Постанова № 43439876, 31.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 911/4100/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Баранця О.М.

при секретарі судового засідання Богатчук К.І.

за участю представників:

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: Грановський О.В.

Якименко В.П.

від відповідача: Парфенюк Т.В.

від прокуратури: Шиленко М.В.

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2014 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі:

1 - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

2 - Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та

газифікації "Київоблгаз"

до ТОВ "Морозівська птахофабрика"

про стягнення 5447181 грн. 40 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.12.2014 по справі №911/4100/14 відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення господарського суду Київської області від 10.12.2014 по справі №911/4100/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Синиці О.Ф. (доповідач), суддів: Зеленіна В.О., Ткаченка Б.О., та призначено розгляд скарги на 11.02.2015.

Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду № 09-52/130/15 від 10.02.2015, в зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Синиці О.Ф. на лікарняному, відповідно до підпунктів 3.1.11, 3.1.13 пункту 3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи №911/4100/14.

Відповідно до довідки про повторний автоматичний розподіл справ між суддями від 10.02.2015 справу призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 11.02.2015 апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області прийнято до свого провадження у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач): Сітайло Л.Г. судді: Баранець О.М., Пашкіна С.А.

11 лютого 2015 року, до початку судового засідання, представником позивача 2, через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду, подано письмові пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 відкладено розгляд справи до 10.03.2015.

10 березня 2015 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача 2 надійшли додаткові пояснення та документи по справі.

10 березня 2015 року, через відділ документального забезпечення суду, від представника позивача 1 надійшли письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 10.03.2015 оголошено перерву до 31.03.2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2015 відкладено розгляд справи до 31.03.2015.

31 березня 2015 року, через відділ документального забезпечення суду, від заступника прокурора Київської області надійшли письмові пояснення по справі.

В судове засідання 31.03.2015 з'явились представники позивача 2, відповідача та прокурора.

Представник позивача 1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Беручи до уваги, що представник позивача 1 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, про що свідчить підпис представника позивача 1 в повідомленні про перерву в судовому засіданні від 10.03.2015 (Том 2 а.с. 192), колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника позивача 1.

Представники позивача 2 та прокурор в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2014. Проти розгляду справи у відсутність представника позивача 1 не заперечували.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2014. Проти розгляду справи у відсутність представника позивача 1 не заперечував.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача 2, відповідача та прокурора, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

2 січня 2013 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Морозівська птахофабрика" (споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб промислових споживачів за №2013/П-ПР-04010033889787-30526 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник протягом 2013 року здійснює постачання природного газу (далі - газ) в обсягах та порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу в розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 2.6 Договору постачання, послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Пунктом 2.7 Договору постачання передбачено, що постачальник до 2-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Відповідно до пункту 2.9 Договору постачання акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Згідно з п. 4.4 Договору постачання ціна газу, відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору, є обов'язковою для сторін. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу.

Пунктом 5.1.5 Договору передбачено, що постачальник зобов'язаний складати та надавати на погодження споживачеві акт приймання-передачі газу.

Відповідно до пункту 5.3.3 Договору постачання, споживач зобов'язаний оплачувати постачальникові вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, позивач 2 протягом 2013 року постачав відповідачу природний газ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 27.06.2013, в результаті проведеної повірки лічильника відповідача в сервісному центрі з повірки та ремонту лічильників газу ПАТ "Київолгаз" представником ДП "Укрметртестстандарт", встановлено невідповідність конструктивного виконання лічильника його технічним характеристикам, в зв'язку з чим відповідач спожив значно більше газу ніж оплатив, внаслідок чого, в останнього виникла заборгованість в розмірі 5447181,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві відповідача встановлено та експлуатується газоспоживне обладнання: - теплогенератори "Termobileaga 111" (96 шт. по 105 кВт), котел газовий "Рівнетерм-48" (4 шт. по 48 кВт), котел "Велгас" (1 шт. по 18 кВт), конвектор АКОТ - 5СП.

Під час проведення чергової повірки лічильника відповідача в сервісному центрі з повірки та ремонту лічильників газу ПАТ "Київоблгаз" представником ДП "Укрметртестстандарт" 27.06.2013 встановлено невідповідність конструктивного виконання лічильника його технічним характеристикам, що викладені в описі типу та сертифікаті калібрування заводу-виробника, зокрема, на шильді лічильника вказано значення вихідного сигналу з лічильника 1 м3 на 1 імпульс, що не відповідає значенню, яке відображене в сертифікаті калібрування заводу виробника, який вказав 10 імпульсів на 1 м3, що призвело до негативного результату повірки (похибка мінус 89,99%%).

Як вбачається з листа ДП "Айтрон Україна" №27 від 15.08.2013 року та протоколу від 01.08.2013 року (за участю представників відповідача, позивача, ТОВ "Айтрон" та ТОВ "Ізодром"), в свідоцтві про первинну державну метрологічну повірку лічильника, виданому ДП "Укрметртестстандарт" та офіційному сертифікаті калібрування заводу-виробника помилково зазначено ціну імпульсу - 10 імпульсів на 1 м3. Реальна ціна імпульсу лічильника, що належить відповідачу, становить 1 імпульс на 1м3.

В той же час, під час встановлення зазначеного лічильника проведено перевірки лічильника газу Delta S3-Flow G-400 №3400560543.

Так, згідно зі свідоцтвом про державну метрологічну атестацію №39.0007.12 від 13.01.2012 ДП "Укрметртестстандарт" комерційним обліком споживання природного газу, який належить ТОВ "Морозівська птахофабрика", є трубопровід DN=150 мм; лічильник газу Delta S3-Flow G-400 №3400560543 та коректор об'єму газу ВЕГА-1.01-БВ-1,0, зав. №04809.

За результатами державної метрологічної атестації, проведеної за МДУ 010/03-01, вузол визнано таким, що відповідає вимогам експлуатаційної документації.

Відповідно до акту б/н від 02.07.2012 система обліку споживання газу типу - лічильник Delta S3-Flow G-400 №3400560543, коректор ВЕГА-1.01, №04809 пройшла випробування протягом 72 годин, відповідає вимогам ДБН В.2.5-20-2001, правил РД 50-2013-80, ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5.2007 "Вимірювання витрати та кількості рідини та газу із застосуванням стандартних звужуючих пристроїв", "Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання", правил безпеки систем газопостачання України, метрологічно атестована як комерційна для взаємних розрахунків між споживачем і газозбутовою організацією.

Отже, відповідач правомірно використовував зазначений лічильник в комерційних цілях, з наявністю необхідних документів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач не знав та не міг знати про невідповідність конструктивного виконання лічильника його технічним характеристикам.

Відповідно до п. 2.6 Договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, підставою для проведення розрахунків між сторонами, відповідно до умов Договору є акт приймання-передачі газу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що об'єм та вартість фактично спожитого відповідачем газу, мають бути відображені в актах приймання-передачі газу за відповідний період.

Однак, матеріали справи не містять актів приймання-передачі газу виставлених відповідачу на суму 5447181 грн. 40 коп., а також доказів, які б підтверджували реальний об'єм та вартість спожитого відповідачем газу за період з липня 2012 року по травень 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося судове рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що судом першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, Першого заступника прокурора Київської області та скасування рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2014.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 10.12.2014 по справі №911/4100/14 - без змін.

Матеріали справи №911/4100/14 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

О.М. Баранець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01.04.2015