Ухвала суду № 43439404, 03.04.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10685/14-к

Провадження № 1-кп/369/208/15

УХВАЛА

Іменем України

03.04.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурора Куца О.О.

захисника ОСОБА_1,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42014110000000161 від 26.04.2014 року за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрівськ Пермської області РФ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

встановив:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, надійшло 16.03.2015 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області з Апеляційного суду Київської області відповідно до ухвали від 03.03.2015 року, якою у вказаному кримінальному провадженні призначено новий судовий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 416 КПК України після скасування вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу ІV цього Кодексу (статті 314-391 КПК України), тому у кримінальному провадженні на підставі ч. 1 ст. 314 КПК України було призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, яке підтримав ОСОБА_2, про повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає вимогам закону через неконкретне обвинувачення.

За таких обставин суд, вислухавши клопотання учасників судового засідання, з'ясувавши їхню думку з приводу заявлених клопотань, приходить до наступного висновку.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчиненні злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» №9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого розгляду (рішення від 25.03.1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).

Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, так як в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що досудовим розслідуванням зібрано достатньо доказів для підозри ОСОБА_3 у внесенні до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей.

Таким чином, прокурором у відповідності до вимог кримінального процесуального закону підозрюваному ОСОБА_2 фактично не висунуто обвинувачення у вчиненні відповідного злочину, що унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, у зв'язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Крім того, постановою від 10.10.2014 року заступника прокурора області старшого радника юстиції Мельник Ю.І. (том 4 а.с. 127-128) були надані вказівки у кримінальному провадженні № 42014110000000161, які стосуються правового статусу у кримінальному провадженні ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також звернуто увагу на відсутність у кримінальному провадженні висновку службового розслідування щодо правомірності дій працівників УДА ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13

Вказівки прокурора виконані не були, 10.10.2014 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру, 14.10.2014 року у кримінальному провадженні було затверджено обвинувальний акт, який 20.10.2014 року надійшов в провадження суду.

Не виконання вказівок прокурора у кримінальному провадженні призвело до порушення прав ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що також унеможливлює призначення судового розгляду кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 20, 314-315, 369 КПК України, суд -

ухвалив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014110000000161 від 26.04.2014 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, повернути прокурору Київської області для усунення недоліків.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 (семи) діб з моменту її оголошення до Апеляційного суду Київської області.

Суддя Омельченко М.М.