Постанова № 43439815, 23.03.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2015 року 810/1053/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010"

до

Київської митниці Міндоходів

про

скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом Київської митниці Міндоходів про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.10.2014 №125130005/2014/00156 та рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивач визначив його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту), заявив цей показник у декларації митної вартості, до якої додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, орган доходів і зборів не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу і подальшому відмовив у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску товарів.

На думку позивача, рішення органу доходів і зборів про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу прийнято з порушенням чинного законодавства, а тому відмова в митному оформленні товарів є безпідставною.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що під час здійснення митного контролю у митного органу виникли сумніви щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення документів, оскільки ці документи містили розбіжності. Крім того, згідно із наявною в ЄАІС Держмитслужби України інформацією, митна вартість поставленого позивачем товару значно відрізнялась від наявної в базі інформації. Таким чином, дії митниці щодо визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за шостим (резервним) методом є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України.

До початку розгляду справи по суті представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.10.2013 між компанією Guizhou Tyre I/E Co., Ltd. (продавець) та ТОВ "Дельта-2010" (покупець) було укладено контракт №GT-DE/2013-1016, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує шини, камери, обвідні смужки, ущільнювальні кільця (товар) на умовах поставки FOB або CFR, або CIF, або CIP, або DAP, відповідно до Incoterms 2000, відповідно до інвойсів, які є невід'ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 2 Контракту № GT-DE/2013-1016, валютою контракту визначено долари США, загальна вартість контракту складає 2000000,00 доларів США. Інвойс вважається невід'ємною частиною контракту. За даним контрактом допускаються часткові поставки. Кількість, вартість та перелік товарів визначаються у інвойсах по кожній частковій поставці.

У вересні 2014 року з метою митного оформлення товару, імпортованого позивачем на підставі вищезазначеного контракту, товариством до Київської митниці Міндоходів була подана вантажна митна декларація (далі - ВМД) №125130005.2014.547347 від 23.09.2014.

Митна вартість була заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості позивачем подано митному органу наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД №125130005.2014.547347: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами 125/2012/0001072 від 17.03.2014; міжнародну СMR №070 від 22.09.2014; міжнародну СMR №767 від 22.09.2014; коносамент SHASEA090157 від 19.08.2014; платіжне доручення в іноземній валюті №347 від 28.08.2014; лист-підтвердження вартості перевезення товару (транспортні витрати) від 10.09.2014; прайс-лист виробника від 04.08.2014; інвойс (фактура) №14080683001 від 19.08.2014; пакувальний лист №14080683001 від 19.08.2014; контракт (зовнішньоекономічний договір) №GT-DE/2013-1016 від 16.10.2013; сертифікат відповідності UA1.009.0013492-14 від 03.03.2014; інформацію про радіологічний контроль товару 2761 від 19.08.2014; сертифікат про походження ССРІТ 141151736 14С5200А0028/00 від 19.08.2014; митну декларацію країни відправлення 530420140045608683 від 20.08.2014, завірена радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі (ТПП).

Розглянувши подані позивачем документи, Київською митницею Міндоходів було сформовано картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів за заявленою позивачем митною вартістю від 02.10.2014 №125130005/2014/00156 та прийнято рішення про коригування митної вартості 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2, яким скориговано митну вартість імпортованого товару – шин пневматичних гумових нових для вантажних автомобілів, тип протектору – універсальний, всесезонний, з індексом навантаження більш як 121: безкамерні: 295/80 R22.5-18 GL296А TL ADVANCE, індекс навантаження, індекс швидкості L(120 км/год) – 24 шт.; 295/80 R22.5-18 GL267D TL ADVANCE, індекс навантаження, індекс швидкості М(130км/год) – 45шт.; 315/80 R22.5-18 GL267D TL ADVANCE, індекс навантаження 154/150, індекс швидкості М(130км/год) – 20 шт.; 315/80 R22.5-18 GL296А TL ADVANCE, індекс навантаження 154/150, індекс швидкості М(130км/год) – 33 шт.; 385/65 R22.5-18 GL286Т TL ADVANCE, індекс навантаження 158, індекс швидкості L(120км/год) – 96 шт., торгівельної марки: ADVANCE, виробник: Guizhou Type Corporation, країна виробництва:CN, за шостим резервним методом на рівні 210,1313 доларів США за одиницю товару.

Підставами для коригування митної вартості за шостим (резервним) методом, у відповідності до графи 33 оскаржуваного рішення стали: неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості, зокрема, метод 1 не може бути застосовано, оскільки у наданих декларантом до митного оформлення документах та додатково поданих документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності та не містяться відомості щодо підтвердження числових значень складових митної вартості товарів (експертний висновок не враховує аналіз цін виробників аналогічної продукції на ринку, не враховані всі витрати до кордону України відповідно до рахунку на перевезення). Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовані у зв’язку з невиконанням вимог статей 59-60 Митного кодексу України; методи віднімання та додавання згідно із статтями 62-63 Митного кодексу України – через відсутність інформації щодо ціни складових для визначення за даними методами. Митна вартість визначена за шостим (резервним) методом з урахуванням наявної інформації раніше визначеного рівня митної вартості за МД від 12.09.2014 №125130012/2014/547026.

Таким чином, в результаті прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості від 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2 відповідно збільшився митний збір і податок на додану вартість на загальну суму 18161,34 грн.

З метою випуску товарів у вільний обіг, позивач надав згоду митному органу на списання митного збору і податку на додану вартість, збільшених після коригування митної вартості, із попередньо сплаченого гарантійного платежу, який був здійснений відповідно до платіжного доручення від 19.09.2014 №4080 на суму 950000,00 грн.

Не погоджуючись із спірним рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 Митного України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема: код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Відповідно до частин п’ятої, шостої та одинадцятої статті 264 Митного кодексу України з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється, зокрема, із застосуванням інформаційних технологій, які включають в себе контроль співставлення та контроль із застосуванням системи управління ризиками.

Відповідно до частини третьої статті 337 Митного кодексу України, контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов'язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, передбачено, що при здійсненні митного оформлення митної декларації (МД) виконуються такі митні формальності: перевірка дотримання строків подання МД (у випадках, визначених законодавством); перевірка наявності відміток про завершення переміщення товарів (у випадках, визначених законодавством з питань державної митної справи); контроль співставлення (автоматизоване порівняння) даних, які містяться в ЕК МД (ЕМД), та інших документів, поданих для митного оформлення; контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР; перевірка правильності класифікації товарів; перевірка правильності визначення країни походження товарів; перевірка дотримання встановлених до задекларованих товарів заходів нетарифного регулювання; перевірка наявності задекларованих товарів у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності; перевірка правильності застосування пільг в оподаткуванні; перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Згідно із положеннями статей 49 і 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно із частинами четвертою та п'ятою статті 54 Митного кодексу України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз положень частини третьої статті 53, частин першої, другої та п'ятої статті 54, статті 58 Митного кодексу України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту є за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Згідно із статтею 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, підставою для коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів стало те, що експертний висновок не враховує аналіз цін виробників аналогічної продукції на ринку та позивачем не враховані всі витрати до кордону України відповідно до рахунку на перевезення.

Однак, суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Так, в експортному висновку ДП "Укрпромзовнішекспертиза" №3339 від 25.09.2014 вказується, що згідно аналізу комерційних пропозицій підприємств виробників та постачальників відповідної продукції, можна вважати, що рівень цін на автошини, що імпортуються згідно Інвойсу №14080683001 від 19.08.2014 до контракту №GT-DE/2013-1016 від 16.10.2013, на умовах поставки FOB – SHENZHEN, Китай, відповідає поточній кон’юктурі ринку. Рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, умов оплати, розміру партії, кон’юктурної ситуації на ринку, тощо. Джерела інформації: цінові пропозиції компаній виробників: Shifeng Juxing Tire Co., Ltd.; Seastar Rubber Co., Ltd.; Weifang Lutong Rubber Co., Ltd.; Qingdao J&G International Trading Co., Ltd.; Qingdao Delekang Industrial And Trading Co., Ltd., Beijing BOE Commerce Co., Ltd.; Landmax International Co., Ltd., Qingdao Sinoriver Tyre Co., Ltd.

З викладеного вище вбачається, що зауваження відповідача, що експертний висновок не враховує аналіз цін виробників аналогічної продукції на ринку, не відповідають дійсності, ДП "Укрзовнішекспертиза" провело аналіз цін аналогічної продукції на ринку, що і відображено у висновку №3339 від 25.09.2014.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на вимогу відповідача, яка відображена в електронному повідомленні від 25.09.2014, надано договір на транспортно-експедиційні послуги №1911-13 від 19.11.2013, рахунок на транспортні послуги №931 від 26.09.2014, страховку від 15.08.2014 №20203252010014001123, прайс-лист виробника, висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП "Украпромзовнішекспертиза" №3339 від 25.09.2014 та видаткові накладні.

Жодних конкретних інших розбіжності в документах, відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/000589/2 від 02.10.2014 не вказано, а тому неможна вважати зауваження відповідача, які викладені в рішенні про коригування митної вартості товарів від 02.10.2014, такими, що можуть впливати на митну вартість товару, виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 2 контракту № GT-DE/2013-1016 від 16.10.2013 (купівля – продаж шин, камер, обідних стрічок та ущільнюючих кілець) укладеного між компанією Guizhou Tyre I/E Co., Ltd. та ТОВ "Дельта-2010", загальна сума контракту складає 2000000,00 доларів США, по даному контракту допускаються часткові поставки, кількість, ціна та перелік товарів по кожній частковій поставці будуть відображені в інвойсах, які вважаються невід’ємною частиною контракту.

Судом встановлено, що при декларуванні митної вартості товарів, які були придбані позивачем по контракту №GT-DE/2013-1016 від 16.10.2013, позивач надав відповідачу всі необхідні документи, які підтверджують вартість придбаного товару та передбачені розділом 2 контракту і ст. 53 МК України, а саме: контракт (зовнішньоекономічний договір) №GT-DE/2013-1016 від 16.10.2013, інвойс (фактура) №14080683001 від 19.08.2014, платіжне доручення в іноземній валюті №347 від 28.08.2014.

Так, саме в інвойсі №14080683002 від 19.08.2014 зазначена кількість, ціна та перелік товару, який був наданий позивачем відповідачу при розмитненні товару, але не був взятий до уваги відповідачем.

Крім того, ціна розмитнюваного товару, яка була задекларована позивачем підтверджується не лише інвойсом, а також прайс-листом до інвойсу, завіреним радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі, експортною митною декларацією та висноком №3339 від 25.09.2014 щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту №GT-DE/2013-1016 від 16.10.2013, який розроблявся ДП "Укрпромзовнішекспертиза".

Судом встановлено, що вказані документи подавалися декларантом інспектору м/п, але вони не були взяті до уваги.

Крім того, аналіз положень частини третьої статті 53 та статей 54, 58 Митного кодексу свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов’язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Підтвердження тому, що позивач при декларуванні митної вартості товару зазначив не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості та що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів, відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів не вказано.

Натомість, як було встановлено судом, ціна розмитнюваного товару, яка була задекларована позивачем, підтверджується інвойсом, прайс-лиcтом завіреним радою Китаю зі сприяння міжнародній торгівлі, висновком №3339 від 25.09.2014 щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту №GT-DE/2013-1016 від 16.10.2013, який розроблявся ДП «Укрпромзовнішекспертиза».

Отже, ТОВ "Дельта-2010" для підтвердження митного оформлення товару було подано усі документи, які підтверджують вартість товару та усі складові митної вартості.

За таких обставин суд вважає, що у митного органу не було підстав для коригування митної вартості товарів у зв’язку з наявністю розбіжностей у поданих позивачем документах, які призвели до виникнення сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості.

Крім того, як вбачається із оскаржуваного позивачем рішення та заперечень відповідача, під час здійснення контролю за правильністю визначення задекларованої позивачем митної вартості товару, митним органом було проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, та цінову інформацію ЄАІС Держмитслужби. При цьому було виявлено, що задекларована позивачем митна вартість товарів значною мірою відрізнялась від митної вартості товарів, ввезених на територію України за іншими угодами.

У той же час, суд зазначає, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Суд зазначає, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що митний орган неправомірно відмовив позивачу у визначені задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, а відтак, прийняте за наслідками такої відмови рішення відповідача про коригування митної вартості від 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2 та картка відмови у митному оформленні товарів від 02.10.2014 №125130005/2014/00156 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, Відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження позиції щодо правомірності застосування норм митного законодавства, а відтак, Відповідач не довів суду правомірність прийняття оскаржуваних рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, витрати по сплаті судового збору підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.10.2014 №125130005/2014/00156, видану Київською митницею Міндоходів.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 02.10.2014 №125000003/2014/000589/2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта-2010" (код ЄДРПОУ 36998136) витрати по сплаті судового збору в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.