Рішення № 4343843, 27.10.2008, Рівненський районний суд Рівненської області

Позивач підтримав позов, пояснив про обставини, описані вище.

Відповідачка не з'явилася в судове засідання. Про слухання справи була повідомлена належним чином, шляхом опублікування оголошення в газеті „Вісті Рівненщини”.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачеві на праві приватної власності належить будинковолодіння. В цьому будинку зареєстрована відповідачка та її троє неповнолітніх дітей.

Відповідачка з дітьми протягом трьох років не проживає в будинку позивача; не сплачувала комунальні платежі; не веде з позивачем спільне господарство.

Вказані обставини ствердили свідки.

Відповідно до статті 64 ЖК України, до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до частини 1 статті 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Між сторонами не укладалися угоди щодо порядку користування будинковолодінням. Отже, за змістом статтей 64, 156 ЖК України, відповідачка перестала бути членом сім'ї позивача.

Суд зважає і на положення статті 405 ЦК України, згідно з якими член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, відповідачка втратила право на користування житловим приміщенням, що належить позивачеві. Зважаючи, що місце проживання неповнолітніх дітей визначається місцем проживанням їх батьків, то і неповнолітні діти відповідачки втратили право на користування цим житловим будинком.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 11, 88, 212-215, 217, 218, 225, 226 ЦПК України; ст.ст. 317, 319, 391, 405 Цивільного кодексу України 2003 року; ст.ст. 64, 156 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

ОСОБА_2 1980 р.н.;ОСОБА_3, 2003 р.н.; ОСОБА_4, 2002 р.н.;ОСОБА_5, 2001 р.н. визнати таким, що втратили право на користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2на користьОСОБА_1 07 грн. 50 коп. - судові витрати.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ГУ ДКУ в Рівненській області, р/р 31219259700295, МФО 833017, код ЗКПО 22586549, УДК в Рівненській області, код платежу 22050000, призначення платежу - „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Рівненським районним судом Рівненської області”, сума - 08 грн. 50 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення може бути також оскаржене і без подання заяви про апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку неподання заяви про апеляційне оскарження у 10-денний строк рішення набуває законної сили після закінчення цього строку. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але не подано в подальшому апеляційну скаргу в 20-денний строк, то рішення набирає законну силу.

СУДДЯ: О.О.КРАСОВСЬКИЙ