Рішення № 43437587, 30.03.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015

Справа №910/2146/15-г

За позовом

Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача

Сумська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп»

про

відшкодування збитків у розмірі 167 960,00 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -

не з’явилися.

від відповідача -

не з’явилися

від третьої особи -

не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач – Сумська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» про відшкодування збитків за Договором про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави від 17.12.2013 у розмірі 167 960,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави від 17.12.2013, не виконав свого зобов’язання щодо належного збереження переданого йому майна, у результаті чого позивач вказує на спричинення збитків у розмірі 167 960,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2015 порушено провадження у справі №910/2146/15-г, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Сумську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» та призначено розгляд вказаної справи на 11.03.2015.

11.03.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/2146/15-г від 06.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 замінено позивача - Сумьску об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Сумській області на його правонаступника - Сумьска об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС та розгляд справи №910/2146/15-г відкладено на 30.03.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін у судове засідання 30.03.2014 не з’явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань станом на дату розгляду справи не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання сторони були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/2146/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.03.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

17.12.2013 між Сумською об’єднаною державною податковою інспекцією (далі – Поклажодавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» (далі – Зберігач, Відповідач) укладено Договір про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави (далі - Договір).

відповідно до п. 1.1 Договору Поклажодавець доручає, а Зберігач бере на себе обов’язок зберігати передане йому за актом опису і попередньої оцінки майна, а саме: рідини з характериним запахом спитру 117,5 літрів, який є невід’ємною частиною Договору.

Згідно розділу 2 Договору до обов’язків Зберігача належать: видавати за необхідності доручення, листи та довіреності на проведення робіт, пов’язаних із документальним оформленням зберігання майна (п.2.1.1); забезпечити власними силами зберігання майна та його споживчих якостей, транспортування та інші необхідні дії у відношенні прийнятого майна до винесення Поклажодавцем відповідного рішення по ньому (п.2.2.1); прийняти участь у складанні акту опису і попередньої оцінки майна відповідно до чинного законодавства (п.2.2.2); при виникненні розбіжностей у вартісній оцінці майна запрошувати спеціалістів для проведення експертної оцінки майна (п.2.2.3); забезпечити облік усіх операцій на позабалансовому рахунку, пов’язаних з прийняттям на зберігання переданого майна згідно з актом опису та попередньої оцінки майна (п.2.2.4); за вимогою Поклажодавця у визначені ним терміни та за участю уповноважених ним осіб забезпечувати негайне проведення інвентаризації переданого на зберігання майна (п.2.2.5); по одержанні від Поклажодавця розпорядження - повернути майно у разі невиконання умов цього договору та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п.2.2.6); надавати поклажодавцю у повному обсязі необхідну інформацію, пов’язану з виконанням цього договору. На вимогу замовника, щомісячно до 20 числа, наступного за звітним, надавати звіт про рух матеріальних цінностей, які обліковуються на позабалансових рахунках «Активи на відповідальному зберіганні» (п.2.2.7); забезпечити нерозголошення інформації, яка стала відома сторонам при виконанні цього договору у відношенні одна одної та третіх осіб (п.2.2.8).

Відповідно до п. 5.1. Договору з моменту прийому майна представником Зберігача, відповідальність за його цілісність і збереження несе Зберігач. У випадку недостачі або псування отриманого майна Зберігач сплачує до бюджету в десятиденний термін від дня подання вимоги Поклажодавцю суми вартості пошкодженого майна або майна, якого не вистачає за сумами, зазначеними в акті опису та попередньої оцінки майна.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договром зберігання, а відтак відносини між сторонами регулюються за допомогою Глави 66 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі – ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Частина 1 статті 175 ГК України встановлює, що майнові зобов‘язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов‘язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з положень ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Матеріалами справи підтверджено, що майно було передане згідно Договору на зберігання 17.12.2013, що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін Актом приймання-передачі майна.

В силу положень ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Відповідно до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі.

Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.

Згідно ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Відповідно до ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Згідно п.4.7 Наказу Міністерства Доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 570, у разі невідшкодування суб'єктом господарювання збитків протягом місяця від дати отримання претензії орган доходів і зборів у десятиденний строк після вказаної граничної дати відшкодування збитків звертається до суду щодо стягнення суми збитків.

За результатами проведених з 25.03.2014 по 27.03.2014 інвентаризацій безхазяйного майна, переданих на відповідальне зберігання відповідачу, встановлено нестачу на загальну суму 167 960,00 грн., про що складено акт інвентаризації майна від 25.03.2014 та відображено вартість нестач в протоколі інвентаризаційної комісії від 27.03.2014.

Позивачем було направлено Відповідачу претензію №3083/10/18-15-25-033 від 31.03.2014 щодо відшкодування вартості майна, якого не вистачає. Претензія отримана відповідачем 03.04.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. Разом з тим вимога Позивача, Відповідачем залишена без належного на те реагування.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт невиконання зобов’язання за Договором належним чином доведений, документально обгрунтований, Відповідачем не спростований.

Крім того, Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів належного виконання зобов’язання за Договором про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави від 17.12.2013 та/або наявності об’єктивних причин неможливості виконання указаних зобов’язань суду не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави від 17.12.2013 є законними та обгрунтованими щодо стягнення 167 960,00 грн. збитків від втрати переданого на зберігання безхазяйного майна, були доведеними належними та допустимими доказами, а тому є такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 “Про судове рішення” рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, буд. 11, код ЄДРПОУ 36303404) з будь-кого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Сумської об'єднаної державної податкової інспекції (40009, м. Суми, вул. Баумана, буд. 43; код ЄДРПОУ 38724429) збитки від втрати переданого на зберігання безхазяйного майна у розмірі 167 960,00 – за Договором про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави від 17.12.2013.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 03.04.2015.

Cуддя А.В.Яковенко