Ухвала суду № 43440745, 03.04.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/1516/14-ц Провадження № 22-ц/795/566/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Сташків В. Б. Доповідач - Литвиненко І. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЛитвиненко І.В.суддів:Страшного М.М., Шарапової О.Л.при секретарі:Нечасному О.Л.за участю:ОСОБА_5, представника Ріпкинської РДА Савенко В.О., представника Ріпкинської селищної ради Литвинюк Л.М., прокурора Сидоренко Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Ріпкинського районного суду від 3 лютого 2015 року по справі за позовом Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області в інтересах малолітньої ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Служба у справах дітей Ріпкинської районної державної адміністрації,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішенням суду позов задоволено частково. Суд відібрав малолітню ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, від матері ОСОБА_9 та батька ОСОБА_5 без позбавлення їх батьківських прав відносно дитини, передав малолітню ОСОБА_8 органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради Ріпкинського району і відмовив в задоволенні решти вимог, а також стягнув з ОСОБА_9 та ОСОБА_5 по 121,8 грн. судового збору в дохід держави.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що позивачем не надано доказів медичного характеру про необхідність направлення дитини до медичної установи та того, що батьки цьому перешкоджають.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 є батьками малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сім'я проживає разом в АДРЕСА_1.

Рішенням виконкому Ріпкинської селищної ради від 30.05.2012 року № 57 ОСОБА_5 та ОСОБА_9 включені до списку неблагополучних сімей.

За сприяння Ріпкинської районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді РДА, дитина була влаштована у листопаді 2012 році у Замглайський я/с «Малятко». У зв'язку з тим, що у ОСОБА_8 у дитсадку стався приступ судом, батькам було рекомендовано надати медичні довідки стосовно стану здоров'я дитини. Батьки таких довідок не надали і дитина тривалий час не відвідувала дитсадок.

Рішеннями виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради № 57 від 30.05.2012 року, № 91 від 28.08.2014 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 попереджались про адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов'язків відносно ОСОБА_8, зокрема, про створення належних умов для проживання і розвитку дитини.

31.07.2014 року Служба у справах дітей Ріпкинської РДА направила лист-рекомендацію родині ОСОБА_8 про здійснення повного медичного обстеження малолітньої ОСОБА_8.

З 11.09.2014 року дитина була зарахована до Замглайської ЗОШ І-ІІІ ступенів за заявою батьків. Згідно до характеристики зі школи, ОСОБА_8 відставала у фізичному та розумовому розвитку.

Рішенням виконавчого комітету Ріпкинської селищної ради № 122 від 23.10.2014 року ОСОБА_9 та ОСОБА_5 були попереджені про адміністративну відповідальність за невиконання батьківських обов'язків відносно ОСОБА_8 і зобов'язано їх провести стаціонарне медичне обстеження доньки ОСОБА_8, призначене обласним дитячим лікарем психіатром.

29.10.2014 року КЗ «Центр ПМСД» звернувся з листом до виконкому Ріпкинської селищної ради, в якому повідомлялось, що батьки з дитиною не з'являються до центру після обстеження в психіатра ЧОДЛ.

13.11.2014 року виконком Ріпкінської селищної ради на підставі листа КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Ріпкинського району Чернігівської області» прийняв рішення про негайне відібрання малолітньої ОСОБА_8 у її батьків, так як вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, не піклуються про її фізичний, моральний і духовний розвиток, а умови проживання сім'ї загрожують життю та здоров'ю дитини, та направили її на тимчасове влаштування до обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей.

З 17.11.2014 року ОСОБА_8 перебуває в Чернігівському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей (с.Хмільниця, Чернігівського району).

Вказаним рішенням виконкому було прийнято рішення про необхідність звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_9 та ОСОБА_5, оскільки вони ухиляються від виконання обов'язків по утриманню та вихованню своєї дитини, не піклуються про її здоров'я, не створюють належних умов проживання, ніде не працюють, соціальних виплат не отримують, на обліку в центрі зайнятості не перебувають, ОСОБА_5 має лише тимчасові заробітки.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що поясненнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 та письмовими доказами підтверджено відсутність належного лікування дитини, медичного догляду, відсутність належних умов проживання для дитини, але підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 та ОСОБА_9 є недостатніми і в інтересах дитини, її необхідно відібрати у батьків без позбавлення батьківських прав та передати органу опіки та піклування Ріпкинської селищної ради.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вони відповідають наданим доказам та положенням діючого законодавства.

Так, частиною 2 ст.150 СК України визначено обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках, при доведеності винної поведінки батьків, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, при цьому вирішити питання про відібрання дитини у відповідачів без позбавлення їх батьківських прав і передачу дитини органам опіки та піклування, якщо цього потребують її інтереси.

Суд першої інстанції не знайшов підстав для позбавлення ОСОБА_5 та ОСОБА_9 батьківських прав, і в цій частині рішення суду не оскаржується.

Проте, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що інтереси ОСОБА_8, а саме її психо-фізичний розвиток потребує захисту у зв'язку з тим, що батьки не приділяють цьому питанню належної уваги.

Посилання апелянта на те, що суд в своєму рішенні не опирається ні на які медичні висновки про необхідність направлення дитини до медичної установи, не заслуговує на увагу, оскільки рішенням суду дитина не направлялась до медичної установи, а передавалась лише органу опіки та піклування, до компетенції якого належить вирішити питання про те, де буде знаходитись дитина.

Суд першої інстанції розглядав лише питання про те, чи існує потреба у захисті інтересів дитини і чи належним чином батьки піклуються про дитину.

Амбулаторною карткою ОСОБА_8, медичною карткою розвитку ОСОБА_8, оглянутими в судовому засіданні, підтверджується той факт, що з самого народження дитина за висновком лікарів потребувала обстеження у невролога та дитячого психіатра, батькам надавались направлення для обстеження у невролога, психіатра, генетика, ендокринолога та стаціонарного лікування дитини починаючи з березня 2010 року у зв'язку з епісиндромом та затримкою психо-мовленнєвого розвитку.

З актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї ОСОБА_9 починаючи з лютого 2013 року до жовтня 2014 року (а.с.21-30) вбачається, що санітарний стан в приміщенні незадовільний, продукти харчування маються в недостатній кількості, відсутні м'ясо-молочні продукти, ОСОБА_9 пропонувалась допомога в перевезенні дитини до лікарні для обстеження, але вона відмовлялась і заперечувала потребу в обстеженні.

Про те що ОСОБА_8 потребувала допомоги фахівців свідчить і той факт, що вона з 11.09.2014 року була зарахована до Замглайської ЗОШ І-ІІІ ступенів за заявою батьків, але, згідно до характеристики зі школи, вона відставала у фізичному та розумовому розвитку.

З листа КЗ «Центр ПМСД» виконкому Ріпкинської селищної ради від 22.10.2014 року вбачається, що ОСОБА_8 стоїть на диспансерному обліку у невролога ЧОДЛ, має затримку психо-фізичного та мовного розвитку і на початку 2014 року батьків ОСОБА_8 було запрошено на нараду в Ріпкинську РДА, де вони обіцяли обстежити дитину в травні 2014 року.

На підтвердження того, що дитина обстежувалась у лікарів для визначення освітнього рівня, ОСОБА_5 надав картку стану здоров'я і розвитку дитини, яку готував для Чернігівської обласної психолого-медико-педагогічної консультації і з якої вбачається, що обстеження дитини проводилось педіатром, офтальмологом, неврологом, логопедом, та психологом починаючи з 14.03.2014 року. Також ОСОБА_5 надав електроенцефалограму, яку провели ОСОБА_8 22.09.2014 року за направленням невролога ЧОДЛ від 27.08.2014 року, і довідку з Чернігівської психоневрологічної лікарні від 24.10.2014 року, в якій було рекомендовано стаціонарне обстеження для вирішення питання про призначення соціальної допомоги у зв'язку з діагнозом ОСОБА_8 «легка розумова відсталість, ОНР І-ІІ рівня».

Ці обставини підтвердили той факт, що батьки ОСОБА_8 все ж таки не байдуже ставляться до інтересів дитини, не ухиляються від виконання своїх обов'язків, але надані документи не спростовують того, що батьки недостатньо приділяють уваги розвитку та вихованню дитини. Зокрема, картка стану здоров'я і розвитку дитини, яку необхідно було надати до 30.09.2014 року Чернігівській обласній психолого-медико-педагогічній консультації для визначення програми навчання ОСОБА_8, ОСОБА_5 так і не була надана, так як він розпочавши обстеження, не обстежив дитину у психіатра до вказаної дати і це призвело до того, що для дитини, у якої існували проблеми зі здоров'ям, вчасно не була визначена програма навчання. Рекомендації лікаря Чернігівської психоневрологічної лікарні від 24.10.2014 року ОСОБА_5 відмовляється виконувати, посилаючись на недовіру до стаціонарного лікування у психіатричній лікарні. Крім того, про проведені обстеження ОСОБА_5 не доводить до відома орган опіки та піклування, КЗ «Центр ПМСД» на яких покладений обов'язок по контролю за дітьми з неблагополучних сімей.

Наведене свідчить про те, що інтереси дитини потребують захисту, про що мотивовано зазначено в рішенні суду першої інстанції.

Щодо посилань апелянта на фактичне позбавлення його права на виховання та утримання дитини, то дані посилання не відповідають дійсності, оскільки він не позбавлений батьківських прав, має право відвідувати дитину, піклуватись про неї, утримувати, і, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини, він має право відповідно до ч.3 ст. 170 СК України звернутись з заявою про повернення дитини.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для зміни судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ріпкинського районного суду від 03 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: