначене господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги Позивача щодо розірвання Договору у зв'язку із його невиконанням Відповідачем, а тому така вимога підлягає задоволенню господарським судом.

Щодо стягнення коштів у розмірі 419272,11 грн, що були сплачені Позивачем Відповідачу у якості авансу за договором підряду № 1745 від 25.09.2013 господарський суд не погоджується із позицією Позивача, що це є безпідставно набуте майно, враховуючи наступні положення законодавства.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить, що зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна породжують такі юридичні факти: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Відповідно до змісту статті 1212 Цивільного кодексу України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Так, між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбезпека" було укладено договір підряду № 1745 від 25.09.2013, кошти, які Позивач просить стягнути з Відповідача, отримано останнім як аванс на купівлю та поставку Відповідачем матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт. Вказане підтверджується платіжним дорученням № 514 від 14.11.2013,відповідно до якого сплачені кошти, у якому в графі "Призначення платежу" зазначено "Передплата (15%) за будівництво РПС У с. Дігтів Волин.обл., зг. дог. № 1745 від 25.09.2013 власні кошти, ПДВ 69878,68 грн, сума 419272,11 грн.".

У зв'язку з наявними у справі доказами, господарський суд дійшов висновку, що кошти в розмірі 419272,11 грн було набуто Відповідачем за наявності правової підстави (Договору підряду № 1745 від 25.09.2013), а тому їх не може бути витребувано у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставне збагачення.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 910/1913/14.

Відповідно до частини 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Керуючись вищевикладеним та з огляду на обставини справи, що встановлені на підставі наявних у справі доказів, господарський суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в частині розірвання Договору підряду № 1745 від 25.09.2013, а щодо стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 419272,11 грн господарський суд відмовляє.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати договір підряду № 1745 від 25.09.2013, що укладений між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промбезпека".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбезпека" (25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 75, ідентифікаційний код 33708816) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, ідентифікаційний код 01190043) 1218,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволення позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 06.04.2015

Суддя В.М. Балик