Ухвала суду № 43439660, 02.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/7179/14 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкової вимоги,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що станом на 10.12.2014р. позивачем не сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання, у зв'язку з чим податковим органом винесено податкову вимогу від 11.12.2014р. № 1155-25-26, відповідно до якої з поміж узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 17 685,21 грн. від підприємця вимагається сплатити 2 294,16 грн. пені.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно з пп. 20.1.18 та пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

У відповідності до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Як встановлено п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Так як станом на 10.12.2014р. сума податкового зобов'язання позивачем не була погашена самостійно, то нарахування пені на суму цього зобов'язання за кожний календарний день прострочення у його сплаті узгоджується з вищенаведеними приписами Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

30.04.2014р. Білоцерківською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 1012/0008201703/81, яким визначено ФОП ОСОБА_3 податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 17 685,21 грн., з них 14 012,17 грн. основного платежу та 3 673,04 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2014р. у справі № 810/3628/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014р., у задоволенні вказаного позову ФОП ОСОБА_3 відмовлено в повному обсязі.

Отже, в силу п. 56.18 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 17 685,21 грн. набуло статусу узгодженого та підлягало до сплати підприємцем.

Разом з тим, станом на 10.12.2014р. суму податкового зобов'язання позивачем не сплачено.

Зазначені обставини не заперечуються сторонами.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом правомірно винесено податкову вимогу від 11.12.2014р. № 1155-25-26.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.