Рішення № 43440798, 01.04.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2015 р. Справа № 911/651/15

Суддя Грєхов А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області",

про стягнення 1085021 грн. 88 коп. заборгованості

за участю представників:

позивача - Смакота Н.І. - довіреність № 14-98 від 18 квітня 2014 року;

відповідача - Карандюк М.В. - довіреність № 21 від 19.01.2015 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (надалі - відповідач) про стягнення 970 256,43 грн інфляційних втрат та 114 765, 46 грн. - 3% річних з покладенням на відповідача судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за спожитий ним в період із січня по грудень 2013 року природний газ за договором купівлі-продажу природного газу №13/2953-ТЕ-17 від 28.12.2012.

Відповідач позов заперечив у повному обсязі. У поданому господарському суду відзиві зазначив, що у нього відсутні джерела для погашення заявлених позивачем майнових вимог. Підтверджуючи остаточне погашення основного боргу за договором купівлі - продажу природного газу №13/2953-ТЕ-17 від 28.12.2012 саме 28.10.2014 у сумі 13 049 654,81 грн., відповідач стверджує, що порушення ним грошових зобов'язань за договором викликане несвоєчасним відшкодуванням державою різниці в тарифах на теплову енергію, вплинути на які відповідач не має можливості. Крім того, відповідач вказує на те, що починаючи із серпня 2014 року кошти від всіх категорій споживачів теплової енергії, яку постачає підприємство, зараховуються на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив господарський суд позов задовольнити.

Представник відповідача, посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, яке зумовлене низькою платоспроможністю населення, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх осередками, несвоєчасним відшкодуванням державою дійсних затрат підприємства на виробництво теплової енергії, спростовував свою вину у проведенні несвоєчасних розрахунків за отриманий природний газ за договором та просив господарський суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

У судовому засіданні оголошену вступну і резулятивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2012 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач у справі) та Комунальним підприємством "Вишнівськтеплоенерго" (покупець, відповідач у справі) укладено договір купівлі-продажу природного газу №13/2953-ТЕ-17 (надалі - Договір), відповідно до умов якого (пункт 1.1. Договору) продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього Договору.

Згідно з пунктом 1.2. Договору газ, що продається за цим Договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх релігійними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Як передбачено пунктом 2.1. Договору продавець мав передати покупцеві з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 22650 тис. куб. м з розподілом щомісячної поставки у межах відповідних кварталів.

Приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (пункти 3.3., 3.4. Договору).

Пунктом 5.2. Договору встановлена ціна за 1000 куб. м природного газу у розмірі 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1091,00грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Обов'язок з оплати вартості фактично переданого природного газу узгоджено сторонами пунктом 6.1. Договору. Так, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що Договір набуває чинності з дня підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором купівлі - продажу.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну суму.

За приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Згідно вимог статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне зобов'язання) положеннями статті 610 Цивільного кодексу визнається як порушення зобов'язання.

Відповідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається із матеріалів справи позивачем передано, а відповідачем прийнято природний газ за період із січня по грудень 2013 року (включно) в обсязі 18 746,861 тис. куб. м на загальною вартістю 24 543 154,81 грн., що підтверджується копіями оформлених у відповідності до умов договору актів приймання - передачі природного газу.

Дослідженням змісту вказаних актів господарським судом встановлено їх підписання без зауважень та відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов Договору, тобто, відповідач не заперечував обсягів споживання, ціни, загальної вартості, якості переданого газу та строків поставки за підписаними актами.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо передачі природного газу у відповідності до умов договору.

Відповідач же свої зобов'язання по оплаті прийнятого в період з січня по грудень 2013 року виконував неналежним чином із порушенням строків, передбачених пунктом 6.1 Договору.

Матеріали справи містять докази погашення вартості спожитого за Договором природного газу в повному обсязі, однак з порушенням строків оплати:

- у січні 2013 року у сумі 4 166 654, 69 грн. - у період з 08.02.2013 по 26.02.2013;

- у лютому 2013 року у сумі 3 580 974,90 грн. - у період з 26.02.2013 по 16.04.2013;

- у березні 2013 року у сумі 4 119 925,41 грн. - у період з 16.04.2013 по 28.10.2014;

- у квітні 2013 року у сумі 1 715 402,87 грн. - 28.10.2014;

- у травні 2013 року у сумі 357 919,57 грн. - 28.10.2014;

- у червні 2013 року у сумі 630 383,73 грн. - 28.10.2014;

- у липні 2013 року у сумі 425 867,06 грн. - 28.10.2014;

- у серпні 2013 року у сумі 225 242,63 грн. - 28.10.2014;

- у вересні 2013 року у сумі 708 448,70 грн. - 28.10.2014;

- у жовтні 2013 року у сумі 2 081 449,96 грн. - 28.10.2014;

- у листопаді 2013 року у сумі 2 909 757,23 грн. - 28.10.2014;

- у грудні 2013 року у сумі 3 621 128,06 грн. - 28.10.2014.

Дані обставини не заперечені представниками сторін у судовому засіданні у даній справі.

Крім того зазначені обставини були встановлені при вирішенні спору у справі №911/3912/14, за результатами розгляду якої господарським судом Київської області 18.11.2014 прийнято рішення про часткове задоволення позову заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі 1. Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та 2. Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та стягнуто з Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 568 349,22 грн. інфляційних втрат, 309 623,94 грн - 3% річних та 1 057 999,34 грн. пені, які нараховані за період з 14.02.2013 по 13.07.2014 у зв'язку з простроченням виконання Комунальним підприємством "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області зобов'язань щодо оплати спожитого природного газу за договором купівлі-продажу природного газу №13/2953-ТЕ-17 від 28.12.2012 і припинено провадження у справі в частині стягнення 13 049 654,81грн. основного боргу.

В силу вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України зазначені обставини не потребують доказування при розгляді даної справи, у якій беруть ті ж самі особи, що й у справі №911/3912/14.

Відповідач у відзиві на позов підтвердив, що у справі №911/3912/14 з нього стягнуто штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати за порушення грошового зобов'язання за Договором купівлі - продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/2953-ТЕ-17 за період саме по 13.07.2014 включно.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 14.07.2014 по 28.10.2014 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за спожитий природний газ у березні - грудні 2013 року. Сума заявлених позивачем до стягнення 3 % річних складає 114 765 грн., інфляційних втрат - 970 256,43 грн.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи положення статті 625 Цивільного кодексу України, господарський суд враховує наступне.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

В силу приписів статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснюючи розрахунок інфляційних втрат позивач правомірно визначив період, за який проведено нарахування індексу інфляції, включивши до нього жовтень місяць 2014 року, так як погашення основної заборгованості відбулося відповідачем на 28 день цього місяця.

Проте при розрахунку інфляційних втрат позивачем заборгованість, яка підлягала індексації, збільшена на суму інфляції за попередній період, що призвело до безпідставного збільшення інфляційних нарахувань.

Включення до суми основного боргу інфляційних втрат за попередній період позивач пояснює наявністю рішення господарського суду Київської області у справі №911/3912/14, за яким ці інфляційні нарахування стягнуті з відповідача. Зазначене рішення набрало законної сили 19.12.2014 року. Отже, на думку позивача, у відповідача на підставі вказаного рішення суду виникло грошове зобов'язання, яке ним не виконано, за що він має нести відповідальність на загальних підставах, в тому числі і на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд вважає таке пояснення необґрунтованим, оскільки зобов'язання за рішенням суду виникає після набрання ним законної сили. У даній же справі інфляційні втрати, що заявлені позивачем до стягнення, нараховані за період з липня по жовтень 2014 року, тобто до набрання вказаним рішенням законної сили.

Крім того, господарський суд бере до уваги порядок визначення інфляційних втрат, за яким інфляційні нарахування обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції. Інфляційні ж нарахування, хоча і мають грошовий характер, проте за своєю правовою природою не відносяться до основного зобов'язання.

Згідно здійсненого господарським судом розрахунку, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 866 158,70грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат, в сумі 104097,30грн., слід відмовити.

При здійсненні перевірки господарським судом правильності нарахування позивачем 3 % річних встановлено, що позивач безпідставно включив до періоду прострочення основного грошового зобов'язання - 28.10.2014, день, коли відповідачем було погашено залишок основної суми боргу за переданий йому природний газ в березні - грудні 2014 року.

Відповідно до пункту 1.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Вказане обмеження стосується і процентів річних, які нараховуються кредитором на виконання приписів статті 625 Цивільного кодексу України. Така правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду у справах за позовами ПАТ "НАК "Нафтогаз" №904/2096/14 (номер ЄДРСР 40479122) від 16.09.2014 та №910/21901/13 (номер ЄДРСР 39630850) від 02.07.2014.

У постанові від 30.07.2014 у справі №910/23600/13(номер ЄДРСР 39961944) Вищий господарський суд вказує, що період прострочення характеризується пасивною поведінкою суб'єкта господарських відносин, протягом якого він не вчиняє дій, спрямованих на реалізацію визначеного умовами укладеного між сторонами правочину змісту зобов'язання. У свою чергу, день належного виконання зобов'язання не є днем його прострочення, оскільки суб'єкт господарських відносин шляхом вчинення активних дій, проведених належним чином, припиняє таке зобов'язання (стаття 599 ЦК України).

За розрахунком, здійсненим господарським судом, арифметично правильним та нормативно обґрунтованим є розмір 3% річних, нарахованих за зобов'язаннями відповідача по оплаті природного газу спожитого у період з березня по грудень 2013 року, за період з 14.07.2014 по 27.10.2014 в сумі 113692,88грн. У зазначеній сумі позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню. В частині стягнення 1072,58 грн. - 3% річних слід відмовити, як безпідставно заявлених.

Судовий збір у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 1, 4, 4-2, 4-3, 22, 33-35, 43, 49,77, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Вишнівськтеплоенерго Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області (08132, Київсьва обл., м.Вишневе, вул. Київська, 11, ідентифікаційний код: 19417197) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м.Київ, вул.Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код: 20077720) 866 158,70грн. інфляційних втрат, 113 692,88грн. 3% річних та 19597,03 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Повне рішення складено 06.04.2015.

Суддя А.С. Грєхов