Рішення № 43437595, 30.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015Справа №910/1595/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» доМіжнародної комерційної компанії Winslow Consulting LTD. простягнення 74 003,85 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 1 166 922,31 грн. Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Кислий С.С. дов. №10\03-2015 від 10.03.2015р. від відповідача -не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міжнародної комерційної компанії Winslow Consulting LTD про стягнення з останьої заборгованості за Договором оренди рухомого складу №15/08 від 15.08.2012 у розмірі 74 003,85 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 1 166 922,31 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 23 338,45 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору оренди рухомого складу №15/08 від 15.08.2012 позивач належним чином виконав свої зобов'язання, проте відповідач узяті на себе зобов'язання стосовно оплати орендних платежів за користування залізничним рухомим складом не виконав, у результаті чого в останнього утворилася заборгованість у розмірі 74 003,85 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 1 166 922,31 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2015 порушено провадження у справі №910/1595/15-г та призначено розгляд вказаної справи на 11.03.2015.

11.03.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява №б/н від 09.02.2015 про визнання позовних вимог, відповідно до якої повністю визнані заявлені позовні вимоги та не заперечували проти прийняття рішення про задоволення позовних вимог за відсутності свого представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 розгляд справи №910/1595/15-г відкладався на 30.03.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 30.03.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача у судові засідання, призначені на 11.03.2015 та 30.03.2015 не з'явилися, проте в матеріалах справи наявна заява №б/н від 11.03.2015, відповідно до якої не запересували проти прийняття судом рішення про задоволення позовних вимог за відсутності свого представника.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/1595/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.03.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» (далі - Орендодавець, Позивач) та Міжнародною комерційною компанією Winslow Consulting LTD (далі - Орендар, Відповідач) укладено Договір оренди рухомого складу №15/08 (далі - Договір).

В подальшому, 01.07.2014 сторони уклали Додаткову угоди №15, відповідно до якої було внесено зміни до п.п. 4.4., 5.1, 8.2.-8.3. Договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець зобов'язаний надати Орендарю в оренду (в тимчасове володіння і користування) за плату залізничний рухомий склад, а саме хопер-цементовози в кількості 40 одиниць. Кількість, номера, технічний стан, а також станції та дати приймання-передачі переданого в оренду рухомого складу, вказуються в актах приймання-передачі вагонів в оренду, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 3.2.9 Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки за даним Договору відповідно до його умов.

Згідно з приписами п. 4.1. Договору вартість оренди рухомого складу включає в себе плату за користування орендованим рухомим складом з урахуванням податку на додану вартість (ПДВ), і становить:

- для моделей 19-758 - 12 (дванадцять) доларів США, в тому числі ПДВ 20%, на добу за кожний вагон;

- для моделей 11-715 - 12 (дванадцять) доларів США, в тому числі ПДВ, на добу за кожний вагон.

Сторони погодили, що валютою договору и валютою платежу є долар США. Всі розрахунки за Договором здійснююється в даларах США, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок отримувача (п. 4.3. Договору).

Згідно п. 4.4 Договору (із змінами внесеними Додатковою угодою №15) Орендар здійснює щоквартальну оплату за оренду вагонів на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

Відповідно до Додаткової угоди №15 до Договору, сторонами встановлено, що всі спори, що виникають з Договору, вирішуються в Господарському суді міста Києва або в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (пункт 8.2 Договору).

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою придою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 759 ЦК України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ст. 798 ЦК України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Як встановлено судом, за умовами Договору Відповідач зобов'язався здійснювати щоквартальну оплату за оренду вагонів на підставі виставленого Орендодавцем рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем Відповідачу був виставлений до оплати рахунок №20 від 31.08.2014 на загальну суму 74 003,85 грн.

Проте, як встановлено судом, орендні платежі за серпень 2014 на загальну суму 74 003,85 грн. доларів США оплачені Відповідачем у строк, обумовлений сторонами в Договорі, не були.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь Позивача, на підставі Договору, за користування хопер-цементовозами заявленої суми заборгованості у розмірі 74 003,85 грн.

Крім того, указана сума заборгованості підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками підприємств Актом виконаних робіт (послуг) за Договором №15/08 від 15.08.2012, відповідно до якого сторони погодили, що сума орендних платежів за серпень 2014 року з урахуванням ПДВ становить 74 003,85 доларів США.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язання за Контрактом належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем підтверджений.

Разом з тим, за змістом ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, вставлених законом.

Відповідно до пункту 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 та п. 4. ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ на день подання позову.

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій проводилися чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

У разі подання позову про стягнення суми боргу в національній валюті України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається національній валюті України за офіційним курсом, визначеним НБУ на день подання позову.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальності «Техінвестпостач», дотримано вимоги чинного законодавства та правильно встановлено фактичний розмір заборгованості у розмірі 1 166 922,31 грн. з урахуванням офіційного курсу валют, встановленим НБУ на дату подання позовної заяви (28.01.2015).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором Договір оренди рухомого складу №15/08 від 15.08.2012 у розмірі 74 003,85 доларів США, що еквівалентно 1 166 922,31 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у якому позовні вимоги задоволеному у повному обсязі, покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Міжнародної комерційної компанії Winslow Consulting LTD (Беліз, Беліз-Сіті, Нью-Роуд № 35; поштова адреса: 197022, Російська Федерація, м. Санкт-Петербург, проспект Медиків, буд. 5, літ. «В», приміщення 7-Н, каб. 225) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестпостач» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 15; код ЄДРПОУ 25386911) заборгованість за Договором оренди рухомого складу №15/08 від 15.08.2012 у розмірі 74 003,85 дол. США, що еквівалентно на дату звернення до суду з позовною заявою за офіційним курсом НБУ 1 166 922,31 грн., та витрати зі сплати судового збору у розмірі 23 338,45 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 03.04.2015.

Cуддя А.В.Яковенко