Ухвала суду № 43441029, 31.03.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/590/15 Справа № 200/2396/14-к Головуючий у 1 й інстанції - Карягіна Н. О. Доповідач - Руських К.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Руських К.Г.,

суддів Зайцева В.В., Свідерської Т.А.,

при секретарі судового засідання Грищенко І.М.,

за участю прокурора Смирнова В.Р.,

захисника Кулікова Г.І.,

представника потерпілого ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката Кулікова Г.І. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 на вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2014 року, яким:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка народилася в м. Дніпропетровську, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1, громадянка України, раніше не судима,

визнана винною та засуджена:

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_4 остаточно призначено покарання за сукупністю злочинів, у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання, та встановлений іспитовий строк два роки, з покладення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави витрати при проведені судово-почеркознавчої експертизи № 62/04-18 від 14.01.2014р., у сумі 489 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави витрати при проведені судово-почеркознавчої експертизи № 62/04-70 від 28.01.2014р., у сумі 489 гривень.

Питання щодо речових доказів вирішено судом відповідно до вимог закону.

В апеляційній скарзі адвокат Куліков Г.І. просить скасувати вирок суду та винести новий вирок, яким ОСОБА_4 виправдати, оскільки не згоден з вироком суду, у зв'язку з тим, що він винесений з порушенням норм матеріального та процесуального права, які включають в себе невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, істотному порушенні вимог кримінального процесуального закону. Саме обвинувачення ОСОБА_4 є безпідставним та необґрунтованим, у ньому зазначені такі обставини, які не ґрунтуються на будь-яких доказах, які були досліджені підчас судового слідства, а саме, що ОСОБА_4 використовувала неіснуючі рахунки-фактури, що вона їх замінила вже після оформлення кредитного договору, що невідома особа надавала менеджеру магазину договори споживчого кредиту на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що невідома особа отримала в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5» мобільні телефони, що сума заподіяної матеріальної шкоди яка зазначена в обвинувальному акті не співпадає з сумами, які зазначені в рахунках - фактурах, в договорах споживчого кредиту, та в довідках про суми, які були перераховані ФОП ОСОБА_7.

Згідно вироку суду, ОСОБА_4, будучи призначеною на посаду фахівця з кредитування сектору продажу споживчих кредитів Дніпропетровського кредитно-контрольного офісу управління мережі продажів, згідно наказу № 1915/13 -01 К від 13.05.2013 року, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами ПАТ «ОТП Банк», які були виділені для надання споживчого кредиту, в невстановлений слідством день, час та місці, вступила у попередню змову з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, розподіливши між собою ролі, згідно якої ОСОБА_4 мала підготувати пакет документів для оформлення договору споживчого кредиту нібито на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, а невстановлена слідством особа використати ці документи на ім'я ОСОБА_8 шляхом надання даного договору до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованого по АДРЕСА_2, та отримати зазначене в ньому майно на вищевказану суму.

29.06.2013 року у невстановлений слідством час, ОСОБА_4, знаходячись на своєму робочому місці, на торговій точці, розташованій в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6» по АДРЕСА_3, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та виконуючи відведену їй роль у вчиненні злочину, підробила офіційні документи: договір споживчого кредиту № 2004440106 від 29.06.2013 року, оформлений нібито на ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на загальну суму 3649 грн., та специфікацію до цього договору,

використавши неіснуючий рахунок фактуру, які у подальшому передала невстановленій особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. При цьому безпосередньо ОСОБА_5 при укладанні договору присутнім не був та договір не підписував. Після чого невстановлена слідством особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, 29.06.2013 року у невстановлений слідством час прибула до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованого по АДРЕСА_2, де умисно використала завідомо підроблені документи, шляхом надання менеджеру магазину договору споживчого кредиту № 2004440106 від 29.06.2013 року, оформлений нібито на ОСОБА_5 на загальну суму 3649 грн. та специфікацію до цього договору, і діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, шляхом обману, отримала у вищевказаному магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованому по АДРЕСА_2, мобільний телефон «Samsung 19082 Elegant White» вартістю 3449 грн. та послугу до нього «Повернемо загублене» вартістю 200 грн., а всього на загальну суму 3649 грн. Після чого ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа розпорядилися вказаним майном на свій розсуд.

Таким чином ОСОБА_4 та невстановленою слідством особою ПАТ «ОТП Банк» було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 3649 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами ПАТ «ОТП Банк», які були виділені для надання споживчого кредиту, в невстановлений слідством день, час та місці, вступила у попередню змову з невстановленою слідством особою, матеріали відносно якої виділені в окреме проваджене, розподіливши між собою ролі у вчиненні злочину, вчиняючи злочин повторно, згідно розподілених ролей та виконуючи відведену їй роль у вчиненні злочину, згідно якої ОСОБА_4 мала підготувати пакет документів для оформлення договору споживчого кредиту нібито на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, а невстановлена слідством особа використати ці документи на ім'я ОСОБА_6 шляхом надання даного договору до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованого по АДРЕСА_2, та отримати зазначене в ньому майно на вищевказану суму.

29.06.2013 року у невстановлений слідством час, ОСОБА_4, знаходячись на своєму робочому місці, на торговій точці, розташованій в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6» по вул. Глинки, 2 в Дніпропетровську, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, за попередньою змовою з невстановленою особою, та виконуючи відведену їй роль у вчинені злочину, вчиняючи злочин повтор підробила офіційний документ - договір споживчого кредиту № 2004440218 від 29.06.2013 року оформлений нібито на ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на загальну суму 6224 грн., та специфікацію до цього договору, використавши неіснуючий рахунок фактуру, які у подальшому передала невстановленої особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження. При цьому безпосередньо ОСОБА_6 при укладанні договору присутнім не був та договір не підписував. Після чого невстановлена слідством особа, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, 29.06.2013 року у невстановлений слідством час прибула в приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованого по АДРЕСА_2, умисно використала завідомо підроблені документи, шляхом надання менеджеру магазину договору споживчого кредиту № 2004440218 від 29.06.2013 року, оформлений нібито на ОСОБА_6 на загальну суму 6224 грн. та специфікацію до цього договору, і діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, шляхом обману, отримала у вищевказаному магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованому по АДРЕСА_2, мобільний телефон «ІНФОРМАЦІЯ_6 IPhone 5 16Gb Black вартістю 5255 грн., Platinum card вартістю 769 грн., та послугу до нього «Повернемо загублене» вартістю 200 грн., а всього на загальну суму 6224 грн. Після чого ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа розпорядилися вказаним майном на свій розсуд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, представника потерпілого ОСОБА_3, який також просив вирок суду залишити без змін, обвинувачену ОСОБА_4 та в її інтересах захисника Кулікова Г.І., які підтримали доводи апеляційної скарги про скасування вироку суду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2 ст.190, ч.3 ст.358 КК України за вказаних у вироку обставин ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що є певні сумніви причетності ОСОБА_4 у скоєнні шахрайства і підробці документів, оскільки суд, оцінюючи зібрані докази, обґрунтовано прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 повністю підтверджується дослідженими по справі доказами.

Так, вина ОСОБА_4 підтверджується сукупністю досліджених у суді першої інстанції доказів, зокрема показаннями представника потерпілого ОСОБА_9, який в суді першої інстанції вказав, що 13.05.2013 року ОСОБА_4 була прийнята на посаду спеціаліста з кредитування сектору продажів споживчих кредитів Дніпропетровського кредитно-контрольного офісу управління мережі продажів. В основні функціональні обов'язки ОСОБА_4 входило: надавати консультації клієнтам у рамках кредитування, оформлення документів для надання кредитів банком, перевіряти та готувати пакет документів для оформлення послуг кредитування, проводити ідентифікацію клієнта згідно встановлених банком стандартів та норм, а також розраховувати для клієнтів суми кредитів та розміри щомісячних платежів. Після звільнення 05.07.2013 року ОСОБА_4 за власним бажанням, при перевірці кредитних справ, оформлених ОСОБА_4, за якими «ОТП Банк» були видані споживчі кредити на придбання мобільних телефонів в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_5», розташованому по АДРЕСА_2, було встановлено, що ОСОБА_4, використовуючи підроблені документи, а саме ксерокопії паспортів та ідентифікаційних кодів оформила кредитні договори на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В кредитному договорі на імя ОСОБА_5 на суму 3649 грн всі документи виконані із ксерокопій, а в якості фото клієнта до заявки було прикріплено фото ОСОБА_10 У кредитному договорі на ім'я ОСОБА_10 всі копії документів також виконані з ксерокопій і всі контакти не дійсні. Після чого ним була запрошена на бесіду ОСОБА_4, яка прибула разом з батьком, який погасив заборгованість за цими кредитними договорами. Матеріальних претензій до ОСОБА_4 ні він, ні банк не мають.

Свідок ОСОБА_5 підтвердив в суді першої інстанції, що взимку 2013 року він загубив паспорт на своє ім'я, ідентифікаційний код та трудову книжку, за фактом чого він звертався до районного відділку міліції та в кінці квітня 2013 року отримав новий паспорт. У ПАТ «ОТП Банк» він ніколи не оформляв кредитні договори, а також він нічого не купував у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_5». У грудні 2013 року він дізнався від працівників міліції, що хтось використав його старий паспорт та оформив споживчій кредит у ПАТ «ОТП Банк».

Судом першої інстанції встановлено,що 29.06.2013 року працювала на посаді фахівця з кредитування сектору продажу споживчих кредитів Дніпропетровського кредитно-контрольного офісу управління мережі продажів ПАТ «ОТП «Банк» і її робочим місцем була торгівельна точка, розташована в магазині «APPLE" по вул. Глинки,2 в м. Дніпропетровську, на якій вона працювала в той день сама.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 дали показання, що кожному співробітникові банку особисто повідомляється його логін та пароль для роботи в системі документообігу банку, при цьому пароль може бути змінений користувачем і нікому крім нього особисто не відомий. ОСОБА_4 свій пароль нікому із свідків не повідомляла. Таким чином при оформленні в електронному вигляді документів конкретним робітником банку, оскільки він заходить до системи під своїм особистим логіком та паролем, пакет документів формується вже під його прізвищем. Відповідно до положення про порядок видачі і супроводження споживчих кредитів фізичним особам - суб'єктом підприємницької діяльності ПАТ «ОТП Банк» від 26.07.2012 року фахівець при оформленні споживчого кредиту повного заповнення пакету необхідних документів і отримання згоди на його видачу, роздруковує зазначені документи у двох екземплярах та підписує їх, після чого один екземпляр передає клієнту.

Згідно пояснень свідка ОСОБА_14 у її присутності не було випадків, коли ОСОБА_4 підписувала договори кредитів та специфікацію при їх здачі до центрального офісу, або вже після їх здачі.

Таким чином, судом першої інстанції достовірно встановлено, що саме 29.06.2013 року ОСОБА_4 були оформлені кредитні справи та від імені банку підписані договори про надання споживчого кредиту №2004440218 від 29.06.2014 року «ПАТ «ОТП Банк» ОСОБА_6 на придбання мобільного телефону «Apple Iphone 516 Gg Black» вартістю 5255 грн., Platinum card вартістю 769 грн, та послугу до нього «Повернемо загублене» вартістю 2300 грн, а всього за загальну суму 3649 грн.,факт підпису зазначених документів саме ОСОБА_4 підтверджується висновком почеркознавчої експертизи. Однак в суді при допиті свідка ОСОБА_5 та дослідженні письмових документів, вказаних у вироку, 29.06.2014 року ОСОБА_6 утримувався під вартою в умовах СІЗО і територію СІЗО для проведення слідчих дій не покидав, було встановлено, що зазначені у вище наведених договорах особи не складали договори споживчого кредиту, не підписували їх та не отримували товар у магазині, що також підтверджується висновком почеркознавчої експертизи. Крім того, в судовому засіданні встановлено, що до кредитних справ долучені рахунки фактури щодо вартості товару ФОП та магазинів інші, ніж зазначені у специфікації та договорах споживчого кредиту, а з пояснень представника потерпілого ОСОБА_9 вбачається, що крім того до кредитних справ в електронному вигляді були долучені фото, яке обов'язково робиться при наданні кредиту безпосередньо на місці оформлення документів, інших осіб, ніж ті, чиї копії паспортів знаходяться у кредитних справах.

Факт надання банком споживчих кредитів та перерахування грошових коштів ФОП за придбаний клієнтами товар підтверджується довідками ПАТ «ОТП Банк» від 16.12.213 року, згідно яких по договору №2004440218 споживчого кредиту, наданого ОСОБА_6 29.06.2013 року кошти у сумі 6024 грн були перераховані на рахунок продавця ФОП ОСОБА_7.05.07.2013 року; дія кредитної угоди достроково припинена 13.09.2013 року на підставі повного погашення заборгованості по кредиту в сумі 6810 грн., а по договору «2004440106 споживчого кредиту, наданого ОСОБА_5 29.06.2013 року кошти в сумі 3242 грн були перераховані на рахунок продавця ФОП ОСОБА_7 05.07.2013 року; дія кредитної угоди достроково припинена 13.09.2013 року на підставі повного погашення заборгованості по кредиту в сумі 3675 грн.

Отже, враховуючи всі наведені у сукупності докази, які узгоджуються між собою, доповнюють одне-одне, тому на думку колегії, суд першої інстанції ретельно дослідивши всі докази дійшов до правильного висновку про те, що кримінальне правопорушення мало місце та вчинене саме обвинуваченою.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги показання обвинуваченої в частині невизнання нею своєї вини у інкримінованому їй злочині є безпідставними, оскільки об'єктивно нічим не підтверджено.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_4 об'єктивної та суб'єктивної сторін злочину, передбаченого ст.190 КК та також відсутні докази, що саме ОСОБА_4 підроблювала договір споживчого кредиту та специфікацію до цього договору, тобто на думку апелянта, не має достовірних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_4 скоїла правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 ч.3 КК України.

Вказані доводи спростовуються крім показів вказаних свідків письмовими показами, а саме, довідками ПАТ «ОТП Банк» від 16.12.2013 року, згідно яких по договорам №2004440218 споживчого кредиту, наданого ОСОБА_6 та №2004440106 споживчого кредиту, наданого ОСОБА_5 29.06.2013 року, кошти у сумі відповідно 6024 грн. та 3242 грн. були перераховані на рахунок продавця ФОП ОСОБА_7 05.07.2013 року; дія кредитної угоди достроково припинена 13.09.2013 року на підставі повного погашення заборгованості по кредитам в сумі 6810 грн. та 3675 грн.; кредитними справами про надання вказаних споживчих кредитів на придбання мобільних телефонів, оформлених кредитним спеціалістом ОСОБА_4; висновками судово-почеркознавчих експертиз, досліджених в судовому засіданні, згідно яких підписи від імені ОСОБА_4 на кредитних договорах №2004440218 та №2004440106 від 29.06.2013 року - виконані ОСОБА_4

Доводи апелянта про те, що само обвинувачення ОСОБА_4 є безпідставним та не обгрунтованим спростовуються вищезазначеними доказами, які свідчать про шахрайський спосіб заволодіння саме ОСОБА_4 разом із невстановленою особою грошовими коштами ПАТ «ОТП Банк» шляхом оформлення споживчих кредитів з використанням підроблених документів.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Покарання, призначене ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України, судом першої інстанції обране у межах санкції цієї статті та є близьким до мінімального.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку, дані про особу обвинуваченої, яка на обліку психіатра і нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем свого проживання і прийшов обгрунтовного висновку про призначення їй покарання із застосуванням ст.75,76 КК України.

Враховуючи викладене, а також те, що істотних порушень вимог кримінально - процесуального закону, які є безумовною підставою для зміни або скасування оскаржуваного рішення, при перевірці матеріалів кримінального провадження колегією суддів не встановлено, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката Кулікова Г.І. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2014 року щодо ОСОБА_4 - без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення.

Судді: