Ухвала суду № 43441166, 01.04.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 22-ц-778/928/15 Головуючий у 1 інстанції: Мінгазов Р.В.

Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

Національної академії аграрних наук України на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 29 грудня 2014 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України, Національної академії аграрних наук України про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України, Національної академії аграрних наук України про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що наказом №196-к від 31.07.2013 року Національної академії аграрних наук він прийнятий на посаду директора Інституту олійних культур та між ним і Національною академією аграрних наук України укладений контракт.

08 жовтня 2014 року Національною академією видано наказ про його звільнення. З наказом він ознайомлений не був, копія йому не вручалась. Про цей наказ йому стало відомо, коли Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України видав аналогічний наказ 06 листопада 2014 року. Відповідно наказів, його звільнено за грубе порушення трудових обов'язків, однак підстави для звільнення в наказах не зазначені.

Посилаючись на зазначені обставини просив суд визнати незаконним та скасувати наказ №282-к від 08 жовтня 2014 року, визнати незаконним і скасувати наказ Інституту олійних культур №03-05/86К від 06 листопада 2014 року про його звільнення та поновити його на посаді директора Інституту олійних культур.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 29 грудня 2014 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано наказ Національної академії аграрних наук України №282-к від 08 жовтня 2014 року «Про звільнення ОСОБА_4.».

Визнано незаконним та скасовано наказ Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України №03-05/86К від 06 листопада 2014 року «Про звільнення ОСОБА_4.».

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду Національна академія аграрних наук України подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом не враховано, що мало місце грубе порушення ОСОБА_4 обов'язків, передбачених контрактом. Крім того, судом не враховано, що в 2014 році до ОСОБА_4 вже застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_4 не довів свою невинуватість в грубому порушенні трудових обов'язків, зазначених в акті комісійної перевірки від 19.09.2014 року та доповідній Мащенко І.В. від 07.10.2014 року. Судом також не прийнято, що наказом Національної академії аграрних наук України від 29.12.2014 року внесені зміни в наказ від 08.10.2014 року в частині зміни дати звільнення ОСОБА_4 з посади та днем звільнення вважати перший день виходу ОСОБА_4 з лікарняного у зв'язку з його перебуванням у тимчасовій непрацездатності. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Національної академії аграрних наук України підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, а оскільки апелянт оскаржує рішення суду в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасовування наказу Національної академії аграрних наук України №282-к від 08 жовтня 2014 року «Про звільнення ОСОБА_4.», рішення переглядається лише в цій частині позовних вимог ОСОБА_4

Відповідно ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 частково та скасовуючи наказ Національної академії аграрних наук України № 282-к від 08.10.2014 року про звільнення ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що в наказі не зазначено, за яке одноразове грубе порушення трудових обов'язків ОСОБА_4 звільнений з посади директора Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України. Крім того, має місце порушення вимог ст.ст. 148,149 КЗпП України.

Судова колегія вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу та закон, що їх регулює.

Відповідно п.1 ст.41 КЗпП України, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Пленум Верховного Суду України в п. 22, 27 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами) роз'яснив, що, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про законність звільнення на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, та, з'ясовуючи, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано (могло бути завдано) шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно наказу № 282-к від 08 жовтня 2014 року ОСОБА_4 звільнено з посади директора Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України за грубе порушення трудових обов'язків (ст.41 п.1 КЗпП України) (т.1 а.с. 14).

У пункті п. 1 ст. 41 КЗпП України зазначається про одноразове грубе порушення трудових обов'язків, а не про тривале, системне, що може бути підставою для звільнення за інших підстав.

Однак, чи є порушення разовим та в чому виразилося порушення трудових обов'язків ОСОБА_4, наказ не містить.

Доводи апелянта про те, що підставою для звільнення є доповідна начальника відділу правового забезпечення Мащенко І.В. від 07.10.2014 року, не є тими доказами, які містять конкретні посилання на одноразове порушення трудових обов'язків ОСОБА_4 Зазначені в доповідній записці порушення, які виявлені актом перевірки фінансово-господарської діяльності Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України є тривалими та вчинені, в тому числі, в період коли ОСОБА_4 директором Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України не був (т.2 а.с. 67-68).

Тому суд першої інстанції правильно зазначив, що наказ про звільнення ОСОБА_4 не містить конкретних посилань на порушення ОСОБА_4 трудового чи іншого законодавства. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції.

Крім того, звільнення на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, викладених у ст. ст. 148, 149 КЗпП України.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення, оскільки письмові пояснення щодо порушення трудової дисципліни від ОСОБА_4 не відбиралися.

Акт складений представниками Національної академії аграрних наук України б/н від 25.09.2014 року про відмову від дачі пояснень щодо акту перевірки фінансово-господарської діяльності Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України від 19.09.2014 року (т.2 а.с. 62) та акт б/н від 07.10.2014 року про відмову ОСОБА_4 від пояснень щодо його відрядження до Республіки Польщі та акту перевірки фінансово-господарської діяльності Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України від 19.09.2014 року (т.2 а.с. 69) не свідчать про те, що ОСОБА_4 пропонувалося дати пояснення щодо одноразового грубого порушення трудових обов'язків, які були підставою для звільнення його з посади директора наказом № 282-к від 08.10.2014 року, в якому одноразове грубе порушення трудової дисципліни не визначено.

Щодо доводів апелянта про те, що на момент розгляду спору та ухвалення рішення суду, в наказ № 282-К «Про звільнення ОСОБА_4.» внесені зміни наказом № 21/2014 від 29.12.2014 року в частині зміни дати звільнення з посади директора Інституту за грубе порушення трудових обов'язків (ст..41 п.1 КЗпП України), яку вважати перший день виходу ОСОБА_4 з лікарняного у зв'язку з його перебуванням у тимчасовій непрацездатності, то судова колегія зазначає, що на момент ухвалення рішення суду такий наказ був відсутній, а тому не був предметом дослідження у суді першої інстанції. Вперше наказ доданий до апеляційної скарги (т.2 а.с. 175-181), тому є новим доказом. Підстави для дослідження нового доказу у суду апеляційної інстанції відсутні, оскільки в силу ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відносно доводів апелянта про те, що ОСОБА_4 не надано доказів на доведення його невинуватості в грубому порушенні трудових обов'язків, зазначених в акті комісійної перевірки від 19.09.2014 року та доповідній записці Мащенко І.В. від 07.10.2014 року, то судова колегія зазначає, що відповідно трудового законодавства тягар доказування вини працівника, зокрема, в даному випадку - одноразового грубого порушення трудових обов'язків директором Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України ОСОБА_4 покладено саме на власника або уповноважений ним орган, тому саме Національна академія аграрних наук України, приймаючи рішення про звільнення директора Інституту олійних культур та видаючи такий наказ, має довести, в чому полягає одноразове грубе порушення трудових обов'язків ОСОБА_4 Однак, таких доказів відповідачем Національною академією аграрних наук України не надано.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Докази та обставини, на які посилається апелянт були предметом дослідження судом першої інстанцій. При їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновком суду першої інстанції та їх оцінкою та не спростовують висновків суду першої інстанції. Підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Національної академії аграрних наук України відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 29 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: