Ухвала суду № 43438215, 02.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2015 р.справа № 808/6861/14(ДО/808/447/14)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Панченко О.М., Коршуна А.О.,

розглянувши у письмовому провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року у справі №808/6861/14 №ДО808/447/14 за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Красноармійськвугілля» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області 14 жовтня 2014 року звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Красноармійськвугілля», згідно з яким просить надати дозвіл на погашення податкового боргу у сумі 167541,79 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що ДП «Красноармійськвугілля» не сплачено самостійно задекларовані податкові зобов'язання на загальну суму 167 541,79 грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2014р. позовні вимоги Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області задоволено та стягнуто з рахунків ДП «Красноармійськвугілля», відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю в сумі 47 970,38 грн. та з податку на додану вартість в сумі 168 672,00 грн. Позивачем вжито першочергових заходів з метою стягнення з відповідача податкового боргу. Проте, кошти на розрахункових рахунках підприємства відсутні, у зв'язку із чим наявні підстави для прийняття рішення про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що позивачем не доведено наявність обставин які свідчать про відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, обслуговуючих такого платника.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме п.95.1 - 95.3 ст. 95 ПК України та процесуального права, а саме ст.ст.11,86,159 КАС України. Просить скасувати постанову суду першої інстанції.

В апеляційній скарзі посилається на обставини викладені в позові щодо несплати відповідачем заборгованості та зазначає про непогодження з рішенням суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ДП «Красноармійськвугілля» (ідентифікаційний код 32087941) зареєстроване як юридична особа 25.03.2003, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та з 31.03.2003 за № 144 узято на облік як платника податків у Красноармійській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (довідка форми № 4-ОПП від 30.06.2011 №26910/29-014-4).

15.02.2013 відповідачем була подана податкова декларація з орендної плати за землю за звітний податковий період - 2013 рік, згідно з якою задекларовано земельний податок на загальну суму 575 644,48 грн., який підлягав сплаті за період з січня по грудень 2013 року по 47 970,38 грн. на місяць.

18.12.2013 відповідач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, в якій самостійно визначив, що за підсумками поточного звітного періоду до бюджету підлягає сплаті податок на додану вартість в сумі 168 672,00 грн.

У зв'язку із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання податковий орган звернувся із відповідним позовом до суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2014 позовні вимоги Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області задоволено повністю та стягнуто з рахунків ДП «Красноармійськвугілля», відкритих у банках, кошти в рахунок погашення податкового боргу з плати за землю в сумі 47 970,38 грн. та з податку на додану вартість в сумі 168 672,00 грн. Указане рішення набрало законної сили (довідка від 23.05.2014 №805/489/14/5725/14).

На підставі вказаного рішення суду, позивачем на розрахункові рахунки ДП «Красноармійськвугілля», які відкриті в фінансових установах (банках), направлено інкасові доручення (розпорядження) від 23.07.2014 на стягнення коштів за податковим боргом, в результаті чого стягнуто з рахунків платника суму коштів у розмірі 48 866,81 грн. (інкасові доручення №№17, 19, 56). Інші платіжні вимоги повернуті податковому органу без виконання згідно з ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та п.12.11 Глави 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку, про що свідчать відповідні відмітки на зворотному боці вказаних платіжних вимог.

Оскільки заходи з погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника не призвели до повного погашення боргу відповідача Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області звернулась до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 167 541,79 грн. за рахунок майна платника податків ДП «Красноармійськвугілля», що перебуває у податковій заставі.

Правомірність вимог позивача про надання дозволу на погашення податкового боргу у сумі 167541,79 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявність обставин які свідчать про відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, обслуговуючих такого платника.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими органами.

Згідно з п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції 09.06.2003р. позивачем прийнято рішення № 37 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

28.02.2014р. позивачем складений акт № 2/25 опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) відповідно до якого проведений опис активів відповідача, на які поширюється право податкової застави, на загальну суму 5 144,00 грн.

10.06.2014р. позивачем складений акт № 7/25 опису майна (щодо зміни предмета податкової застави) відповідно до якого проведений опис активів відповідача, на які поширюється право податкової застави, на загальну суму 13 133,01 грн.

Із вказаними актами ознайомлено уповноваженого представника відповідача, про що свідчить його підпис у відповідній графі акта.

Крім того, до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено відповідні реєстраційні записи про податкову заставу, що підтверджується відповідними витягами.

У відповідності до п. 95.1 та 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з ч. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до зазначених норм ПК України, продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі здійснюється лише у разі недостатності коштів в результаті здійснених заходів щодо стягнення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Обов'язковими умовами (обставинами) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із цим позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При звернені до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжиті податковими органами для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Проте, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем до фінансових установ (банків) на розрахункові рахунки відповідача було направлено інкасові доручення (розпорядження) від 23.07.2014р. на стягнення коштів за податковим боргом, в результаті чого стягнуто з рахунків платника суму коштів у розмірі 48 866,81 грн. (інкасові доручення №№17, 19, 56). Інші платіжні вимоги повернуті податковому органу без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку. При цьому, згідно з облікової картки відповідача з податку на додану вартість - 04.08.2014 з розрахункових рахунків відповідача додатково стягнуто 133,78 грн. (платіжне доручення №4461 від 04.08.2014) в рахунок погашення податкового боргу. Зазначені обставини свідчать про рух готівки на рахунках відповідача. Натомість, згідно з довідки позивача на виконання постанови суду від 27.01.2014р. по справі №808/489/14 податковим органом інкасові доручення (розпорядження) на рахунки ДП «Красноармійськвугілля» в термін з 28.07.2014 по 04.11.2014 до установ банків не надавались.

Крім того, позивачем з метою доведення такої обставини, як відсутність коштів на час розгляду справи у суді на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, на пропозицію суду першої інстанції жодного доказу надано не було.

Отже, суд першої інстанції враховуючи те, що позивачем не було доведено наявність обставин, що підтверджують недостатність у відповідача грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також прийняття позивачем необхідних заходів для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведена правомірність позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі №808/8438/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: А.О. Коршун