Ухвала суду № 43442255, 30.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1812/15 Головуючий 1 інст. - Олізаренко С.М.

Справа № 646/9531/14-ц Доповідач - Бурлака І. В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» березня 2015 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Кривошеіної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2014 року по справі за позовом Кредитної спілки «Фінансова Підтримка» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а:

У серпні 2014 року Кредитна спілка «Фінансова Підтримка» звернулась до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2. В обґрунтування свого позову посилалася на те, що 11.04.2013 року між нею та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 644К, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 90000,00 грн. на строк до 10.04.2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36,0% річних.

Згідно додаткового договору № 1 від 11.04.2013 року до кредитного договору у випадку невиконання позичальником обов'язку страхування нерухомого майна, наданого в заставу, позичальник повинен сплатити кредитній спілці проценти за користування кредитом в розмірі 41,0%.

Згідно додаткового договору № 2 від 11.03.2014 року графік розрахунків викладено в новій редакції.

В забезпечення виконання кредитного договору між нею та ОСОБА_1 11.04.2013 року укладено договір іпотеки, згідно до якого ОСОБА_1 в забезпечення своєчасного виконання зобов'язань ОСОБА_2 у повному обсязі за кредитним договором та додатковими договорами до нього передала належну їй квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,4 кв. м.

11.04.2013 року між нею та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 644/П, за яким ОСОБА_1 зобов'язалась солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником всіх зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього.

У зв'язку з несплатою боржником кредиту, процентів за користування кредитними коштами 18.07.2014 року на адресу боржника та поручителя направлено вимоги про дострокове виконання зобов'язань боржника, які отримані ними 25.07.2014 року.

Зазначив, що станом на 05.08.2014 року заборгованість становила 93905,97 грн., яка складається з суми неповернутого кредиту - 81362,83 грн., нарахованих та не сплачених процентів за користування кредитними коштами - 12543,14 грн.

Просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на її користь заборгованість за кредитним договором № 644К від 11.04.2013 року та договором поруки № 644/П від 11.04.2013 року в сумі 93905,97 грн., стягнути з відповідачів на її користь судовий збір в сумі 939,06 грн.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2014 року позов Кредитної спілки «Фінансова Підтримка» - задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Фінансова Підтримка» заборгованість за кредитним договором в сумі 93905,97 грн., стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Фінансова Підтримка» судові витрати по сплаті судового збору по 469,53 грн. з кожного.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29.12.2014 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просили заочне рішення - скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. При цьому посилалися на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Вважали, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, не звернув уваги на те, що вони звернулись до позивача щодо реструктуризації боргу за кредитом; що дія договору закінчується у квітні 2018 року, тому і вимоги до поручителя кредитна спілка повинна була пред'явити у квітні 2018 року.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 необхідно відхилити, заочне рішення суду - залишити без змін.

При цьому судова колегія виходить з наступного.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується судова колегія, обгрунтовано виходив з того, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Судом встановлено, що 11 квітня 2013 року між Кредитною спілкою «Фінансова Підтримка» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 644К та додаткові договори № № 1, 2 на суму 90000,00 грн. на споживчі потреби строком до 10.04.2018 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36,0% річних.

В забезпечення виконання кредитного договору 11 квітня 2013 року між Кредитною спілкою «Фінансова Підтримка» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 644/П, за яким ОСОБА_1 зобов'язалась солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником всіх зобов'язань за кредитним договором та додаткових договорів до нього та договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_1 в забезпечення своєчасного виконання зобов'язань ОСОБА_2 у повному обсязі за кредитним договором та додатковими договорами до нього передала належну їй квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,4 кв. м.

У зв'язку з несплатою боржником кредиту, процентів за користування кредитними коштами 18 липня 2014 року на адресу боржника та поручителя направлено вимоги про дострокове виконання зобов'язань боржника, які отримані ними 25.07.2014 року.

Із зазначених вимог вбачається, що боржник повинен погасити заборгованість в розмірі 90134,30 грн. у семиденний строк з дня отримання вимоги.

Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість не погашено.

Із розрахунку вбачається, що станом на 05 серпня 2014 року заборгованість за кредитним договором становила 93905,97 грн., яка складається з суми неповернутого кредиту - 81362,83 грн., нарахованих та не сплачених процентів за користування кредитними коштами - 12543,14 грн.

Відповідно до ст. ст. 1049, 1050, 1054, 1055, 1056 - 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцеві у термін, встановлений договором.

Із пункту 4 кредитного договору вбачається, що сторони домовились, що погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється згідно графіка розрахунків, що є невід'ємною частиною цього договору. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після надання кредиту позичальнику до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. У разі виникнення заборгованості за цим договором сторони погодили таку послідовність: у першу чергу здійснюються платежі на погашення заборгованості за процентами за користування кредитом; у другу - платежі на погашення заборгованості за кредитом, у третю - поточні платежі згідно графіка розрахунків.

Із наданого графіка розрахунків вбачається, що не пізніше кожного десятого числа місяця позичальник повинен сплатити визначену суму тіла кредиту та суму процентів.

Проте, як вбачається з матеріалів справи з квітня 2014 року припинено погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим на адресу боржника та поручителя 18 липня 2014 року направлено вимоги щодо дострокового повернення кредитних коштів протягом семи днів з моменту отримання вимоги. Відповідачі зазначені вимоги отримали 25 липня 2014 року, проте заборгованість не погасили.

Посилання відповідачів на те, що вирішується питання щодо реструктуризації боргу, тому в задоволенні позову необхідно відмовити, судовою колегією не приймаються, оскільки матеріали справи не містять таких доказів і в суді апеляційної інстанції їх не надано.

Доводи відповідачів стосовно того, що оскільки дія кредитного договору закінчується у квітні 2018 року, тому кредитор повинен пред'явити вимогу до поручителя у квітні 2018 року, є безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини другої статті 1054, частини другої статті 1050 ЦК України та пункту 3.1. кредитного договору у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Пред'явленням вимоги до поручителя є пред'явлення до нього позову.

Із пункту 4 договору поруки вбачається, що строк дії договору поруки не встановлено.

Строк виконання основного зобов'язання встановлено до 10 квітня 2018 року.

У вимогах, направлених боржнику та поручителю про дострокове виконання основного зобов'язання у зв'язку з несплатою тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами, яку отримано боржником та поручителем 25 липня 2014 року, змінено строк виконання основного зобов'язання - сім днів з моменту отримання вимоги. Кредитна спілка «Фінансова Підтримка» звернулася до суду з позовом у серпні 2014 року.

Враховуючи, що заборгованість за кредитним договором повинна погашатися за графіком частинами, що у вимогах, направлених боржнику та поручителю змінено строк погашення заборгованості - сім днів з дня отримання вимоги, а саме до 01 серпня 2014 року, судова колегія вважає, що строк для пред'явлення позову до поручителя не сплив.

Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідачів на користь кредитної спілки суми заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції з додержанням вимог ст. ст. 213 - 215 ЦПК України, з урахуванням обставин справи, надавши належну оцінку доказам у справі, правильно зазначив у рішенні про обґрунтованість заявлених позовних вимог кредитної спілки.

Оскільки судове рішення перевіряється в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія визнає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Питання щодо стягнення судових витрат вирішено судом першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року із змінами та доповненнями.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1.ч.1.ст. 307, ст. 308, ст. 313, п.1.ч.1.ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - відхилити.

Заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Судді колегії