Рішення № 43440790, 31.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"31" березня 2015 р. Справа № 911/695/15

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Росток», Миколаївська обл., Миколаївський р-н, с. Іванівкадо Товариства з обмеженою відповідальністю «Расалес», Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливепро стягнення 45602,50 грн.за участю представників:

позивача:Желтоногов О.С. - дов. від 20.11.2014р. № 0027відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Росток» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Расалес» (далі - відповідач) про стягнення 45602,50 грн., з яких 21544,10 грн. основний борг, 3809,01 грн. інфляційні втрати, 536,54 грн. 3% річних, 19712,85 грн. штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором від 03.01.2014р. № 02-2014 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір від 03.01.2014р. № 02-2014 (далі - договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець зобов'язується передати овочі (надалі - товар) у власність відповідача - покупцеві, а покупець зобов'язаний прийняти його і сплачувати за нього певну грошову суму (ціну) на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору продавець зобов'язується передати товар в кількості згідно заявки покупця і визначений в рахунку та накладній, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 2.1 договору розрахунок за товар здійснюється на умовах - 100% передплати за товар.

Договір укладений на термін з дати підписання і діє до 31 грудня 2014 року (п. 7.1 договір).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму 21679 грн., а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується видатковою накладеною від 17.03.2014р. № 154 на суму 21679 грн., яка підписана в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплений печатками товариств, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар не виконав, в зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу претензію від 01.12.2014р. вих. № 162 про оплату заборгованості, яку відповідач отримав 26.12.2014р., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправляння від 26.12.2014р. № 5714000337065, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач вказану претензію про оплату заборгованості залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 21544,10 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення розрахунку за отриманий товар, в зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 21544,10 грн. Доказів сплати зазначеного боргу відповідач суду не надав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 21544,10 грн. заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строки визначені договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми за період з квітня 2014р. по листопад 2014р. складають 3809,01 грн., 3% річних з простроченої суми за період з 17.03.2014р. по 01.01.2015р. складають 536,54 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача в вказаній частині підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Положеннями ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, враховуючи приписи ч. 1 ст. 252, ч. 1 ст. 253, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар починається з наступного дня після прийняття товару - 18.03.2014р.

Таким чином, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом з врахуванням встановленого судом початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, періоду нарахування 3% річних заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних з простроченої суми боргу за час прострочення з 18.03.2014р. по 13.01.2015р. в розмірі 534,76 грн. В решті заявленої до стягнення суми 3% річних в розмірі 1,78 грн. суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність.

Також, на підставі п. 4.3 договору позивач просить стягнути з відповідача за прострочення оплати вартості поставленого товару штраф у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочки, який за розрахунком позивача за період прострочення з 17.03.2014р. по 16.09.2014р. складає 19712,85 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору покупець за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар виплачує штраф у розмірі 0,5% від суми відмови.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, зокрема, вимоги ст. 549 Цивільного кодексу України та положень укладеного між сторонами договору, належна до стягнення сума штрафу повинна бути нарахована у відсотках від суму заборгованості, а не у відсотках від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, з врахуванням зазначених вище норм чинного законодавства, зокрема, вимог ст. 549 Цивільного кодексу України та п. 4.3 договору стягненню підлягає штраф у розмірі 0,5% від суми заборгованості та становить 107,72 грн. В решті заявленої до стягнення суми штрафу в розмірі 19605,13 грн. суд відмовляє, з огляду на її безпідставність.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 21544,10 грн. основного боргу, 3809,01 грн. інфляційних втрат, 534,76 грн. 3% річних, 107,72 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позову задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Расалес» (08325, Київська обл., Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Леніна, 20-Г, ідентифікаційний код 38337309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Росток» (57140, Миколаївська обл., Миколаївський район, с. Іванівка, вул. 8 Березня, 18, ідентифікаційний код 35010143) 21544 (двадцять одну тисячу п'ятсот сорок чотири) грн. 10 коп. основного боргу, 3809 (три тисячі вісімсот дев'ять) грн. 01 коп. інфляційних втрат, 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 76 коп. 3% річних, 107 (сто сім) грн. 72 коп. штрафу, 1041 (одну тисячу сорок одну) грн. 48 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Подоляк

Дата підписання рішення 03.04.2015р.