Ухвала суду № 43441312, 13.03.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 455/1666/14-к Головуючий у 1 інстанції: Бонецький Л.Ю.

Провадження № 11-кп/783/244/15 Доповідач: Кобзар В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2015 року м.Львів

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Кобзара В.М.,

суддів Макойди З.М., Олексієнко М.Ю.,

при секретарі Луціву М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Тиховського М.М. на вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року по кримінальному провадженню № 12014140320000097 відносно неповнолітнього

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого

за ч.2 ст.289, ч.2 ст.194 КК України,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця і жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого

за ч.2 ст.289, ч.2 ст.194 КК України,

з участю прокурора - Свореня І.М.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3,

в с т а н о в и л а :

Вироком Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.194 КК України і призначено покарання за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна, за ч.2 ст.194 КК України позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.

На підстав ст.ст.75, 104 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи.

ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.194 КК України і призначено покарання за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна, за ч.2 ст.194 КК України позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без конфіскації майна.

На підстав ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст.76 КК України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Згідно із вироком суду 23 лютого 2014 року о 00 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 в смт.Нижанковичі Старосамбірського району Львівської обл., підійшли до мотоцикла марки «ІЖ-3» без номерного знаку, що належить ОСОБА_4, який знаходився на узбіччі селищної дороги неподалік колишнього «Будинку Побуту», підняли його разом із ОСОБА_2 і, не змігши завести двигун обвинувачені відбуксирували мотоцикл на берег річки «Вигор» з метою умисного пошкодження вказаного транспортного засобу шляхом підпалу, незаконно заволоділи мотоциклом, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1026,64 грн.

Крім цього, неповнолітній ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність 23 лютого 2014 року о 00 год.30 хв., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2, в смт.Нижанковичі Старосамбірського району Львівської області, незаконно заволодівши мотоциклом марки «ІЖ-3» без номерного знаку, що належить ОСОБА_4, відбуксирували даний транспортний засіб на берег річки «Вигор», де з метою знищення чужого майна шляхом підпалу, витягнув ОСОБА_1 із сидіння мотоцикла поролон, який ОСОБА_2 підпалив сірниками, після чого неповнолітній ОСОБА_1 кинув його на бензобак, внаслідок чого мотоцикл загорівся.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року скасувати в частині визнання ОСОБА_1, ОСОБА_2 винуватими за ч.2 ст.194 КК України, а провадження закрити у зв'язку з відсутністю в їх діянні складу вказаного кримінального правопорушення. Виключити посилання при призначенні покарання на підставі ст.70 КК України і вважати ОСОБА_1 засудженим за ч.2 ст.289 КК України до покарання у виді - 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст.ст.75, 104 КК України звільненим від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік із застосуванням п.3 ст.76 КК України - обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи. ОСОБА_2 вважати засудженим за ч.2 ст.289 КК України на 5 років позбавлення волі без конфіскації майна та на підставі ст. 75 КК України звільненим від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік із застосуванням п.3 ст.76 КК України - обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, роботи. Стягнути з обвинувачених процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 1965,60 грн в користь держави у рівних частках.

Свої вимоги мотивує тим, що дії обвинувачених, які заволоділи транспортним засобом з метою його знищення охоплюються ч.2 ст.289 КК України і додаткової кваліфікації за ч.2 ст.194 КК України не потребують.

Висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.2 ст.194 КК України не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду. Не здобуто доказів, які б вказували, що знищення майна шляхом підпалу мотоцикла, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи становить 1026, 64 грн створило загрозу життю та здоров'ю людей, заподіяло великі матеріальні збитки чи загрозу знищення інших матеріальних об'єктів.

Крім того, виром ухвалено судові витрати в сумі 1965,60 грн стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь УДКСУ у Залізничному районі м.Львова, однак відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експерта на користь держави. Суд повинен визначити конкретний розмір стягнення процесуальних витрат з кожного обвинуваченого.

Заслухавши доповідача, прокурора,який підтримав апеляційні вимоги, обвинувачених та їх захисників, які не заперечили проти апеляції прокурора, розглянувши матеріали кримінального провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що така підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Суд першої інстанції, дослідивши обставини справи, зробив вірний висновок про наявність в діях обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, однак, колегія суддів при розгляді апеляційної скарги встановила, відсутність в діях обвинувачених складу злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України.

Для кваліфікації дій винної особи за частиною другою ст.194 КК України зазначені в ній способи повинні мати загальнонебезпечний характер. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, яке не мало такого характеру, не може розглядатись як кваліфікуюча ознака цього злочину.

В матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б вказували на загально небезпечний характер дій обвинувачених, як і на заподіяння ними шкоди в особливо великих розмірах, спричинення загибелі людей чи інші тяжкі наслідки.

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що дії обвинувачених охоплюються ч.2 ст.289 КК України та не потребують додаткової кваліфікації за ч.2 ст.194 КК України. Відповідно, кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.194 КК України та кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.194 КК України слід закрити відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Крім того, враховуючи вимоги ч.2 ст. 124 КПК України, згідно яких у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, колегія суддів прийшла до переконання, що процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в даному кримінальному провадженні в сумі 1965, 60 грн стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в користь держави в рівних частинах по 982, 80 грн з кожного.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Тиховського М.М. задоволити.

Вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 23 грудня 2014 року по кримінальному провадженню № 12014140320000097 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2 змінити в частині визнання їх винними за ч.2 ст.194 КК України.

Закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.194 КК України відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.194 КК України відповідно до п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Виключити з вироку посилання при призначенні покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ст..70 КК України

Стягнути із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до ч.2 ст.124 КК України процесуальні витрати, пов'язаних із залученням експерта в сумі 1965, 60грн в користь держави в рівних частинах по 982, 80 грн з кожного.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: