Рішення № 43437796, 23.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р.Справа № 916/393/15-г

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Ніколаєві П.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: Самбур О.А. за довіреністю № 33 від 05.01.2015р.;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/393/15-г:

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір";

До відповідача: Одеської залізниці, в особі Служби матеріально-технічного постачання;

про стягнення 324 556,95 грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Український папір" (далі - Позивач) звернулось до Одеської залізниці в особі Служби матеріально - технічного постачання (далі - Відповідач ) із позовом про стягнення 324 556,95 грн. посилаючись на наступне.

Між сторонами у справі 05.09.2014 р. укладений договір поставки № ОД/НХ-14-697-НЮ (далі - Договір) за п.1.1. якого, Позивач (Постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність Відповідачу ( Замовнику) товар, відповідно до Специфікації (Додаток № 1), а Відповідач зобов'язується прийняти цей Товар і оплатити його на умовах визначених у цьому Договорі.

За п. 6.4 Договору загальну сума Договору складає 359100 грн. За п. 5.1 Договору Позивач здійснює поставку товару протягом 15 робочих днів з моменту отримання замовлення від Відповідача.

За видатковими накладними № К-03423 від 30.09.201 4р. на суму 153900 грн. та № К-03415 від 30.09.2014 р. на суму 205200 грн. Позивач поставив, а Відповідач отримав вказаний Товар.

Згідно наданого позивачем актом звірки взаємних розрахунків за період 2014р., підписаного та скріпленого печатками обома сторонами, станом на 31.12.2014р. за Відповідачем рахується заборгованість у розмірі 344100 грн. (359100 грн.- 15000 грн. /платіжне доручення № 875 від 27.10.2014р./ = 344100 грн.).

Відповідач частково в сумі 40000 грн. (згідно платіжним доручень № 875 від 27.10.2014р. на суму 15000 грн., № 1140 від 06.01.2015р. на суму 15000грн. та № 10 від 14.01.2015р. на суму 10000 грн.) сплатив за отриманий товар і, таким чином, за ним утворилась заборгованість в сумі 319100 грн. з ПДВ, яка станом на дату складання позову - 29.01.2015 р., не сплачена.

За п.7.1 Договору розрахунки за кожну партію Товару здійснюються у безготівковїй формі.

За п. 7.2 Договору, Відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі та видаткової накладної.

Таким чином, Товар отриманий відповідачем 30.09.2014 р., тому 60 банківських днів витікають 24.12.2014 р. При цьому, Відповідач досі не розрахувався за отриманий товар і тому за ним рахується борг у вказаній сумі.

З підстав п.11.2 Договору, ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачеві на вказана суму боргу нараховано пені в сумі 4486,54 грн. та 3% річних в сумі 970,41 грн. (розрахунок у матеріалах справи).

На заявлену Позивачем претензію, Відповідач не відповів.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 11, 22, 509, 510, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 198, 222, 230 Господарського кодексу України позивач просить позов задовольнити.

23 березня 2015р. до господарського суду Одеської області надійшли пояснення Позивача, фактично заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій Позивач зазначає, що станом на 23.03.2015р. Відповідачем частково сплачена сума основного боргу у розмірі 40000 грн. (згідно платіжних доручень № 232 від 05.03.2015р. на суму 20000грн. та № 270 від 11.03.2015р. на суму 20000 грн.). Таким чином, Позивач просить стягнути на його користь з відповідача 279100 грн. основного боргу, пені в сумі 4486,54 грн. та 3% річних в сумі 970,41 грн.

Відповідач в засідання суду при розгляді справи по суті 23.03.2015 р. не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи 23.03.2015 р. під розписку (розписка у справі), причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, тому справу розглянута за правилами ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

Як свідчать матеріали справи приведені позивачем обставини справи цілком підтверджується наданими доказами: вказаним Договором, додатком до Договору, видатковими накладними, рахунками фактурами, розрахунком сум стягнення, актом звірки взаємних розрахунків, платіжними дорученням відповідача про перерахування коштів за договором, актами звірки взаєморозрахунків, претензією.

Проаналізувавши вказані докази суд приймає їх до уваги та вважає достеменними, такими що не викликають у суду сумніву.

Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.

Підсумовуючи викладене, господарський суд вважає вимоги позивача законними, обґрунтованими, і тому, підлягаючими задоволенню повністю з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" - задовольнити повністю.

Стягнути з Одеської залізниці (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 01071315) в особі Служби матеріально-технічного постачання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 2-Б, р/р №2600477929 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 25394112) суму основного боргу за договором поставки № ОД/НХ-14-697-НЮ від 05.09.2014р. у розмірі 279100 (двісті сімдесят дев'ять тисяч сто) грн., пеню у розмірі 4486 (чотири тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 970 (дев'ятсот сімдесят) грн. 41 коп. та судовий збір у сумі 5691 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто одна) грн. 14 коп.

У зв'язку з перебуванням судді Никифорчука М.І. на лікарняному з 30.03.2015р. по 03.04.2015р. включно, повний текст рішення складено та підписано 06 квітня 2015 р.

Суддя М.І. Никифорчук