Ухвала суду № 43438193, 25.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2015 року

справа № 2а-16374/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року у справі №2а-16374/10/0470

за поданням

до

про

Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська

Закритого акціонерного товариства заводу «Дніпропластмас»

стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2014 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду закрито провадження у справі №2а-16374/10/0470 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі по тексту - позивач) до Закритого акціонерного товариства заводу «Дніпропластмас» (далі по тексту – відповідач) про стягнення заборгованості. (суддя – Рищенко А.Ю.)

Ухвала мотивована тим, що Публічне акціонерне товариство «Дніпропластмас» не є правонаступником Закритого акціонерного товариства заводу «Дніпропластмас» та його попередників за зобов’язаннями по внесенню до Пенсійного фонду плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, та особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників. Суд першої інстанції вказує, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року у справі №2а-16374/10/0470 та поновити провадження в адміністративній справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ПАТ «Дніпропластмас» є правонаступником усіх прав та обов’язків відповідача по справі, в тому числі і в частині зобов’язань перед пенсійним фондом України по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком №1.

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на такі підстави.

Відповідно до матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство завод «Дніпропластмас» (ідентифікаційний код 020969171) зареєстровано як юридична особа у встановленому порядку, відомості про нього підтверджуються наявною у матеріалах справи копією Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Вищезазначена юридична особа є відповідачем у даній адміністративній справі.

26 серпня 2014 року на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання, підписане особою, що зазначена як представник ПАТ «Дніпропластмас», про закриття провадження у справі. Дане клопотання обґрунтоване тим, що судом першої інстанції в ухвалі від 01 лютого 2012 року у справі №2а/0470/15648/11 встановлено, що Закрите акціонерне товариство завод «Дніпропластмас», яке є реорганізованим шляхом перетворення та утворення нової юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Дніпропластмас», не є правонаступником Закритого акціонерного товариства заводу «Дніпропластмас» та його попередників за зобов'язаннями (у тому числі, на підставі судових рішень) по внесенню до Пенсійного фонду плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, та особам, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.

Згідно матеріалів справи, вказана ухвала набрала законної сили 19 квітня 2012 року. При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що вищезазначені вимоги клопотання обґрунтовані виключно посиланням на зміст вказаного судового рішення, жодних інших доказів, з яких вбачається наявність чи відсутність правового зв'язку між Закритим акціонерним товариством заводом «Дніпропластмас» та Публічним акціонерним товариством «Дніпропластмас» матеріали справи не містять.

У відповідності до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Із оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд першої інстанції виходив із доведеності обставини реорганізації Закритого акціонерного товариства заводу «Дніпропластмас» шляхом перетворення та утворення нової юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Дніпропластмас».

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності частини 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 5 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може збирати докази з власної ініціативи.

Як вже було зазначено, належних та допустимих доказів, з яких можливо встановити наявність чи відсутність правового зв’язку та визначити його об’єм між Закритим акціонерним товариством заводом «Дніпропластмас» та Публічним акціонерним товариством «Дніпропластмас» матеріали справи не містять та судом першої інстанції в належному процесуальному порядку з метою встановлення обґрунтованості заявленого клопотання про закриття провадження у справі витребувані не були.

За таких обставин, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції стосовно реорганізації Закритого акціонерного товариства заводу «Дніпропластмас» шляхом перетворення та утворення нової юридичної особи - Публічного акціонерного товариства «Дніпропластмас» таким, що не відповідає матеріалам справи.

Крім того, суд першої інстанції зазначаючи про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, жодним чином не обґрунтував власне рішення посиланням на відповідні правові норми законодавства України.

Також необхідно звернути увагу, що частинами 1, 3 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що належним чином оформленого та завіреного документу, що підтверджує повноваження особи, яка підписала клопотання про закриття провадження у справі в них не міститься, що було залишено поза увагою судом першої інстанції.

За викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає оскаржуване судове рішення таким, що порушує вимоги процесуального законодавства, а висновки, викладені в ньому такими, що не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на досліджених доказах. У суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження по справі в порядку п.5 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України

При цьому у справах «Сокуренко і Стригун проти України» (пункт 28 рішення) та «Верітас проти України» (пункт 27 рішення) Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що суд, здійснивши дії, не передбачені національним процесуальним законодавством, не може вважатися «судом, встановленим законом» у значенні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З приводу посилань суду першої інстанції на ухвалу від 01 лютого 2012 року у справі №2а/0470/15648/11, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ. При цьому суди також повинні враховувати вимоги частин четвертої та п'ятої статті 11 КАС України щодо необхідності офіційного з'ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках витребувати ті докази, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Крім того, згідно частин 1,2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиним державним реєстром судових рішень є автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Згідно частини 3 статті 6 вказаного Закону суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Враховуючи положення даного Закону, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі №2а/0470/12069/11 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21409344), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2013 року (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/33855297) встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Дніпропластмас» має повний обсяг прав та обов’язків Закритого акціонерного товариства «Дніпропластмас», в тому числі, зобов’язання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за списком № 2 за серпень 2011 року в сумі 1 897 грн. 60 коп.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає необхідним задовольнити апеляційну скаргу позивача у частині скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо іншої вимоги апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що у суду апеляційної інстанції відсутня процесуально встановлена можливість її розгляду в порядку апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції.

За таких обставин, керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ухвалиВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська – задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2014 року у справі №2а-16374/10/0470 – скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено – 30 березня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко