Рішення № 43438020, 30.03.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2015 р.Справа № 922/1485/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовий регістр" (м. Харків) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська інвестиційна компанія" (м. Харків) про стягнення 30000,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Орлов О.О. (довіреність від 25.03.2015 р.);

відповідача - Распопов І.С. (довіреність б/н від 12.01.2015 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовий регістр", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська інвестиційна компанія" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №1/2015 про надання консультаційних послуг, укладеним між сторонами 05 січня 2015 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 30 000, 00 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 березня 2015 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30 березня 2015 р. о 12:30 год.

27.03.2015 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому від визнав заборгованість перед позивачем та просив вирішити справу відповідно до чинного законодавства України.

30.03.2015 до канцелярії суду від представника позивача надійшла заява, в якій він повідомив, що правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовий регістр" (код ЄДРПОУ 23920921) є Товариство з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська фінансово-будівельна компанія" (код ЄДРПОУ 23920921).

Представник позивача в судовому засіданні 30 березня 2015 р. підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 30 березня 2015 р. визнав заборгованість відповідача перед позивачем в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовий регістр" (виконавець) та Азово-Чорноморською інвестиційною компанією у формі товариства з обмеженою відповідальністю (замовник, компанія) було укладено договір №1/2015 про надання консультаційних послуг.

Згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Торгово-промисловий фондовий регістр" (код ЄДРПОУ 23920921), Товариство з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська фінансово-будівельна компанія" є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовий регістр".

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати компанії комплекс консультаційних послуг щодо організації та адаптації провадження торговцем цінними паперами (далі - торговець) професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, у зв'язку зі змінами законодавства, що регулює діяльність торгівця цінними паперами в строк до 10 лютого 2015 року.

Відповідно до п. 3.1 договору, ціна договору складає 30 000,00 грн. (тридцять тисяч грн.) 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору, позивачем були надані консультаційні послуги у повному обсязі, а відповідачем було прийнято виконану роботу, однак оплати проведено не було.

Згідно пункту 4.2 договору надання консультаційних послуг позивачем підтверджується актом здачі прийому виконаних робіт.

09.02.2015 року сторонами був підписаний акт здачі-прийому виконаних робіт відповідно до якого вбачається, що позивачем надано комплекс консультаційних послуг щодо організації та адаптації провадження торговцем цінними паперами професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, у зв'язку зі змінами законодавства, що регулює діяльність торгівця цінними паперами, якісно та у встановлений сторонами термін, а відповідач прийняв роботу.

Відповідно до п. 4.3 договору оплата наданих консультаційних послуг позивача здійснюється відповідачем протягом 5 банківських днів після підписання сторонами акту здачі-прийому виконаних робіт.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що представник відповідача не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, визнав наявність заборгованості, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про надання консультаційних послуг №1/2015 від 05 січня 2015 року в розмірі 30000,00 грн. правомірна, обґрунтована, така, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська інвестиційна компанія" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 96, код ЄДРПОУ 23915446) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азово-Чорноморська фінансово-будівельна компанія" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 96; код ЄДРПОУ 23920921) заборгованість в розмірі 30000, 00 грн. та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.04.2015 р.

Суддя Г.І. Сальнікова