Постанова № 43440272, 31.03.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1481/15-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/194/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 31.03.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 березня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Захарова А.О. та представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2015 року, якою, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить (одна тисяча сімсот) 1700 гривень з конфіскацією 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) доларів США та 14750 (чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят) російських рублів в дохід держави ,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови судді, 01 лютого 2015 року, о 00 годині 47 хвилин, в залі "Приліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", під час проведення митного контролю пасажирів, які прилетіли до України з Російської Федерації, м. Москви , рейсом № 1802, у громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_3, який обрав своїми діями обрав проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого кольору - "зелений коридор", тим самим заявивши, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі території України.

Після перетину пасажиром "білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю "зелений коридор", у нього було виявлено 1680 доларів США та 14750 російських рублів, які перевищували наявну у нього суму валюти в розмірі 11315 доларів США, що знаходились у кишені куртки, одягненої на пасажирі без ознак приховування.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 під час проходження митного контролю порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Постановою судді ОСОБА_3 визнано винним та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, з конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти в розмірі 1680 доларів США та 14750 російських рублів в дохід держави в дохід держави.

Не погоджуючись з вказаною постановою, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності та на підставі ст.22 КупАП, обмежившись усним зауваженням, вилучені грошові кошти повернути ОСОБА_3.

Вказує, що при складенні протоколу про порушення митних правил було порушено право ОСОБА_3 користуватися послугами перекладача. Апелянт просить врахувати, що ОСОБА_3 вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні дружину та двоє малолітніх дітей, вилучені грошові кошти належать йому особисто та необхідні для забезпеченння його родини. Зазначає, що ОСОБА_3 вчинив правопорушення з необережності, не маючи наміру приховувати грошові кошти та щиро розкаявся у скоєному.

Вважає, що застосування конфіскації, як предмету порушення митних правил в даному випадку є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки покладає на ОСОБА_3 "індивідуальний надмірний тягар".

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в підтримку поданої апеляційної скарги, думку представника Київської митниці ДФС, який вважає постанову судді законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і стверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 01 лютого 2015 року № 0068/125120101/15; доповідними записками старшого державного інспектора ВМО № 1 МП «Бориспіль-аеропорт» щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил; переліком купюр та описом готівки вилучених у ОСОБА_3.

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ст. 471 МК України та на законних підставах, у відповідності до санкції цієї статті наклав на нього стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Відповідно до ст. 471 МК України за порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, передбачене накладення стягнення у вигляді штрафу, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, також з конфіскацією цих товарів.

Згідно постанови КМУ від 21 травня 2012 року № 436 « Про затвердження переліку товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України» готівка віднесена до товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежено законодавством України. Зазначені нормативні документи дають підстави вважати те, що іноземна валюта є товаром для переміщення через митний кордон України, а тому вона відповідно до санкції ст. 471 МК України, підлягає обов'язковій конфіскації.

Посилання апелянта на відсутність у ОСОБА_3 умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та не знання української мови, не може бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується виною у формі, як умислу так і необережності.

Стосовно доводів про порушення права ОСОБА_3 на захист в частині можливості скористатися послугами захисника, то вони є не обґрунтованими.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил та протоколу опитування, ОСОБА_3 були роз'яснені його права і порушень щодо цього допущено не було.

Твердження апелянта про те, що застосування конфіскації в якості додаткового адміністративного стягнення є порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Враховуючи наведене, підстав для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції не вбачаю.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2015 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Полосенко