Постанова № 43441680, 01.04.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа № 908/2808/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Пелипенко Н.М., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю прокурора – Чалий М.Г. – посвід. № 032432 від 11.03.2013р.,

та представників сторін:

позивачів – не з’явились,

відповідача – не з’явився,

третьої особи – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу третьої особи, ТОВ "ГРІН-ТУР-АГ", (вх. №1279 З/1-9) на рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. у справі № 908/2808/13,

за позовом Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Одеса, в інтересах держави в особі: 1. Міністерства оборони України, м. Київ; 2. Державного підприємства Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод", м. Запоріжжя,

до Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Кирилівка, Запорізька область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРІН-ТУР-АГ", м. Запоріжжя,

про визнання незаконним та скасування рішення щодо відведення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. (суддя Давиденко І.В.) позов Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 26.12.2006 р. № 16 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення бази відпочинку "Дельфін" ТОВ "ГРІН-ТУР-АГ". Стягнуто з Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області в доход Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Третя особа, ТОВ "ГРІН-ТУР-АГ", з рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В судове засідання представник третьої особи не з’явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 25.02.2015 р. (а.с. 143).

Прокурор відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. у справі № 908/2808/13 – залишити без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийнято у відповідності з нормами чинного законодавства.

Позивачі, Міністерство оборони України і Державне підприємство Міністерства оборони України "Запорізький автомобільний ремонтний завод" та відповідач, Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області, відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не з’явились, в судове засідання не з’явились та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 25.02.2015 р. (а.с. 142, 144, 145).

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивачі, відповідач та третя особа не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі вищевказаних осіб за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до Державного акту на право користування землею серії Б № 012923 від 1981 року 402 воєнному заводу ГСП-161 (м. Запоріжжя), правонаступником якого на даний час є Державне підприємство Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (військова частина А0652), виконавчим комітетом Якимівської районної ради депутатів трудящих у 1981 році були надані у безстрокове та безоплатне користування земельні ділянки загальною площею 4 га, з яких 3 га надано для розміщення спортивного комплексу, 1 га – для бази відпочинку.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Державне підприємство Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” є самостійним господарюючим суб’єктом, який має права юридичної особи.

У листопаді 2002 р. начальником Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (військова частина А0652) надіслано на адресу Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області лист № 790, відповідно до якого керівництво підприємства не заперечило проти передачі раніше відведеної земельної ділянки площею 3 га на користь ТОВ “Лоно”.

Розпорядженням Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області № 20 від 21.01.2004р. затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” під розміщення бази відпочинку “Дельфін”; вищезазначений Державний акт серії Б № 012923 від 1981 року скасовано; вилучено земельну ділянку площею 3 га та переведено її до земель запасу Кирилівської селищної ради; надано 2-му позивачу земельну ділянку площею 1, 24 га під розміщення бази відпочинку “Дельфін” в постійне користування.

Даним розпорядженням земельна ділянка площею 3 га виведена з державної власності і виключена зі складу земель оборони та передана до комунальної власності.

26.12.2006р. рішенням № 16 Кирилівською селищною радою затверджено проект землеустрою щодо відведення двох земельних ділянок площами по 1 га кожна, а всього 2 га ТОВ “ГРІН-ТУР-АГ” для розміщення майнового комплексу з надання готельних, торгових, розважальних послуг та розміщення підприємства громадського харчування; змінено їх цільове призначення на землі житлової та громадської забудови; надано дані земельні ділянки ТОВ “ГРІН-ТУР-АГ” у довгострокову оренду на 49 років.

Судом першої інстанції було встановлено, що вказане вище розпорядження Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області № 20 від 21.01.2004р. оскаржено прокурором у судовому порядку, а саме, в провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа № 908/2846/13 за позовом Першого заступника прокурора Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (військова частина А0652) до Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області про визнання незаконним та скасування розпорядження № 20 від 21.01.2004., на підставі якого було винесено спірне рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області № 16 від 26.12.2006р. “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення бази відпочинку “Дельфін” Товариству з обмеженою відповідальністю “Лоно”.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.02.2014р. у справі № 908/2846/13, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014р., позовні вимоги задоволено, визнано недійсними пункти 2, 3 розпорядження Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області від 21.01.2004р. “Про затвердження матеріалів інвентаризації” про скасування Державного акту на право постійного користування серії Б № 01223 від 1981 року під розміщення бази відпочинку “Дельфін” та вилучення земельної ділянки площею 3,0 га та переведення її до земель запасу Кирилівської селищної ради.

Під час винесення вищевказаного рішення у справі № 908/2846/13 господарським судом Запорізької області було встановлено, що у листопаді 2002 року начальник Державного підприємство Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (військова частина А0652) спрямував на адресу голови Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області лист № 790, відповідно до змісту якого керівництво підприємства не заперечувало проти передачі раніше відведеної земельної ділянки площею 3 га. (відповідно до державного акту 1981 року) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Лоно”, за результатами розгляду якого Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області прийнято розпорядження № 20 від 21.01.2004р. Крім того, судом встановлено, що фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що спірна земельна ділянка площею 3,0 га в установленому ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України порядку до земель комунальної власності не передавалася. Таким чином, в розумінні ст. 14 Закону України “Про збройні сили України” Якимівська районна державна адміністрація Запорізької області фактично змінила право державної власності на спірну земельну ділянку.

З постанови Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014р. у справі № 908/2846/13 вбачається, що земельна ділянка, яка була надана у користування Державному підприємству Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” згідно Державного акту серії Б № 012923 - є державною власністю, спірна земельна ділянка у встановленому ст. 83 Земельного кодексу України порядку до земель комунальної власності не передавалась.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Враховуючи вищевикладене та те, що рішення господарського суду Запорізької області від 20.02.2014р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 31.03.2014р. у справі № 908/2846/13 набрали законну силу, тому, встановлені даними рішеннями факти не підлягають доказуванню у даній справі № 908/2808/13 та мають преюдиціальне значення.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що лист начальника Державного підприємства Міністерства оборони України “Запорізький автомобільний ремонтний завод” (військова частина А0652) № 790 від листопада 2002 р., яким керівництво підприємства не заперечило проти передачі раніше відведеної земельної ділянки площею 3 га на користь ТОВ “ЛОНО”, не може свідчить про добровільну відмову від землекористування, оскільки за вказаним листом керівництво 2-го позивача не заперечило лише проти вилучення земельної ділянки. Однак, в матеріалах справи відсутні докази вилучення земельної ділянки площею 0,3 га у встановленому порядку.

У відповідності до ст. 141 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на час прийняття рішення), підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 142 Земельного кодексу України, припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу.

Згідно з ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Враховуючи вищевикладене, Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області не мала права розпоряджатися вказаною земельною ділянкою, оскільки п. 2 розпорядження Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області, яким скасовано державний акт на право постійного користування серії Б № 012923 від 1981 року, визнано недійсним в судовому порядку, оскільки земля за вказаним актом є державною власністю.

Як правильно взято до уваги судом першої інстанції, при прийнятті актів як нормативного, так і ненормативного (індивідуального) характеру, державний чи інший орган повинен бути на це уповноважений, діяти в межах наданої йому компетенції, що закріплено у ст. 19 Конституцією України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, у справах щодо оскарження рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, суд повинен перевірити чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов’язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації – позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як вбачається з позовної заяви, прокурор в позові просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 26.12.2006р. № 16 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення бази відпочинку “Дельфін” ТОВ “ГРІН-ТУР-АГ”.

Однак, слід зазначити, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Таким чином, суд першої інстанції зроблено правильний висновок, що вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування є тотожною вимозі про визнання недійсним рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області від 26.12.2006р. № 16 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення бази відпочинку “Дельфін” ТОВ “ГРІН-ТУР-АГ”.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи та не спростували обґрунтованість оскарженого рішення суду.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тоді як доводи, викладені в апеляційній скарзі, не підтверджені належними доказами, через що рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. у справі № 908/2808/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 27.01.2015 р. у справі № 908/2808/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 02.04.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Тихий П.В.