Рішення № 43441347, 12.03.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 451/1044/13 Головуючий у 1 інстанції: Мулявка О.В.

Провадження № 22-ц/783/1556/15 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

Категорія: 47

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Ванівського О.М., Гриновця Б.М.

При секретарі: Жукровській Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», ОСОБА_2, на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржувани рішенням задоволено позов ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», правонаступника реорганізованого шляхом приєднання Колективного виробничо-комерційного підприємства «Сапсан» про визнання недійсним договору оренди землі.

Визнано недійсним договір оренди землі від 07 листопада 2005 року, укладений між Колективним виробничо-комерційним підприємством «Сапсан» та ОСОБА_3.

Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» (місце реєстрації Львівська область, Радехівський район, с. Сморжів, вул. Головна, 10, ЄДРПОУ 03762555) на користь ОСОБА_3, жителя с. Стремільче Радехівського району понесені ним судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

В апеляційній скарзі представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес» - ОСОБА_2просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що свідки ОСОБА_4 т ОСОБА_5 чітко вказали, що договір, який укладався з кожною людиною у відповідності до вимог чинного на 2005 рік законодавства в 3 екземплярах, міг бути заповнений різними почерками з огляду на те, що з метою економії часу часто одночасно заповнялись бланки договору з однією людиною різними членами комісії. Апелянт вважає, що суд не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_5 щодо вчинення дописування в п.4.1. спірного договору за вимогою самого орендодавця, і вчинялось таке саме у момент укладення договору у присутності кожної зі сторін, а виправлення були здійснені членом комісії ОСОБА_5 після виявлення помилок за погодженням зі сторонами. Апелянт зазначає, що нормативна грошова оцінка не виступала істотною умовою договору і не була обов`язковою для встановлення, оскільки така проводиться у випадку визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, до категорії яких не відноситься земельна ділянка ОСОБА_3 Крім того, після проведення державної реєстрації договору, примірники, належні орендодавцю, були повернуті йому, про що зазначили свідки, тому апелянт вважає абсурдним протилежне твердження позивача. Апелянт вказує на відомості про проведення розрахунків, згідно з якими позивач отримував орендну плату кожного року і в її розмірі не сумнівався. Апелянт також вважає невмотивованим застосування судом ст. 230 ЦК України, оскільки така передбачає умисел щодо введення в оману з приводу обставин, які мають істотне значення.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін на підтримання та заперечення скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що таку слід задовольнити.

Задовольняючи позов та визнаючи недійсним оспорюваний договір оренди землі суд першої інстанції виходив з того, що шляхом обману відповідачем внесено виправлення в договорі щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, її площі та нарахування орендної плати в односторонньому порядку, без згоди орендодавця, ці зміни мають істотне значення, ними порушуються права останнього.

Одна з такими висновками суду погодитись не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2005 року між ОСОБА_3 та КВКП «Сапсан», правонаступником якого є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (далі - СГТзОВ) «Прогрес», укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території сільської ради с. Стремільче Радехівського району Львівської області. 16 грудня 2005 року договір зареєстрований у Радехівському відділі регіональної філії центру державного земельного кадастру.

Крім того, встановлено, що після підписання цього договору 07 листопада 2005 року, до його реєстрації у встановленому законом порядку 16 грудня 2005 року, в оспорюваний договір внесено виправлення, закреслення, дописування без відома орендодавця та без його згоди в частині істотних умов договору.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначені істотні умови договору оренди землі. Так, зокрема, сторонами договору повинна бути погоджена орендна плата із зазначенням її розміру.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Звертаючись до суду з позовом до СТОВ «Прогрес», ОСОБА_3 ставив вимогу про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 07 листопада 2005 року між ним та КВКП «Сапсан», правонаступником якого є СТОВ «Прогрес», покликаючись на те, що відповідач ввів його в оману щодо прав та обов'язків сторін.

Згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України визначено, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Статтею 230 ЦК України визначено, що обман має місце, якщо сторона правочину заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Позивачем по справі не представлено суду належних та допустимих доказів того, що відповідач навмисно ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення при укладенні договору оренди землі.

Є недоведеними обставинами, що внаслідок внесення змін до п. 2.3. оспорюваного договору у виді зміни нормативно грошової оцінки земельної ділянки (шляхом закреслення та зазначення іншої суми), в п.4.1. дописки щодо загального розміру платежу за весь пай, відбулася зміна істотних умов договору та порушені права орендодавця.

Оскільки обставини, за наявності яких правочин підлягає визнанню недійсним, не встановлені, суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин норми статей 203, 215 ЦК України, у зв'язку з чим оскаржуване рішення першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. п.1, 4 , 314 ч. 2, 316 ЦПК України колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 10 грудня 2013 року- скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес», правонаступника реорганізованого шляхом приєднання Колективного виробничо-комерційного підприємства «Сапсан» про визнання недійсним договору оренди землі - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: