Рішення № 43442368, 15.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження:№ 22ц/790/588/15 Головуючий 1 інст. - Клименко А.М.

Справа № 644/3742/14-ц Доповідач - Карімова Л.В.

Категорія: право власності

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Карімової Л.В.,

суддів колегії: Бурлака І.В.,

Яцини В.Б.,

за участю секретаря Маковецької О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 з вищевказаним позовом. Просила встановити факт проживания її однією сім'єю з ОСОБА_6 з літа 2005 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 р. - до дня його смерті, тобто понад п'ять років до часу відкриття спадщини.

Крім того на підставі ст.. 1259 ЦК України ОСОБА_5 просила визнати за нею право на спадкування за першою чергою спадкоємців разом з ОСОБА_3 - дочкою померлого, посилаючись на те, що у вказаний період часу вона та ОСОБА_6 проживати однією сімєю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство. У зв'язку з хворобою ОСОБА_6 у 2011 році йому було встановлено другу групу інвалідності, а з травня 2013року - встановлено першу групу інвалідності. На протязі усього пepeбiгу тяжкої хвороби ОСОБА_6 вона піклувалася про нього та постійно допомагала морально та матеріально. Відповідач лише дeкiлькa разів відвідувала батька, однак не цікавилася станом його здоров'я.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_7 помер. Витрати, пов'язані з похованням та поминанням ОСОБА_7, несла тільки вона.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала, посилаючись на його безпідставність. Зазначала, що ОСОБА_5 була сусідкою з верхнього поверху будинку, де мешкав її батько, і з якою батько підтримував дружні стосунки. У зв'язку з хворобою батька та необхідністю відвідувати лікарню, вона (ОСОБА_3.) прохала ОСОБА_5 їздити з батьком до лікарні. Зазначала, що її батько ніколи не проживав однією сім'єю з ОСОБА_5, яка не опікувалася ним та не надавала матеріальної допомоги, оскільки батько до дня своєї смерті не був безпорадною людиною, хоча хворів, та був матеріально забезпеченою людиною, отримуючи пенсію по інвалідності та маючи додаткові заробітки шляхом ізвозу.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.11.2014 року позов ОСОБА_5 задоволено частково: встановлений юридичний факт проживання ОСОБА_5 однією сім'єю з ОСОБА_6, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 р. понад п'ять років до дня його смерті. В частині зміни черговості одержання права на спадкування в задоволенні позову відмовлено. З ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 121,80 грн.

Вказане рішення оскаржено сторонами у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, просила скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні її позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про визнання за нею право на спадкування за першою чергою спадкоємців разом з ОСОБА_3 на підставі ст. 1259 ЦК України.

Зазначала, що районним судом не надана належна оцінка поясненням свідків щодо надання нею тривалої та постійної підтримки та допомоги ОСОБА_6

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення в повному обсязі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5

Вказує, що районним судом не враховано відсутність у ОСОБА_5 достовірних доказів на підтвердження її позовних вимог, а рішення суду не може ґрунтуватися тільки на поясненнях свідків.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у засіданні (ч.3).

Між тим оскаржуване рішення суду першої інстанції в повному обсязі не відповідає вказаним вимогам ст. 213 ЦПК України.

Задовольняючи позов ОСОБА_5 в частині встановлення юридичного факту постійного проживання однією сім'єю з ОСОБА_6. без реєстрації шлюбу більш ніж п'ять років до дня смерті останнього, суд першої інстанції виходив з доведеності цих вимог, оскільки вони підтверджуються поясненнями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, а відмовляючи у задоволенні позову в частині зміни черговості на спадкування зазначав, що ОСОБА_5 не надано доказів, що вона хоча і проживала разом з ОСОБА_6, матеріально його забезпечувала, надавала йому тривалу допомогу, і останній її потребував, оскільки був у безпорадному стані до дня своєї смерті.

Колегія судді не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з порушенням вимог закону та не відповідають матеріалам справи.

Останні свідчать про те, що ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Позивач ОСОБА_5 згідно даним її паспорту зареєстрована в АДРЕСА_2, однак фактично

ОСОБА_5 без відповідної реєстрації проживала з матір'ю та дочкою в квартирі АДРЕСА_3

Відповідно до ст. 1264 ЦК у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

ОСОБА_5, посилаючись на те, що з 2005 року стала проживати разом з ОСОБА_6 однією сім'єю, не надала відповідно до вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України доказів того, що спадкодавець вважав її членом своєї сім'ї.

Згідно ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Як до суду першої так і апеляційної інстанції ОСОБА_5 не надано письмових доказів щодо ведення нею разом з ОСОБА_6 спільного господарства, наявності спільного бюджету, витрат або придбання майна в інтересах сім'ї.

ОСОБА_5 не оспорювала в судовому засіданні апеляційної інстанції, що будь-яких витрат, пов'язаних з придбанням для сім'ї речей побутового характеру, ремонту квартири, її облаштування вона не робила, а оплату за комунальні послуги ОСОБА_6 сплачував тільки за себе.

Матеріали справи також не містять будь-яких письмових доказів (довідок житлових органів, медичних установ тощо) про те, що ОСОБА_5 тривалий час проживала разом з ОСОБА_6, опікувалася ним як членом сім'ї.

Ухвалюючи рішення суду про задоволення позову ОСОБА_5 про встановлення юридичного факту проживання ОСОБА_5 однією сім'єю з ОСОБА_6, померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 р., понад п'ять років до дня його смерті, суд першої інстанції не врахував зазначених обставин і на порушення вимог ст. 212 ЦПК України обґрунтував свій висновок тільки на підставі пояснень свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, які фактично не пояснили обставин своєї обізнаності щодо сімейних стосунків позивача та померлого ОСОБА_6, оскільки лише періодично спілкувалися з ними.

У зв'язку з зазначеним висновки суду першої інстанції про задоволення в цій частині позову ОСОБА_5 не ґрунтуються на законі та наданих доказах, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з відмовою ОСОБА_5 у задоволенні її вимог.

Колегія суддів також вважає, що рішення районного суду в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_12 в частині зміни черговості одержання права на спадкування у зв'язку з недоведеністю її вимог також підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог з інших підстав.

Частиною 2 ст. 1259 ЦК встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Зазначена норма права надає право спадкоємцям за законом наступних черг змінювати за рішенням суду черговість одержання права на спадкування при наявності вищезазначених умов.

Оскільки ОСОБА_5 не довела обставин проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, вона не відноситься до осіб, передбачених ст. 1264 ЦК України.

У зв'язку з вищезазначеними обставинами рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2.ч.1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 21 листопада 2014 року скасувати та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та зміну черговості одержання права на спадкування.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: