Ухвала суду № 43438763, 24.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-ц/796/3195/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Українець В.В.

Доповідач - Кабанченко О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Желепи О.В.,

Рубан С.М.

при секретарі - Осмолович В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронна страхова компанія» про стягнення коштів.

Заслухавши доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року визнано неподаною та повернуто позивачу позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ «Українська охоронна страхова компанія» про стягнення коштів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та направити справу до Солом'янського районного суду м. Києва для продовження розгляду. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та не відповідає нормам процесуального права. Посилається на те, що відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», та п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він, як споживач, звільняється від сплати судового збору за позовом, що пов'язаний з порушенням його прав. В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції проігноровано вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України № 5, зазначено, що позивач не може бути визнаний споживачем та користуватися правами, передбаченими Законом України «Про захист прав споживачів» лише тому, що він не є стороною у Договорі страхування, такий висновок не відповідає діючому законодавству, оскільки поняття «споживача», визначене законом, не має обов'язкової ознаки «сторона Договору».

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2014 року ОСОБА_2 було подано до суду позовну заяву до ПАТ «Українська охоронна страхова компанія» про стягнення коштів, у якій позивач просив зобов'язати відповідача здійснити виплату страхового відшкодування позивачу, як потерпілому внаслідок ДТП, за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який був укладений відповідачем ПАТ «Українська охоронна страхова компанія» і винною у ДТП особою - ОСОБА_3

Відповідно до положень ст.. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 119, 120 ЦПК України, сплатить судовий збір, позовна заява вважається поданою в день первісного подання її до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою судді від 26 листопада 2014 року позовна заява ОСОБА_2 була залишена без руху, позивачу був наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 243 гривні 60 копійок.

12 грудня 2014 року ОСОБА_2 поштовим відправленням на адресу суду надіслав заяву про усунення недоліків в позовній заяві на виконання вимог ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року.

У заяві позивач вказав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», зазначив, що 18 жовтня 2013 року з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій був пошкоджений автомобіль позивача, цивільна відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПАТ «Українська охоронна страхова компанія», яка не сплатила йому (ОСОБА_2) страхове відшкодування, на підставі цього він є споживачем страхових послуг, які мають надаватись відповідачем.

Недоліки заяви, зазначені в ухвалі суду від 26 листопада 2014 року, позивачем не було усунуто, у зв'язку з чим позовна заява визнана неподаною та повернута.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу, оскільки позивач не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, укладеного між ПАТ «Українська охоронна страхова компанія» та ОСОБА_3 Він є особою, що набула право на звернення до страхової компанії для отримання страхового відшкодування в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась з вини ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги щодо звільнення позивача від сплати судового збору, за подачу позову, що пов'язаний із захистом прав споживача, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що правовідносини, які регулюються Законом України ««Про захист прав споживачів» виникли між страховиком ПАТ «Українська охоронна страхова компанія» і страхувальником ОСОБА_3 у позивача, як потерпілої у ДТП особи, виникло право на відшкодування завданої йому у ДТП шкоди особою, винною у завданні шкоди, а якщо цивільна відповідальність винної особи застрахована, шкоду (в межах ліміту відповідальності) відшкодовує страховик.

Отже, між відповідачем і позивачем відсутні правовідносини, щодо надання послуг, і позивач не є споживачем у розумінні положень Закону України ««Про захист прав споживачів» і не звільняється від сплати судового збору за подання позову.

Зважаючи на наведені обставини, судом першої інстанції обґрунтовано ухвалою від 18 грудня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 визнано неподаною та повернуто позивачу, що відповідно до ст. 121 ч. 5 ЦПК України не є перешкодою для повторного звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду від 18 грудня 2014 року.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» №3674-VI, який набрав чинності 1 листопада 2011 року, за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції передбачена сплата судового збору у розмірі 121 гривні 80 копійок.

Враховуючи, що судовий збір не був сплачений за подання апеляційної скарги на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року, він підлягає стягненню.

Керуючись ст.. ст.. 307, 312 ЦПК України, п. 14 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп. на р/р 31210206780010 Код ЄДРПОУ 38050812, отримувач коштів - УДКС у Солом'янському районі м. Києва, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: